Авжеж, «поспішав», свідченням чому є вказані нижче документи…

                                                                                     1

   17 липня 2024 року Зе видав Указ Президента України № 468/2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 липня 2024 року „Про Стратегію морської безпеки України“, в якому зазначено: „Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю:

   1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 липня 2024 року «Про Стратегію морської безпеки України» (додається).

   2. Затвердити Стратегію морської безпеки України (додається).

   3. Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України…“.

   Саме ж Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 липня 2024 року „Про Стратегію морської безпеки України“ гласить:

   „За результатами розгляду проєкту Стратегії морської безпеки України Рада національної безпеки і оборони України вирішила:

   1. Схвалити проєкт Стратегії морської безпеки України.

   2. Рекомендувати Президентові України затвердити Стратегію морської безпеки України.

   3. Кабінету Міністрів України із залученням Служби безпеки України і Служби зовнішньої розвідки України у тримісячний строк розробити та затвердити план заходів з реалізації (виділено Г. М.) Стратегії морської безпеки України (незрозуміло, чому цей пункт 3 не передбачає й залучення конкретно ГУР МОУ, непрості етапи становлення і сутність діяльності якого розкривають відповідно мої роботи «Про проблеми української розвідки» й «Зе нехтує прикордонною розвідкою України!», або загально МОУ, котрому воно підпорядковане – Г. М.)“.

   А власне затверджена Указом Президента України № 468/2024 від 17 липня 2024 року Стратегія морської безпеки України – це досить об'ємний документ, тому я коротко зупинюся на аналізі лише окремих її положень: „I. Загальні положення…4. Сфера національних інтересів України на морі поширюється на Чорне та Азовське моря і Керченську протоку, морське узбережжя в межах міжнародно визнаних кордонів України, річки, які впадають в Азово-Чорноморський басейн, Середземне та Балтійське моря. До сфери національних інтересів належать морський простір євроатлантичного регіону, а також інші райони Світового океану, на які поширюються економічні та інші інтереси України… V. Керівні принципи, напрями забезпечення державної політики у сфері морської безпеки України та завдання, які визначає Стратегія морської безпеки України… 27. Стратегія морської безпеки України визначає такі завдання:… 2) побудова збалансованих Військово-Морських Сил з усіма родами військ (сил), які будуть спроможні забезпечити гарантоване виконання завдань, як під час відбиття збройної агресії з морського напрямку, так і в мирний час, зокрема забезпечити протиповітряне та протиракетне прикриття морських портів і торговельного судноплавства на морських комунікаціях (не зрозуміло, що передбачає визначення «збалансовані ВМС», але для виконання пункту 4 розділу І «Загальні положення», ВМС ЗСУ, звісно, що з усіма родами військ (сил), включаючи морську піхоту, про яку йдеться на сторінках мого матеріалу «І ще один доказ того, наскільки неякісною є влада України!», та підводні сили, мають бути висококваліфікованими й дуже потужними із новітнім озброєнням та високими показниками оперативних (бойових) спроможностей їхніх сил і засобів, на чому я наголошую у своїй праці «Чому ЧФ ВМФ СССР став російським, а не українським, та які ВМС ЗСУ потрібні Україні?» (і як тут ще раз не згадати через недалекоглядність кількох президентів України про сумну долю ракетного крейсера проекту 1164 під колишньою назвою «Україна» (заводський № 2011), чого не може забезпечити ні корветний флот, ні, тим паче, «москітний» флот, бо інакше цей пункт залишиться нічим не підкріпленою декларацією  – Г. М.)…; 6) створення умов для тимчасової міжнародної військової (військово-морської) присутності на території Кримського півострова після його деокупації для гарантування безпеки в Чорноморському регіоні відповідно до норм міжнародного права (у підпункті 9 йдеться про гарантії безпеки від держав Чорноморського регіону (крім РоССіі), виходячи зі Спільної декларації про підтримку України Вільнюського саміту НАТО від 12 липня 2023 року, хоча вказана декларація ніяких гарантій безпеки для України не надає й навіть її назва про це говорить – Г. М.)…; 14) розвиток взаємодії з державами – членами НАТО, проведення навчань, маневрів та інших спільних заходів, забезпечення постійної присутності сил Альянсу в Чорному морі (така ж присутність повинна бути і в українській частині Азовського моря, щоби РоССія навіть думати не могла про наступні посягання на цьому просторі – Г. М.), розбудова системи базування флоту та відповідної інфраструктури (про що я говорив ще в грудні 2015 року у своїй статті «Маразм продовжується…» – Г. М.) для надійного гарантування безпеки в Чорноморському регіоні та Середземномор'ї…; 37) вихід української сторони з міжнародних договорів, укладених з Російською Федерацією (чого, на жаль, досі не було зроблено – Г. М.)…; 40) проведення розмежування морських просторів у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці з Російською Федерацією відповідно до норм міжнародного права…; 51) створення та вдосконалення системи захисту критичної морської енергетичної інфраструктури, її забезпечення за допомогою реалізації програм створення підводних систем захисту (й ці системи, щоби бути ефективними, повинні включати підводні сили ВМС ЗСУ – Г. М.), дронових та протидронових рішень…“.

