- Володимир Володимирович?

- …. Олександрович.
- Какаяразніца?
…………………..
2014 рік. Спочатку ми не вірили своїм очам, коли бачили як розстрілюють сотні мирних людей на Майдані. Потім ми не вірили своїм очам, коли кремлівський нелюдь віджав у нас Крим. Далі не хотіли вірити у війну на Донбасі. Бо таке не буває у «мирному» житті, не має бути.
Від українців постійно чулося – «здається, що це сон, прокинешся – його вже не буде».
Цей страшний сон триває шість років.

Існує такий стан сну, як «сон уві сні». Це коли сплячому сниться, що він заснув і бачить сон (зазвичай жахливий). Потім він уві сні «прокидається», заспокоюється із думкою, що це лише сон, і продовжує «спати» далі.
Таку ж саму російську «матрьошку» зі сном нам влаштував Зеленський В.В., виконуючи роль Морфея, який прошепотів – «все добре, війни немає, ніяких жахів не було», та й Крим ніколи не був вашим, спіть далі".

І український народ спить далі. Проспав моно-зраду у ВР, ганебний відвід наших військових позицій на сході, підлабузницьку видачу терористів кремлю, розрив стосунків з МВФ, постійний пресинг патріотів і новорічне привітання ворогу…. Цей перелік бездонний.
А головне, проспав посаду Президента (чи може замінити одну літеру в слові "проспав"?)
Адже посада ця і досі вільна. Ніким не зайнята. Чекає на … ні, не на слугу, а на господаря, який би взяв на себе відповідальність за те, що відбувається в країні. Бо у слуги за визначенням не може бути відповідальності, бо це лише слуга (конкретної особи…)
Але від "лірики" до справ.

А справи в нас настільки кепські, що пора вже запроваджувати Надзвичайний Стан – принаймні з того приводу, що в Україні немає Президента, в буквальному смислі цього слова. Бо не може керувати незалежною Державою смотрящий від країни-окупанта, тим більш, що ця незалежна Держава знаходиться у стані війни. Бо цей смотрящий завжди буде діяти на користь ворогу, задовольняючи нескінченні його вимоги та примхи, які невдовзі набудуть такого рівню, що "какаяразніца" разом із "новорічним привітанням кремлю" здадуться нам "квіточками".
Тоді смотрящему "Морфею" доведеться заганяти наш народ ще в один "матрьошки" сон, вже в третій, або вічний…

Наостанок хочеться заспокоїти ту невеличку кількість прихильників В.В. Зеленського, яким досі подобається те, як він "смішить" не лише Україну, а і весь світ.
Нехай вже він лишається на сьогоднішній посаді кремлівського смотрящего, бо, схоже, що поки він лишатиметься у межах кордону України, цього вже не виправити.
Але більшість українців налаштована невдовзі все ж таки обрати українського Президента. Звісно, якщо прокинеться.

P.S. У Володимира Володимировича Зеленського ще є шанс залишитися з "обличчям" після його звільнення з високої посади, але за декількома умовами:
1. Він має піти сам, не чекаючи на те, щоб його винесли разом із сидінням.
2. Він має розкаятися, та вибачитися перед українським народом за свої зрадницькі дії.
3. Він має це зробити зараз і швидко.
Лише у цьому випадку він зможе і надалі сміливо виступати на звичній йому "кварталівській" сцені, не ризикуючи бути освистаним "вдячною" публікою.