Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6.
І знову повертаюсь до наведених угорі слів Віктора Трепака, що «контрабанда завжди була темою передусім СБУ„ (й при цьому не треба забувати, що вона у контрабандних питаннях неодмінно перетинається із Держприкордонслужбою України). Відштовхуючись від сказаного, зацитую розміщену ще 27 вересня 2019 року на веб-сайті «ОРД» статтю «Николай Банчук, Иван Тычина или кое-что о новой „контрабандной вертикали“ в СБУ': «Сокиряны – это наше все» вполне может стать лозунгом нынешних сотрудников СБУ. И не потому, что там находится печально известная исправительная колония № 67. И даже не потому, что «Сокиряны» – это один из самых коррумпированных таможенных постов в Украине. Хотя, это уже ближе. Основная причина в том, что в СБУ сейчас активно «рулит» неприметный адвокат из Сокирян (Чернівецька область – Г. М.)… Николай Банчук. …Николай Банчук занял сейчас в СБУ место «серого кардинала»…
Если заглянуть в телефон Банчука, то можно увидеть, что наиболее плотно он общается с абонентом с номером +380673723303. Это номер одного из лидеров буковинской контрабанды, некоего Юрия Радуловича Кушнира. Фигура эта известна в контрабандных кругах СБУ еще с 90-х годов прошлого века. Кушнир «кормил» многих генералов СБУ, начиная со Скулыша и Глуговского, и заканчивая Гавришем, Кицулом, Вакарюком и Артюховым (виділено Г. М.)…
Мы предполагаем, что Баканова с Банчуком познакомил Анатолий Матиос после памятного «чаепития в Мытищах»… Банчук, по нашей информации, патронировал служебную карьеру молодого прокурорского следователя Матиоса. Как в Черновцах (очолював міську прокуратуру з травня 1997 по червень 1999 року – Г. М.), так и в Херсоне (із січня 2000 по січень 2005 року керував прокуратурою Херсонської області – Г. М.), где они оба одновременно служили в органах прокуратуры. Они шли по жизни вместе до 2005 года, когда Банчук был уволен из органов прокуратуры и неожиданно стал директором Департаменту кадрової політики, освіти і науки Міністерства охорони здоров'я України (з січня 2005 по листопад 2010 року – Г. М.). Несколько неожиданно, не правда ли?..
Тем не менее, в 2014 году уже новая власть по непонятным причинам назначает его заместителем Генерального прокурора (зробив це 25 лютого 2014 року своїм наказом в. о. Генпрокурора Олег Махніцький – Г. М.)… С этого поста его погнали после того, как в мае 2014 года он освободил из-под стражи пророссийских активистов в Одессе (виділено Г. М.)“.
А інформаційний портал „СТОПКОР“ на своїй інтернет-сторінці 2 жовтня 2020 року опублікував матеріал „Експрокурор Банчук, який потурав сепаратистам в Одесі, влаштувався радником Баканова": „Захисник злочинців чи таємний консультант Служби безпеки, яка бореться з криміналом? Ні, це не роздвоєння особистості: радником Івана Баканова на громадських засадах дійсно працює скандально відомий експрокурор, а нині адвокат Микола Банчук…
Як таке могло статись? Відповідь можна знайти, якщо повернутись на рік назад, коли пан Микола був помічником народного депутата України від «Слуги народу» Олени Хоменко. Вона була директоркою з управління та розвитку цифрових продуктів ТОВ «Квартал 95». Тобто саме тієї фірми, керівником якої був і пан Баканов (виділено Г. М.) – ось такий цікавий збіг…“.
Й дійсно цікавий збіг, але далі маємо не менш цікаву інформацію, котра теж стосується СБУ…
3 квітня 2021 року інтернет-газета 'ZN.UA' оприлюднила публікацію „10 кандидатів до списку антиконтрабандних санкцій РНБО, які розглядалися, але не потрапили у фінальний перелік": „Нагадаємо, що вихідні списки для засідання РНБО готувала СБУ (виділено Г. М.). Потім ці списки обговорювали на Банковій (там знаходиться ОПУ – Г. М.) і в результаті членам РНБО була представлена на затвердження вже відома десятка.
Хто ж «загубився„?
1. Власник «Преміум-пакету», про який так багато знають в СБУ і особисто глава ВБ (внутрішньої безпеки – Г. М.) СБУ пан Наумов, Акст Олександр (громадянин Німеччини).
