Прийшла жінка ввечері з роботи, і перше, що приніс їй фейсбучек (господи Ісусе, сьогодні ж чистий четвер!) — Шуфріча, з серйозною пикою, яку давно не гамселили. Він міцно тримає в руцях портрет Жукова, того самого людожера, тьху! Ну не маєш свого діда-героя, чого тоді припхався на люди? Адже тепер я так і уявляю, як його бабця збирає пилюку та лайно мух з фоти такого собі дойчен зольдатен унтер охфіцірен.
Огидне шапіто під куполом. На всю нечисельну фракцію жопоблоку не знайшлося дійсних дідів на палках. Як завжди, несли брехню. І це я ще про Ківу не згадую. Там взагалі треш: каже, діда розстріляли в 45му у Львові ( а де ж ще!), а він вижив.
От як їм так легко вдається перетворити добро на лайно, просто диву даюся.
