Коли з кола неприхильників Зеленського (серед яких і я) лунають голоси «ні – капітуляції», то його прихильники та команда чомусь думає, що це саме їх вважають зрадниками та капітулянтами.
Але це не так.
Насправді, як і у квітні, ми знову і знову говоримо не про пряму зраду ЗЕкомандою (хоча деякі персонажі там взагалі далекі від України). Ми (хоча можливо тут вже окремо я) говоримо про загрозу поразки через неграмотність, наївність та ідеалізм. Зараз поясню.
- Знаю, що у провладній команді є люди проукраїнські, проєвропейські та прогресивні. Це – правда. Але комунікація з суспільством щодо відносин з ворогом — на рівні нижчому, ніж була в часи Порошенка – а у нього була на нулі. Через це виникає напруга та постійна підозра у зраді чи то на користь ВВХ, чи Бєні, чи ще якогось Портнова.
- Недоговорювання та постійна інформація про відновлення газового постачання з москви, прямих переговорів між президентом України та Унітазії викликає враження сепаратних переговорів, та знову-таки зради.
- Постійні загравання з ворогом, з «миром», з «прошенням пробачення в терористів» за словами де-факто спікера РНБО Сивохи показують, що влада ніби-то вважає, що з московитами можна домовитися.
І тут ми доходимо до того, що ви нічому не вчитеся, владні представники.
Бо, по-перше, варто ПОСТІЙНО говорити з суспільством, і бажано – не редагованими роликами «засідань» чи звернень, а на прес-конференціях (звичайних, а не 14-годинних виставах).
По-друге – ви не перші, хто думав, що перехитрить москву через домовленості. Підручник історії вам допоможе, зверніть особливу увагу на слова «Брест-Литовський мирний договір». І далі – через декілька місяців результат.
По-третє – ще і ще багато разів. Якщо ви вірите, що виконуючи вимоги ворога, ви наближаєте мир – то повірте, ви робите саме навпаки. Арешти та обшуки військових та волонтерів – це дно, що саме себе поглиблює. Це прямий шлях до реального громадянського протистояння, крові та хаосу – те, що найбільше потрібно ворогові. Ви тут просто самогубці, що вже підняли ногу над прірвою. Це – клініка, інакше й не скажеш.
Ідеалізм, віра у власні святі сили, у непомильність – це якраз ознака недосвідченості, про яку стільки говорили під час виборів. На жаль, підтверджуються негативні побоювання.
Подивимось, наскільки влада наївна. Вже зовсім скоро – після Нормандського формату – ми будемо знати, що ж нарешті ми отримаємо.
Зраду чи перемогу.
---
Телеграм-канал https://t.me/kolybabloginfo
