Оце сьогодні дивлюсь я трансляцію першого дня нового скликання Верховної Ради України.
Все швидко приймають, такі гарні, так все правильно і чітко. І прем'єр новий – нічого так, і навіть де-не-де звучали слова «анексія Криму Росією». Але деколи лунають слова президента «продовжуйте», «працюйте». А спочатку взагалі класно сказав, що може через рік їх розпустити (про законне право можемо забути).
І тут у мене виникає цілком резонне запитання до нардепів – слуг та до їхніх виборців: а ви в курсі, що ви зробили, чи не зовсім?
Це ж наш місцевий Муссоліні прийшов. Маленький, дотепний, всім подобається. Не шукайте аналогій цілковитих – звісно, ви їх не знайдете. Але от покомандувати президент в парламентсько-президентській республіці (ніби-то демократичній) Верховною Радою права не має.
Ось так просто є, для цього і документ відповідний написали – Конституція України.
Ні, розумієте, якщо Слуга народу (тобто наші з вами слуги) дійсно зроблять певну шокову терапію, якщо вони дійсно зроблять мир в України (але на українських умовах), якщо ми будемо розвиватися і дійсно буде ВВП 7% — то я тільки буду дякувати і просити далі залишитися. Бо це буде правильно і класно. І в мене є певний оптимізм, але з дуже великою обережністю і страхом.
Бо не просто так залишили Авакова і не просто так терміново знімають недоторканість.
Не просто так підтакують Зеленському, роблячи з нього Наполеончика.
Давайте будемо чесними, ок? Чого насправді українці чекали всі роки Незалежности? Демократії, свободи слова? Ні, усі чекали твердої руки – бо набрид бардак і розгардіяш. Частина навіть казала «от би нам Лукашенка або навіть Путіна». Ну правда, не заперечуйте.
Маємо вже, дочекались. Причому все правильно – демократично вибраного.
Тому – якщо раптом (дуже несподівано), не відразу, а десь роки через два когось з вас, зовсім випадково візьмуть під ручки і відведуть до місць «не столь отдаленных», ви не переживайте.
Все йде по плану. Ви «зробили їх», потім ви «зробите» нас, а потім «зроблять» вас.
Але, звісно, це шок від нової влади. Насправді буде все ок.
Або ні.