2. Полуситок Володимир (Львів). Колишній митник, був заступником начальника оперативного управління по боротьбі з контрабандою та митними правопорушеннями – начальник відділу провадження у справах про порушення митних правил Львівської митниці, зараз бізнесмен…
3. Табунщик Руслан (Одеса). Колишній одеський міліціонер, заступник начальника управління по боротьбі з торгівлею людьми. Був депутатом облради від «Батьківщини»…
4. Сердюк Сергій (Одеса). Колишній співробітник Генпрокуратури, фігурував у справі про крадіжку 37 танкерів з порту Одеси…
5. Бабич Максим (Одеса). Бізнесмен…
6. Семенцов Ростислав (Одеса). Брат ексначальника Департаменту захисту економіки Нацполіціі Одеської області Семенцова Олексія – нині депутата облради від «Слуги народу„ (виділено Г. М.)…
7. Фальківський Валерій (Одеса). Бізнесмен, колишній начальник відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-вантажний»…
8. Слюсарєв Вадим (Харків). Колишній…прикордонник…, формував списки кандидатів від «Слуги народу„ на виборах до Верховної Ради України (це про нього йдеться угорі в розділі 2 «Ну, а тепер про проблеми Держприкордонслужби – детальніше… „Друг регіонала Артема Пшонки“ руліт», параграфі «Це – те, хоча й далеко не все, що було раніше, а тепер знову повертаємось до того, що є зараз, бо воно тісно переплетено із тим, що було до нього…» розділу 4 «Але все ж таки повернемось до кадрової політики керівництва ДПСУ», параграфах «А ось, що пише координатор ГО „Автомайдан Київ“ Дмитро Карп…» і «Тепер цитую „ОРД“…» розділу 5 «Тепер – трохи про Дейнека…» й параграфі «І от, що після цього каже Зе, митниця, „УП“, 'OBOZREVATEL' та „Суспільне“…» розділу 6 «Зе й боротьба з контрабандою!» – виділення та примітка Г. М.)…
9. Олександр Черепинський (Харків). Бізнесмен…
10. Романенко Геннадій (Київ). Колишній митник…“. Тобто, цієї десятки „важливих людей“ завдяки СБУ немає в Указі Президента України № 140/2021 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 3 квітня 2021 року, а Зе, підписавши даний Указ, своїм підписом освятив усе це неподобство.
Окрім цього, народний депутат України, колишній член Зе-команди, котрий добреобізнаний із її внутрішньою кухнею, і поплічник олігарха Бєні Олександр Дубінський повідомив: «Топ — 5 членов Зе-команды „случайно и совершенно незаслуженно забытых“ при составлении санкционного списка контрабандистов (виділено Г. М.).
1. Сергей „Дипломат“ Бадяк – куратор Львовской области на президентских и парламентских выборах.
2. Виталий Булюк – куратор Херсонской области на президентских и парламентских выборах.
3. Сергей Трегубенко – куратор Николаевской области на президентских и парламентских выборах.
4. Вадим Слюсарев (группа Павлюк-Слюсарев-Трегубенко) – куратор Харьковской области на президентских и парламентских выборах.
5. Илья Павлюк – куратор Черновицкой области на президентских и парламентских выборах (виділено Г. М.).
О скромных героях Партии „Слуга Аферистов и Мошенников“ замолвите слово)» (Telegram: Dubinsky.pro, 3 квітня 2021 року).
А на дії Зе-влади журналіст Євген Плінський відреагував наступним чином: «Власть сколько угодно может называть санкции РНБО борьбой с контрабандой, но сухой анализ фактов говорит что это банальный передел рынка под своих и жесткая зачистка неугодных СБУ таможенников (виділено Г. М.). В списке нет ни одного куратора контрабанды леса, сигарет, медпрепаратов, янтаря или аграрной продукции, зато есть полная зачистка кураторов турецкого импорта.
Где Слюсарев?
Где Павлюк?
Где Бадяк („Дипломат«)?
Их нет, так как они близки власти (виділено Г. М.).
Где „Премиум-пакет“ (який, за словами Євгена Плінського, є одним „из самых мощных контрабандных почтовых операторов Украины“ – Г. М.) и Александр Акст (його директор – Г. М.)? Его тоже нет, так как Акст сегодня главный инкассатор от СБУ на таможне (виділено Г. М.) и именно он будет назначать новых смотрящих.
Фактически руками РНБО и голосом Зеленского СБУ берет под контроль все потоки на таможне. Берет не для борьбы, а для контроля и сбора кэша для власти (виділено Г. М.)» (Telegram: Грязные игры (Evgeniy Plinskiy), 5 квітня 2021 року).