   І тепер знову повертаємося до того, як Зе-КМУ виконує поставлене йому завдання…

                                                                                     2

   1 листопада 2024 року цей Зе-КМУ прийняв Постанову № 1269 „Про утворення Міжвідомчої робочої групи з питань координації виконання Стратегії морської безпеки України“, де сказано наступне: „Кабінет Міністрів України постановляє:

   1. Утворити Міжвідомчу робочу групу з питань координації виконання Стратегії морської безпеки України у складі згідно з додатком (головою групи є Міністр оборони України, а заступником голови – заступник Міністра оборони України, всього – 38 чоловік + народні депутати України (так записано) – Г. М.).

   2. Затвердити Положення про Міжвідомчу робочу групу з питань координації виконання Стратегії морської безпеки України, що додається.

   Прем'єр-міністр України                                                                                                   Д. ШМИГАЛЬ

                 Інд. 80“.

   Та аж 12 листопада 2024 року о 10:13 на вебсайті Міністерства оборони України була опублікована інформація „Стратегію морської безпеки України впроваджуватиме спеціальна Міжвідомча група“: „Кабінет Міністрів України створив Міжвідомчу робочу групу з питань координації виконання Стратегії морської безпеки України. Уряд також затвердив положення про групу та її персональний склад.

   Група працюватиме як координаційний центр, об'єднуючи зусилля різних відомств та експертів. Це дозволить забезпечити системний підхід до реалізації морської безпекової політики та ефективно впроваджувати стратегічні рішення.

   Ключовими напрямками роботи групи є:

   розробка порядку моніторингу виконання Стратегії та планів Уряду, а також підготовка пропозицій щодо його удосконалення;

   аналіз проблемних питань та розробка рішень для їх розв'язання;

   підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавства у сфері морської безпеки;

   забезпечення координації дій органів державної виконавчої влади, інших органів, установ та організацій з питань виконання Стратегії, а також підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності їхньої діяльності.

   Група матиме повноваження організовувати експертні обговорення, залучати фахівців та аналізувати виконання Стратегії. До її роботи можуть залучатися не лише представники державних органів, а й представники місцевого самоврядування та незалежні експерти.

   Особлива увага приділятиметься міжнародній співпраці. Група сприятиме вивченню досвіду провідних морських держав та налагодженню партнерства з міжнародними організаціями. Це допоможе впроваджувати найкращі світові практики у сфері морської безпеки та посилювати міжнародну підтримку України.

   Координацію роботи групи здійснюватиме Міністерство оборони.

   Міжвідомча робоча група створена на виконання рішення РНБО від 17 липня 2024 року «Про Стратегію морської безпеки України», затвердженого Указом Президента України № 468/2024. Засідання групи проводитимуться щонайменше щоквартально, з можливістю організації онлайн-засідань для оперативного реагування на нагальні питання“. Й цю ж інформацію із таким самим заголовком було продубльовано на сторінці Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади України „Урядовий портал“ 12 листопада 2024 року об 11:52.

   Хоча Указ Президента України № 468/2024 від 17 липня 2024 року визначив, що Зе-КМУ повинен був „у тримісячний строк розробити та затвердити план заходів з реалізації (виділено Г. М.) Стратегії морської безпеки України“, тобто щонайпізніше це мало статися 17 жовтня 2024 року, але Зе-КМУ, як бачимо, 1 листопада 2024 року, із запізненням на 2 тижні (при цьому, якщо відштовхуватись від публічних повідомлень МОУ і „Урядового порталу“ від 12 листопада 2024 року, то запізнення складатиме 1 місяць без 5-ти днів), утворив лише Міжвідомчу робочу групу з питань координації виконання Стратегії морської безпеки України, а розробкою й затвердженням плану заходів із реалізації цієї Стратегії знехтував, і таким чином своєю Постановою № 1269 від 1 листопада 2024 року не виконав, себто порушив Указ Зе № 468/2024.

