Україна. Історія фальсифікацій. Парламентські вибори 2002.

Про що цей допис — читайте в передмові. Там же наведені посилання на наукові праці, на які спираються методи аналізу результатів виборів.

Короткий огляд методів аналізу — наведено тут.

Для початку давайте пригадаємо, в якому контексті відбувалися ці вибори. Президентом на той момент був Кучма, прем'єром — Кінах, а результати попередніх виборів (1998-го року) глянемо на сайті ЦВК (просто, щоб усвідомлювати, хто який вплив міг мати на момент виборів 2002).

Там же, на сайті ЦВК, подивимось на результати виборів 2002-го року.

На цьому покінчимо з офіційними загальновідомими фактами і перейдемо до аналізу. Якщо вас цікавить результат, а трохи картинок і графіків спостерігати не хочеться — просто перемотуйте допис в самий кінець.

Почну аналіз із перевірки розподілу голосів серед дільниць, на яких явка або результат були близькими до „круглих“ чисел. І одразу стає зрозуміло, що наявність фальсифікацій дуже вірогідна.

Результати партії „За Єдину Україну“ для явки 60%, 75%, 85% та 100% (графік зліва) є явно завищеними. P-values відповідно дорівнюють 0.001, 0.05, 0.014, 0. Це просто щось неймовірне.

Графік по центру — ресемплінг результатів Соціалістичної партії. Результати для 5% та 10% являються аномально завищеними (p-value 0 та 0.005). Для інших чисел, що діляться на 5, p-values не виходять за довірчий інтервал. Але при цьому майже всі p-values знаходяться в нижній частині і не перевищують 0.4. Хоча мали би бути розподілені рівномірно.

Це свідчить про можливі фальсифікації з боку цих двох партій. Але ще цікавіше графік справа. Ресемплінг результатів Соціалістичної партії відносно результатів блоку „За єдину Україну“ також виходить за довірчий інтервал. При чому одразу шість(!) значень вийшли за межі довірчого діапазону. Така картина може свідчити про те, що ці дві партії діяли разом і розподіляли додаткові бюлетені між собою за згодою.

Це підтверджується картиною результатів у окремих областях України. Наприклад, графіки розподілу явка\результат для цих двох партій в сільській місцині Одеської області показують явні (й одночасні!) фальсифікації (обведено червоним).

Приблизно по 30 тисяч бюлетенів було вкинуто за кожну з цих партій.

Аналогічна картина по Харківській області.

Приблизно по 20 тисяч додаткових бюлетенів за кожну з цих двох партій.

І для порівняння приведу графіки результатів цих же партій в Криму, де вони фальсифікаціями не займались.

Загалом Соціалістична партія та блок „За єдину Україну“ успішно взаємодіяли подібним чином у 12-ти областях (це майже половина України): Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській.

Чи є інші ознаки фальсифікацій? Так. В декількох областях спостерігаються малоймовірні розподіли виборчих дільниць за останньою\двома останніми цифрами. Наприклад, картина в Донецькій області дуже нагадує картину в Дагестані (дивіться попередній допис „Методи аналізу“).

Тут забагато чисел, що закінчуються на нуль. І таких, де передостання цифра перевищує останню. Це говорить про маніпуляції з виборчими списками у Донецькій області.

Ряд областей мають аномальні результати кандидатів для дільниць з „круглими“ числами явки\результату. Ось, наприклад, „Наша Україна“ в Чернівецькій області і БЮТ в Києві.

А ось гістограма результату „Нашої України“ в Тернопільській області з очевидними аномаліями на числах, що діляться на п'ять.

Так-так. Партії, що зараховують себе до „демократичного табору“, також помічені у фальсифікаціях. Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька області та місто Київ мають ознаки фальсифікацій за участю „Нашої України“ та блоку Юлії Тимошенко. Хоча масштаб цих фальсифікацій просто губиться на фоні того, що робили „За Єдину Україну“ й СПУ.

В яких областях було більше всього фальсифікацій? Безперечний лідер — Донецька область з майже 130 тис. вкинутих бюлетенів (при чому це було зроблено одноосібно блоком „За Єдину Україну“). Далі йдуть Одеська (94 тис.), Харківська (89 тис.), Київська (66 тис.), Дніпропетровська (62 тис.), Луганська (55 тис.), Житомирська (49 тис.), Запорізька (46 тис.).

Для наочності: графік явка\результат блоку „За Єдину Україну“ в області-чемпіоні — Донецькій (зліва) та в місті Київ — де фальсифікації були мінімальними (справа).

Загалом в усіх областях було вкинуто 841000 бюлетенів і 704000 бюлетенів було неправильно пораховано.

І, нарешті, скореговані результати голосування. Для порівняння також наведені результати екзит полу КМІС (взято тут).

Чи мали фальсифікації суттєвий вплив на результат? Очевидно, ні. СПУ все ще залишається далеко від прохідного бар'єра (4%). Очевидно, будуть деякі зміни у розподілі мандатів. Хоча не можна сказати, що ці зміни великі.