Й так само 5 квітня 2021 року «Цензор.Нет» теж опублікував цікаву статтю «Какие контрабандисты в окружении Зеленского писали Указ Президента?„ авторства свого головного редактора Юрія Бутусова: «Указ Президента (автор має на увазі Указ Президента України № 140/2021 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 3 квітня 2021 року – Г. М.) о санкциях против 10 контрабандистов стал событием вовсе не из-за фамилий, на которые наложены санкции. Самое скандальное – в результате коррупционных договоренностей из текста Указа были вычеркнуты фамилии всех спонсоров «Слуги народа» (виділено Г. М.)…
Реально этот казус должно расследовать НАБУ – ведь это подавалось с помпой, как решительный удар по верхушке контрабандистов. А на самом деле, на верхушке контрабандных схем сейчас – руководство Офиса Президента, СБУ и партии «Слуга народа». Этот Указ означает масштабный передел потоков контрабанды в интересах конкретных «решал» (виділено Г. М.)…
Для борьбы с контрабандой этот Указ никакого значения не имеет, поскольку борьба с экономическими преступлениями требует судебных приговоров, а не политических решений. Служба безопасности Украины объявила, что санкции введены на основании ее материалов и будут открыты по всем уголовные дела. Но фактически ни одного уголовного дела СБУ по всем фигурантам не имела. Уголовные дела по Альперину и по Чудакову есть только в Национальном антикоррупционном бюро… То есть СБУ, задачей которой является борьба с коррупцией на таможне, не имеет на контрабандистов ни одного дела! Так почему же нет санкций против начальника 4-го управления СБУ Капелюхи, непосредственно отвечающего за отрасль, и против Председателя СБУ Баканова – ведь отсутствие уголовных дел по контрабандистам, по которым выносит решение СНБО, – это ваш профессиональный провал (виділено Г. М.)! Чем же вы занимались? Почему не внедрили к ним агентов, не взяли с поличным за все это время? Как теперь привлечь к ответственности обложенных санкциями?..
Возникает впечатление, что передел сделан в интересах члена политсовета «Слуги народа» Вадима Слюсарева и его партнера Сергея Иванова. Слюсарев и Иванов стали известны во времена Януковича. Слюсарев руководил пограничным пунктом «Гоптовка», стал генерал-майором в центральном аппарате Госпогранслужбы, а Иванов одновременно руководил таможней «Гоптовки» (виділено Г. М.)… Сергей Иванов также известен как владелец элитного комплекса отдыха «Дубровский» в Харькове, который он приобрел сразу после 20 лет беспорочной государственной службы на таможне.
Слюсарев имеет тесные связи с Россией, многократно нарушал законы Украины и, выезжая в РФ, летал в Крым на российских авиалиниях вопреки законам Украины. Слюсарев зарегистрирован в Крыму, его родители там получили российское гражданство и владеют двумя гостиницами. Но это не мешает ему быть одним из самых влиятельных «слуг народа» (виділено Г. М.), контролировать часть депутатов, Харьковскую и Сумскую партийные организации «Слуги народа» и региональные структуры власти…
Слюсарев… вместе с Ивановым пролоббировали назначение главой ГПСУ Сергея Дейнеко (виділено Г. М.). В Харьковской области они решают любые вопросы – они назначили прокурора области Фильчакова, своего давнего партнера. Они поставили своих народных депутатов Украины на всех округах. Например, Анна Колесник, которая прославилась фразой «Выступает Хомчак. Пора сваливать из этой страны», – также человек из окружения Слюсарева-Иванова. Колесник была соучредителем одной из фирм вместе с дочерью Иванова…
Украина – главный источник нелегальных поставок сигарет в Евросоюз, при этом большие партии контрабанды переправляются через нашу границу из России и с оккупированных территорий Донбасса, под контролем российских спецслужб. Это было бы невозможно без содействия организованных преступных группировок из коррумпированных политиков и правоохранителей (виділено Г. М.). И говорят, что больше всего влияния и информации в этом процессе – как раз у члена политсовета «Слуги народа» Слюсарева и Иванова…
И Слюсарев, и Иванов должны были бы, по идее, быть включенными в список санкций – они сейчас «решают» во власти куда больше Альперина. Но кто-то, конечно, в Офисе Президента их прикрыл и их имена не включили (виділено Г. М.).
Не включили и их бизнес-партнеров. А где в санкционном списке Сергей Сердюк и Денис Аминев? Их имена связаны не только с громким уголовным делом о крупномасштабной контрабанде в 2018-м. Сердюка называют сейчас одним из близких к Слюсареву сигаретных операторов.
Еще один вычеркнутый из списка Максим Бабич. Он был в списке, но по просьбе его близкого товарища Бориса Шефира помощник Президента Сергей Шефир (родной брат Бориса) помог убрать и этого человека (виділено Г. М.).
Нет в списке санкций Александра Акста и его знаменитой фирмы «Премиум-пакет» (про них уже згадувалося вище – Г. М.), которая занимается ввозом всего, что можно упаковать в почтовом отправлении. Сколько скандалов с этим было! «Премиум-пакет» выживает при всех властях, и при Януковиче, и при Генпрокуроре Яреме. Акст был в списке, по нашим сведениям, но его убрали по просьбе Председателя СБУ Ивана Баканова (виділено Г. М.).
