У бою за визволення Херсонщини загинув 22-річний Сергій Коновалов «Роланд» — боєць лицарської бригади. Він народився і жив в Одеській області. Ще з дитинства був активним учасником одеського Майдану.
Коли мені було 21-22, я вперше його побачила там. Маленького, але сміливішого за деяких дорослих. Він виріс справжнім воїном. Зараз йому 22 і він загинув у бою за свою країну.
«Пам'ятаю його ще зовсім малим, багато років тому, як приходив на всі акції, завжди йшов в самі гострі, на той момент, двіжі заради України. І як завжди його мама хвилювалась за нього та намагалась захистити, коли він ліз в бійки за Україну, фактично, ще будучи дитиною…
Ти писав „Будь вірний аж до смерті, і Я дам тобі вінець життя“. Ти був вірний Україні з дитинства до смерті. Якщо хтось і заслуговує вінець життя — це ти. Спочивай», — написав знайомий загиблого Олександр Вінницький.
Коли почалася війна на Сході, ще не досягнувши повноліття, Сергій втік в зону ООС. Звідти його забирали батьки.
«Коли ще за часiв „АТО“ батько намагався не відпускати його, тодi ще ледь досягшого повноліття, на війну, Сергій відповідав йому: „Тато, ти ж сам у дитинстві підкладав мені книжки про воїнів та героїв. Ну от я начитався й виріс, й сам хочу бути воїном, на що інше ти очiкував?“», — написав на сторінці Сергія Дмитро Ковалик.
Коли йому виповнилося 18-ть, хлопець пішов добровольцем захищати країну на Схід. Три роки тому пройшов строкову службу і підписав контракт. Взимку 2021-го демобілізувався. А 24го лютого знов повернувся.
«Як ти писав у своєму дописі „Спіть спокійно, брати мої по зброї. Кожна смерть на цій Великій визвольній війні не даремна, кожна смерть у бою — жертва на вівтар Свободи, кожна смерть — цеглина у фундамент Незалежності. Павші у бою, Ви навіки овіяні Славою і пам'ятатиме світ українських Героїв довічно“», — додав знайомий загиблого Богдан Боденчук.
Герої не вмирають.
Не забудемо. Не пробачимо.