В Одесі суддя присудив крадію прочитати книгу Льва Толстого та «Строфи» Франка

Про це повідомляє пресслужба Малиновського районного суду міста Одеси.

Суддя Олександр Гарський ухвалив визнати винним чоловіка 26 років у пограбуванні.

Чоловік обікрав свого знайомого у липні. Загалом збитки потерпілому оцінили у 903,33 гривні — викрав старого телефона та 50 грн.

Свою провину крадій визнав повністю. Має сім'ю, двох дітей. Раніше проблем із законом у нього не було.

Суд призначив йому випробувальний термін на один рік із зобов'язаннями:

• з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
• повідомляти про зміну місця проживання, роботи;
• прочитати трилогію повістей Льва Толстого «Дитинство. Отроцтво. Юність» та «Строфи'Івана Франка .

Суддя пояснив, що судом надано оцінку не окремому вчинку обвинуваченого, а його особі.

Так, обвинувачений фактично виховувався батьком, оскільки мати пішла із сім'ї, коли йому було три роки. Початкову школу обвинувачений мало відвідував. Займався бродяжництвом. Хлопчика віддали до притулку.

Він закінчив лише 9 класів і одразу почав працювати, оскільки вступити до технікуму не зміг через погані оцінки.

Суддя встановив, що за все своє життя майже нічого не прочитав, а в ході судового засідання читав по складам.

Судом у нарадчій кімнаті також враховано умови в яких виріс і виховувався обвинувачений та які свідчать про наступне. Батьки розійшлися коли йому було три роки. Враховуючи переїзд матері і той факт, що мати створила іншу сім'ю, він у першому класі, протягомі навчального року, навчався одразу в різних школах, різних населених пунктах. В цей проміжок часу, він майже постійно знаходився на вулиці, не навчався, займався бродяжництвом, оскільки ані мати, ані батько не контролювали його знаходження у школі.

Його виявили сусіди або чужі люди на вулиці, в зв'язку з чим віддали в притулок для дітей. Відповідно з 1-го класу по 5-й обвинувачений фактично не навчався, закінчив лише 9 класів загальноосвітньої школи та одразу почав працювати

„Спосіб життя, який створили батьки для обвинуваченого, свідчить про повне зневажання звичайних людських цінностей, та чутливих цінностей дитини. Не зрозуміли такі батьки і того факту, що зміна місця навчання для маленької дитини це вже велика психологічна травма, оскільки кожного разу він стикається з новим соціальним колом людей, які є різними як за характером і темпераментом так і за вихованням“, — йдеться в заяві суду.

26-річний чоловік повідомив, що за все життя можливо прочитав пів книжки.

Суддя в нарадчій кімнаті зробив висновок, що оскільки з дитинства обвинуваченому не була прищеплена схильність до пізнання себе в навколишньому світі на межі звички, що на думку суду надає можливість зрозуміти інших людей, корисним для такого зайняття буде трилогія Л. Толстого „Дитинство. Отроцтво. Юність“.

Вказані повісті, які народилися з щоденників молодого Толстого, за думкою самого автора описують пошук відповіді на питання спочатку дитини, а потім молодої людини, як чисте безпосереднє створіння може перетворитись на марнославну порочну людину. Типова траєкторія дорослішання фіксується ним у найменших рухах душі, які в перспективі впливають на все життя людини. Прочитання обвинуваченим вірша Івана Франко „Строфи“, на думку судді, досить широко розкриває зміст життя кожної людини та показує як залишитись високоморальною людиною.

У своєму вироку суддя зазначає, що безумовно не можна встановити межі такої літератури, оскільки скільки людей, стільки і думок. Окрім того, принципи, поняття та смаки людей настільки різноманітні, що важко знайти книгу, яка б подобалася чи не подобалася всім. Відповідно суд на власний розсуд вважав за необхідне визначити відповідну літературу для самоосвіти обвинуваченому, використовуючи загальновідоме правило: „….книги, які нам слід читати, повинні містити здорові, чисті та корисні ідеї“.

Зазначимо, раніше суддя Гарський зобов'язав викрадачів магнітоли читати „Пригоди Тома Соєра“ і вірш Шевченка.