Не нагадуйте, що війна почалася в 14му році. Ми, як ніхто, свідомі. В мене до самого дня інавгурації глупства та жлобства, ще жевріла надія, що минеться, цей безглуздий розіграш ось-ось припиниться. Звільнення територій та Криму залежало від вступу в НАТО та Європейський союз і цей шлях розпочався, якось дотиснемо. Авжеж, не з нашим щастям.
У стрибку воно цьомнуло лисого в місце, в яке той їсть, і за півгодини пішло топтатися по Конституції: «я розпускаю Верховну Раду». Одразу ж накрило усвідомлення, що наближається щось дуже погане. І пішла вода у хату … Не встигали вимовити «отакої!», іспанський сором став звичайним станом.
Це просто людожерство якесь. Спочатку, без докорів сумління, зебільна влада, як за себе, кинула майже сто дев'ять тисяч українців, померлих від COVID 19. І це за офіційною статистикою. Чи хтось забув вже про брак ліжок, кисню, вакцини? Тому що крім того, що вчасно не підняли дупи, а ще й добре нагріли руки, спритники. І жоден за це не покаран.
Сьогодні вже відомо, що ще за рік до вторгнення, тобто, завчасно (!), зебілів попереджали союзники, радили створювати захисну інфраструктуру, рятувати українців. Виходить, воно знало, та все одно, Чонгар розмінували, ослабили ЗСУ. Список від «пройобів» до відвертих злочинів величезний. Не дивно, що підступний ворог скористався нагодою.
Якби… Курва, нема в житті умовного способу, але якби не «давали йому ще 100 днів», не тривав би жорстокий бій, якому поки кінця не видно, в якому гинуть найкращі, не стікала б кров'ю окупована Україна, не проходили б крізь пекло янголята, наші діти.
Коли ми переможемо, я не буду серед тих, хто вважає, що переможців не судять
Ну, ось сказала. Але легше не стало
На світлини: різниця між великим та дрібним
