Повідомити про помилку

Pandora Papers: в чому звинувачують Зеленського та яка перша реакція влади

4 жовтня 2021 12:41
Події
views 939
shares 1
comments 0
Підписуйтесь на наш Telegram telegram Підписатися

Реакцію на розслідування журналістів «Слідство.інфо» генеральний прокурор Ірина Венедіктова оприлюднила у Facebook.

Згідно з документами дампу, у 2012 році «кварталівці» на чолі з Володимиром Зеленським зареєстрували понад десяток фірм на Британських Віргінських островах, Белізі та на Кіпрі. В центрі цієї мережі перебувала досі невідома фірма Maltex Multicapital Corp.

Maltex була порівну поділена між фірмами Володимира Зеленського, братів Сергія та Бориса Шефірів та ще одного «кварталівця» — сценариста та режисера продуктів студії Андрія Яковлева.

Номінальним власником центру мережі виступала інша компанія, Davegra Limited. На той час її власником був нинішній очільник Служби безпеки України Іван Баканов. Він підписав так звану «трастову декларацію» — документ, який фіксує відносини між номінальним та реальним власником компанії.

Журналсти наголошують, що трастові декларації зазвичай укладають для збереження конфіденційності реального власника компанії.

Тобто, фірма Баканова виступила номінальним власником Maltex Multicapital, щоб приховати реального — Зеленського та його партнерів.

Із документів Pandora Papers випливає, що $40 млн формально були сплачені як внесок до статутного капіталу.

Водночас офшорні компанії, які ймовірно перераховували кошти «кварталівцям», підозрюють у відмиванні мільярдів з «Приватбанку», співвласником якого раніше був Коломойський.

Переказ грошей відбувався через кіпрську філію «Приватбанку» — ту саму, через яку олігарх міг відмивати мільйони. Нові документи засвідчують, що принаймні одна з компаній очільників «95 кварталу» мала рахунок у цьому банку. Тобто офшори Зеленського також могли бути частиною історії з відмиванням брудних грошей.

На запитання журналістів відповів лише Борис Шефір, брат першого помічника президента Сергія Шефіра. На відміну від своїх партнерів, він у політику не пішов, і зараз є власником суттєвої частини офшорного бізнесу «кварталівців».

На запитання, навіщо «Кварталу 95» офшори, він відповів:

«Це ви поставте нашим законотворцям (запитання — ред.), які таку ситуація створили, що постійно бізнес під загрозою бандитів, які приходять до влади. У той час це було дуже важливо — захистити свої інтереси».

Він додав, що почав закривати офшорну частину бізнесу. На уточнюючі запитання він не відповів.

Також журналісти намагалися отримати позицію Зеленського стосовно мільйонів від Коломойського та офшорних дивідендів. Втім, у Зеленського повідомили, що «відповіді не буде».

Водночас у «Слідство.інфо» зазначають, що внутрішня кореспонденція відразу двох міжнародних провайдерів Cititrust та Trident Trust свідчить про те, що фінансові контролюючі органи Кіпру та Белізу досліджували діяльність пов'язаних із Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим офшорних компаній ще задовго до того, як «Приватбанк» був націоналізований у 2016-му.

Одна із таких офшорних компаній — белізька Jarvis Trading Limited, що використовувалася для відмивання коштів «Приватбанку».

2010-го ця компанія разом з двома іншими офшорами отримали позики у «Приватбанку» на загальну суму $86 млн. Того ж дня ці кошти були переведені через мережу офшорних компаній і пізніше зосереджені на рахунку Grammel Holdings Inc, йдеться у звіті агентства Kroll.

За рік після позики фінансовий моніторинг Белізу звернувся із запитом до одного із найбільших світових провайдерів, юридичної компанії Cititrust, аби дізнатися хто ж бенефіціарний власник підозрілої офшорки Jarvis Trading Limited.

У відповідь міжнародні юристи надіслали ім'я Agathoulla Constantinou. Щоправда у внутрішніх документах Cititrust за 2018 рік зазначений Сергій Мельник, один із номінальних власників групи «Приват».

Jarvis Trading Limited була позичальником «Приватбанку» аж до моменту його націоналізації. Загальна сума кредитного портфелю цієї компанії перетнула позначку у $350 млн.

У 2019-му слідчі у кримінальному провадженні щодо доведення «Приватбанку» до неплатоспроможності Україна запросила доступ до кіпрських рахунків компанії.

Документи Pandora Papers розкрили, що ще одна офшорна компанія із провадження українських правоохоронців потрапляла у поле зору фінансового моніторингу Кіпру у вересні 2010 року. Тоді юристи міжнародної компанії-реєстратора Trident Trust отримали запит, що стосувався компанії Ravenscroft Holdings.

Кіпрська влада цікавилася особою кінцевого бенефеціарного власника і попереджала юридичну компанію про те, що «відмова надавати запитувану інформацію є порушенням, яке може каратися штрафом на суму у $20 тис. або ж до двох років позбавлення волі, або ж можуть бути застосовані обидва покарання».

У Trident Trust проігнорували попередження і просто не надіслали інформації, що стосувалася власників Ravenscroft Holdings. Хоча внутрішня кореспонденція юристів вказує на те, що записали компанію на Олега Гніненка. Особа із таким же іменем із 2013-го року перебуває у правлінні Нікопольського заводу феросплавів, заводу із орбіти олігарха Ігоря Коломойського.

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова дала офіційного коментаря щодо Pandora Papers:

«Як юрист і людина, що займає посаду Генерального прокурора, я не маю права робити будь-які коментарі щодо цього і давати оцінки запропонованій глядачеві екранізації. Єдине, що можу сказати — лише те, що будь-якого роду інформація, що має стосунок до діяльності „Приватбанку“, давно перебуває в розпорядженні наших колег із НАБУ, перевірялась раніше, і перевіряється зараз практично „під мікроскопом“.

За її словами, „для працівників правоохоронної системи весь цей матеріал не став і не міг стати сюрпризом“.

Венедіктова також зауважила, що її „по-справжньому зачепили: і професійно, і по-людськи“ натяки журналістів, що Офіс генпрокурора гальмує розслідування справ по „Приватбанку“.

Генпрокурор заявила, що натяк на бездіяльність ОГПУ – „чиста спекуляція“, мовляв, вона „особисто взяла на себе відповідальність зсунути з мертвої точки розслідування цих кримінальних проваджень“.  

За словами Венедіктової, „мотивувати співробітників правоохоронних органів рухати гучні справи, як ця, – завдання не з простих“, бо „олігархи – це не просто біда держави, це ще і влада, сила, непересічні можливості, грошовий ресурс, ЗМІ і багато чого іншого“.

Водночас генпрокурор похвалилася, що у неї не раз вистачило мужності поставити свій підпис під підозрою подібним людям.

Вона також назвала помилкою, яку просить виправити, слова журналістів про те, що ОГП проігнорував їхній запит. За словами Венедіктової, „Слідству. Інфо“ відповіли на запит – там вказали, що „інформація на цьому етапі є закритою“.

 

Коментарі

Інші новини по темi