Спадщина. Розділ. Палац Лянцкоронських. Частина 2. Експедиція 2018 року.

початок тут ====>

Продовжимо нашу подорож серединою палацу, спаплюженого радянською владою, минулими власниками та пересічними громадянами. Впродовж вересня-жовтня 2017 року палац наступного разу пережив напад вандалів-металобрухтовікив. Внаслідок цього з даху демонтовано ринви, зрізано металеві перила від внутрішніх сходів, розтрощено стіни, а також повибито вікна та засмічено приміщенняя побутовим сміттям, залишками життєдіяльності наркоманів та фекаліями…

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Ось ми вже всередині. Дивна спроба радянських функціонерів повторити власними силами оформлення панських інтер'єрів: замість мармуру – гіпсова ліпнина, замість затягнутих в шовк стін — «розписи» ядучо-яскравими фарбами під трафарет. Віньєтки диких кольорів: щось рожеве або флюоресцентно-салатове в вигадливо закручених рамочках з пап'є-маше. А колись ці стіни прикрашали роботи Я. Матейка, А. Гроттгера та фаворита графа серед митців Я. Мальчевського. Кажуть що все, що було в палаці цінного, забрали науковці у 2004 рокі. Де воно зараз — сказати важко.

Позбавлені меблів кімнати — як хворі люди. Марно навіть шукати, де саме зберігалася, скажімо, величезна книгозбірня графів Лянцкоронських. Початок бібліотеці поклала Людвіка Лянцкоронська (з дому Жевуських) (1783-1839). Син Людвіки, Казімир (1802-1874), систематично збагачував колекцію, та справжній розквіт бібліотеки настав за часів Кароля-Антонія, коли книгозбірня перетворилася на професійно організоване бібліосховище, що нараховувало 70 000 томів. Книги та картини евакуювали до Відня ще в 1914 році, а у 1969 році Кароліна Лянцкоронська помістила їх як депозит в Польській Бібліотеці у Лондоні. 1997 року старенька графиня передала бібліотеку та родинний архів Польській Академії Наук.

Для довідки: зараз Роздольська Бібліотека налічує 3000 цінних книг полонійної тематики. Книгозбірня містить 800 стародруків, в тому числі унікальну та найбільшу колекцію (116 екземплярів) календарів з кінця XVII — початку XVIII століть, політичні брошури того ж часу, особисті листи короля Станіслава Августа та Тадеуша Костюшка, збір конституцій, уставів та привілеїв І Речі Посполитої, гербарії Дуньчевського, Нєсєцького, Окольського та Папроцького. Серед екземплярів з ХІХ століття багато цінних мистецьких та історичних альбомів, перші видання творів Адама Нарушевича, Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, а також атласи та путівники.

Начальник Управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Василь Івановський небагатослівний  (зараз він вже швидше за все колишній). Він повідомив, що продаж відбувся без відома обласних органів охорони культурної спадщини і без дотримання чинного пам'яткоохоронного законодавства. І йому не відомі плани власників пам'ятки щодо її майбутнього.

— Управління охорони архітектурної спадщини взагалі ніяк не пов'язане з продажем, казав В.Івановський. — Коли в 2005 році було створено наше управління, палац уже перебував у приватних руках. За словами власників, вони не бачать можливості подальшого використання пам'ятки і готові продати її.
Що ж до мармурових барельєфів, які мали велику мистецьку цінність, то їх передано на зберігання до Центрального державного архіву. Коли їх повернуть на місце — і чи взагалі повернуть — цього ніхто не знає.

Багато що стосовно палацу Лянцкоронських міг прояснити тепер уже колишній власник палацу пан Копилов. Отже, саме йому DT.UA адресував запитання.
— Ви володіли пам'яткою з 2004 року. Що вам завадило її відремонтувати?
— Палац у Старому Роздолі вже не наш. Ми продали його ще рік тому. Навіть якщо й було бажання відреставрувати будівлю, то криза різко все перекреслила.

у цокольному поверсі все таже розруха, тільки напевно ще більша ...

Катерина Філінова, юрисконсульт ВАТ ІК «Інеко», представник колишнього власника:
— У нас була ілюзія, що, маючи достатньо активів, зможемо привести пам'ятник архітектури в адекватний стан. Але з нашою бюрократичною системою зрозуміли, що кошти, які розраховували вкласти в реконструкцію об'єкта та облаштування парку, нам не по кишені. Особливо, коли почалися переговори щодо виготовлення проектної документації з Українським регіональним спеціалізованим науково-реставраційним інститутом «Укрзахідпроектреставрація». Його послуги — нереально дорогі. Державне підприємство «Укрзахідпроектреставрація» — монополіст, який здійснює роботи з проектування таких реконструкцій. Це з одного боку. А з іншого — єдиний орган, який має право затверджувати ці проекти. 
Більше можна дізнатись тут =>

погляд з небес

Привабливими палаци роблять їхні господарі. Без них будівлі — лише купа каміння, хоча й цінного. Судячи з усього, в Україні поки що справжніх приватних власників не існує. Час і негода завдають набагато меншої шкоди, ніж люди, які беруть їх в оренду, купують у власність, нехай і з добрими намірами. І допоки не зрозуміють, що національне надбання — не приватна територія, пам'ятки архітектури повинні перебувати у державній власності. Інакше мине небагато часу, і українці, які поки що мають чимало пам'яток архітектури та історії, змушені будуть їздити до сусідніх країн — аби на власні очі побачити «живий» замок чи палац.

Старі фотографії та почтівки

В листопаді-грудні 2017 року спільними зусиллями влади та громади було виконано наступні роботи по палацу: забито осб плитою віконні та дверні прорізи нижнього ярусу, закрито плівкою віконні отвори верхнього ярусу, захищено паропроникною гідроізоляційною плівкою фрагменти оголеного дерев'яного каркасу даху. Приміщення та припалацову терріторію прибрано від будівельного, побутового та іншого сміття. Над порятунком по захисту палацу спільно працювали ГО «Спільна міссія», Миколаївська РР, Роздільська СР, місцева громада, ПЛАСТ, громадські діячи Л. Тарапакіна та Г. Гаврилів з однодумцями. 

інтер'єри

3 фото з 1914 року

родина Лянкороцьких

Портрет Лянцкоронських пензля Я.Мальчевського/Портрет Лянцкоронских кисти Я.Мальчевського

Джерела:

castles.com.ua

dt.ua

photo-lviv.in.ua

polona.pl/search/

brzozdowce.files.wordpress.com

audiovis.nac.gov.pl

pinterest.com

wikimedia.org

pinterest.ie

explorer.lviv.ua

andy-travel.com.ua

neo7777vitaha.livejournal.com