Вже багато хто обговорив новорічне привітання Зеленського. Усі негативні моменти, все помічено і зазначено.
Незрозуміло тільки одне – а чому дивуватися?
Президент країни під час війни, під час глобальних змін не має бачення розвитку країни. Там – порожнеча. Якщо «велике будівництво» — це будівництво доріг (чи навіть якихось будівель) – то це вже навіть не смішно.
Навіть якщо уявити, що є гроші на це все, то до чого йде Зеленський? До будинків та доріг? Діснейленду? А Україна – це будмайданчик?
Якщо влада не знає, що таке «Україна», то я можу підказати.
Україна – це проєкт. Така собі організація, з допомогою якої люди, що живуть на певній території, 1) забезпечують собі необхідні поточні потреби, 2) реалізовуються як спільнота, народ, в тому числі – формують регіональне лідерство, впливають на процеси в регіоні.
В інших, сусідніх проєктах наші можливості не будуть ніколи повністю забезпечені – там інші люди реалізовуються.
І мова не тільки про гроші та соцзабезпечення. А насамперед про відчуття важливости.
Якщо українці не розуміють, що їм дає в майбутньому саме буття українцями, — вони перестають ними бути. Якщо таке «буття» — це постійне подолання проблем минулого (відбудова доріг, віддавання позик, захист від ворогів), то це — ні про що. Чому після Майдану відразу піднявся патріотизм? Бо з'явилося відчуття важливости. Ми – українці, і ми – можемо!
А що ми зараз можемо? «Миритися» з ворогом? Занижувати кількість тестів на Ковід?
Де відчуття того, що бути українцями – це наша потреба? Чому нам не стати русскімі?
Що буде після «миру»? Якою має бути Україна?
У мене є відповідь – Україна як сильний регіональний лідер. Це — реалізація українців як нації, і таке бачення треба формувати вже.
А у президента яке бачення?
А він нічого нам про це не каже. Порожнеча.
---
Телеграм-канал https://t.me/kolybabloginfo
