Про глобальне.
Є анекдот про мужчіну грузинської національності, який продавав на базарі засіб від тарганів. На питання, як користуватися, відповідав:
- Ну, ловіш, значіт, таракана, закапиваєш єму в глаз етот срєдства, атпускаіш, і животний чєрєз час поміраєт.
- Так якщо ти його вже зловив, — питали потенційні покупці, — то може тапком просто?
- Ну да, — відповідав продавець. — Так тоже можна.
Так от, більшість втомлених українців зараз мріють про те, щоб зламати ту олігархічну систему, яка нам жити не дає нормально. Більшість обмежується перепостами крикунів, які в свою чергу обмежуються постами.
Дехто щиро намагається ламати систему зсередини, йдучи на державну службу чи обираючись від партій, які є частиною тієї ж самої системи. Цих героїв важко не поважати, але я їм, як казав вікторфьодоровіч, «нє завідую». Хоча дехто з таких героїв досягає певних успіхів і вносить свій маленький внесок в розхитування і зміни в системі. Платячи, зазвичай, величезну ціну. В общєм, «так тоже можна».
Ми ж йдемо іншим шляхом. Ми будуємо іншу паралельну систему. Побудовану на абсолютно інших принципах. Це шлях довший. Дехто не йде їм, бо хочеться прямо зараз. З ноги пенсионера влупашив, шини запалив, «люстрація» покричав...
Дехто не вірить, що ми встигнемо. Мовляв, «поки ви тут будете свої інституції будувати, московські танки вже під Києвом будуть». Ці попередження, звичайно, звучать страшно і апокаліптично, але я спокійний. У України величезний запас міцності. Танки російські далеко не доїжджають, а що стосується економіки — то в 90-ті ми і не таке переживали.
Так що будуємо системи. Партії, медіа, освітні програми, культурні інституції... Та тут, чесно кажучи, майже все треба наново будувати. Системи чесні, з чіткими правилами гри. Не зациклені на одному герої, якого легко знешкодити, чи одному фінансовому мішку, який може раптово передумати. З урахуванням найкращого світового досвіду — благо, він зараз реально доступний. А коли ці інституції будуть готові і стануть потужні і стійкі, вони ефектно витіснять і замінять старі. В деяких випадках ніхто і не помітить конфлікту, де в чому буде жорстка боротьба, але ми будемо до неї готові. Іншого шляху не бачу.