                                                                                     3

   22 листопада 2024 року о 19:01 Міністр оборони України Рустем Умєров нарешті повідомив: „Кабінет Міністрів України схвалив розроблений Міністерством оборони план реалізації Стратегії морської безпеки України. Це важливий крок для посилення морської безпеки нашої держави.

   Документ має на меті забезпечити виконання завдань та цілей, визначених Стратегією, яка була схвалена РНБО та введена в дію Указом Президента.

   Основні завдання плану:

   посилення спроможності сектору безпеки і оборони України, ВМС ЗСУ та Морської охорони ДПСУ для протидії агресії та реагування на інші загрози морській безпеці;

   деокупація тимчасово окупованих територій узбережжя, внутрішніх вод і континентального шельфу України;

   отримання компенсацій за втрати, завдані агресором, і відновлення морської та річкової інфраструктури, пошкодженої внаслідок війни.

   Дякую всім, хто долучився до розробки цього важливого документа.

   Разом ми наближаємо момент, коли Чорне і Азовське моря знову будуть повністю вільними й безпечними для України!“ (Facebook: Рустем Умєров/Rustem Umerov). Того ж 22 листопада 2024 року о 19:18 вебсайт Міністерства оборони України оприлюднив схожу з повідомленням Умєрова інформацію „Уряд затвердив план реалізації Стратегії морської безпеки України“, котра 22 листопада 2024 року о 20:33 була повторена „Урядовим порталом“: „Кабінет Міністрів України затвердив план реалізації Стратегії морської безпеки, розроблений Міністерством оборони.

   Документ має на меті забезпечити виконання ключових завдань і цілей, спрямованих на зміцнення морської безпеки України.

   Згідно з планом, основними завданнями є підвищення спроможностей сектору безпеки і оборони, Військово-Морських Сил ЗСУ та Морської охорони ДПСУ для протидії агресії та реагування на інші загрози.

   Також передбачено деокупацію тимчасово окупованих узбережжя, внутрішніх вод і континентального шельфу України, розвиток національної морської індустрії, внутрішнього водного транспорту та відновлення морської та річкової інфраструктури, пошкодженої внаслідок бойових дій.

   Окрему увагу приділено подоланню наслідків бойових дій, техногенних і екологічних катастроф, а також запобіганню забрудненню Азовського та Чорного морів і річок.

   «Це важливий крок для посилення морської безпеки нашої держави. Документ має на меті забезпечити виконання завдань та цілей, визначених Стратегією, яка була схвалена РНБО та введена в дію Указом Президента», – зазначив Міністр оборони України Рустем Умєров.

   Очікується, що реалізація плану сприятиме забезпеченню стабільної безпеки в Чорному та Азовському морях, а також зміцненню позицій України як морської держави“.

                                                                                     4

   Підсумовуючи, звертаю увагу, що Указ Президента України № 468/2024 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 липня 2024 року «Про Стратегію морської безпеки України» Зе – головний персонаж моєї попередньої публікації «Зе вдав, що цього не було, але ж про покійників теж треба казати правду» – видав 17 липня 2024 року (пункти 1 та 2), й він передбачав тримісячний строк і не більше для розробки та затвердження плану заходів з реалізації Стратегії морської безпеки України, а фігурант моїх робіт «Зе-КМУ заохочує колаборанство?!» й «Зе-КМУ відзначився ще одним ганебним Зе-ідіотизмом…» Зе-Кабінет Міністрів України згідно вказаних у п. 3 повідомлень Рустема Умєрова, Міністерства оборони України та «Урядового порталу» тільки 22 листопада 2024 року, із запізненням на 1 місяць і 5 днів, впорався з указаним завданням, цим самим порушивши Указ № 468/2024: ось так Зе-КМУ «поспішав» вчасно виконати Указ Президента України Зе, хоча, як свідчить моє дослідження «Зе загальмував виконання рішень РНБО України, а Зе-КМУ – виконання рішень Зе, або Зе-ко – це коЗел», для нього – це не вперше.