Якщо дивитись, що відбувається навколо, складається враження, що коли, наприклад, буде видано указ про присвоєння путіну українського громадянства, нічого особливо несподіваного не станеться.
Указ буде секретний, з пропущеним номером.
ОП, ВР, РНБО прокоментують це як брехню західних ЗМІ та ІПСО телеграм каналів.
Чорновіл рознесе в пух і прах, називаючи все своїми іменами.
Береза із прямокутними смислами згадає побратимів.
Чикалкін – приповісті свого друга царя Соломона.
Курбанова запалить підгоріле.
Портников розкладе все по поличках і згадає, що попереджав.
Требушна по ділу констатує факт і задасть риторичне питання.
Рахманін виважено зважить.
Кривонос метатиме громи.
Саакян висловиться, але його не почують.
Марафон розповідатиме про успіхи хліборобів.
Вересень голомозо киватиме.
Ганапольський плутатиме українські слова з російськими.
Фейгін запросить Арестовича, Нєвзорова і Бєлковського.
Довговолосі політичні коментаторки запросять усіх разом.
Пастухов юридично згадуватиме вулицю Пушкінську.
Отара політекспертів будуватиме лексичні багатоповерхівки.
Байден скаже, що це внутрішня справа України.
Тетяна поратиметься по хаті.
Ілона йтиме на ринок відкривати ларьок.
Мірослав збиратиметься на акцію.
Над вечірніми просторами лунатиме застільна лічилка:
Вибори, вибори. Слуги — наші лідери.
В затемненому нічному кабінеті, освітленому лампою із зеленим абажуром, розгорнутий пахтітиме свіжою типографською фарбою паспорт із жовто-блакитним на ньому зображенням.
Ой чий то кінь стоїть
Що сива гривонька
Сподобалась мені
Сподобалась мені