Санкции по Вадиму Альперину, Оресту Фирманюку, Виктору Шерману показывают, что проводят передел контрабандных потоков в Одессе, где легализация контрабанды приходится через рынок «7-й километр».
Судя по всему, Фирманюк намекает, что владельцев одесских «модных» фирм включил в список санкций Илья Павлюк – спонсор «Слуги народа», который устроил своего племянника народным депутатом Украины, и регулярно посещает Офис Президента для «решения вопросов» (про нього детально розповідає моє дослідження «Чому Зе-команда бреше? Або хто такий Ілюша „Курятник“…» – виділення й примітка Г. М.).
В список контрабандистов включен не самый крупный оператор Юрий Кушнир, у которого давний известный конфликт с Павлюком. Так что здесь понятно, кто именно вписал фамилию в президентский список. Экс-таможенника Геннадия Романенко исключили из списка по просьбе Премьер-министра Дениса Шмыгаля (у своїй аналітичній роботі «Як цей клієнт на самокаті виявився прем'єром…»? Або від Гончарука – до Шмигаля і, вкупі з брехнею та брехунами, до…“ я не обійшов його увагою – Г. М.). Также в интересах Романенко Шмыгаль пролоббировал на пост заместителя главы таможни Ивана Бережнюка(виділено Г. М.).
Итак, начался большой передел контрабандного рынка, теневые схему уклонения от уплаты таможенных сборов только увеличатся в масштабах».
Отак Зе зі своїми Зе-владними структурами бореться з контрабандою…
7. Й на завершення – ще деякі факти для роздумів,
куди котиться Державна прикордонна служба України!
На сьогоднішній день, крім вищезазначених недолугих «реформ»,фактично жодних зрушень у підвищенні ефективності протидії протиправній діяльності транскордонного характеру не спостерігається. Свідченням тому є існування протягом кількох останніх років стійкого каналу контрабанди нафтопродуктів на ділянці ПдРУ ДПСУ (м. Одеса) шляхом використання схеми перевантаження на межі територіальних вод України нафтопродуктів із наливних суден закордонного прямування у наливні судна каботажного (внутрішнього) руху з порушенням у подальшому правил митних платежів. За попередньою оцінкою така схема створює контрабандистам багатомільйонні бариші із відповідною «подякою» прикордонникам і митникам Одещини (в схемі задіяні контролюючі служби Ізмаїлу, Чорноморська, Одеси та Південного). Раніше цю контрабандну схему «кришували», за даними різних джерел, Медведчук і Козак, а тепер повним ходом іде «переформатування» під харківських вожаків (у вже згадуваній вище моїй публікації «Лист Голові Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції…» йдеться про жахливу корупцію в прикордонному відомстві та вкотре характеризується один зі згаданих вожаків Слюсарєв).
Так само про транскордонну злочинність говорить колишній голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль: «У першій половині березня на території Угорщини було затримано нібито одну фуру з мільйоном пачок контрабандних цигарок. Це – за офіційними даними. Насправді вантажівок було чотири, і всіх їх на українському кордоні „не помітили« ні вітчизняні митники, ні прикордонники, ні представники СБУ. П'ята машина, яку встигли оформити на українському боці, але яка ще не заїхала на територію Угорщини, розвернулася й без будь-якого оформлення попрямувала в бік Ужгорода. Про цей ганебний факт знають всі митники, прикордонники і працівники СБУ, але в закарпатському інформпросторі про це – жодного слова. Тихо, як на кладовищі (виділено Г. М.)» (УouТube: «Закарпатські політики і ЗМІ замовчують масштабний факт контрабанди цигарок з України до ЄС», 29 березня 2021 року).
Можливо викладені вгорі дані в якійсь мірі роз'яснюють, чому цей посадовець – Голова Державної прикордонної служби України С.В.Дейнеко – та його найближче оточення фактично зайняли позицію, спрямовану на підрив існуючої системи управління силами і засобами на лінії розмежування у Донецькій та Луганській областях і на інших напрямках, а також доведення до звільнення досвідчених бойових офіцерів, які спроможні приймати оперативні виважені рішення в разі ускладнення обстановки!
Після всього цього фактажу я повинен наголосити, що всім існуючим в Україні правоохоронним органам є чим зайнятися у контексті даного мого дослідження:
1) НАБУ (чим воно має займатися, демонструє моя стаття «Розкоші й злидні українських куртизанок можновладців…»);
2) ДБР (в моєму матеріалі «Трубі – труба!» йдеться про нього);
3) ОГП (моя публікація «Рябошапці – по шапці!» показує, що ж він собою представляє; усім із врахування нюансів, викладених у моїй статті «Брехлива Зе-еволюція: від пінгвінів – до бактерій, мікробів і порожнього місця в історії…»);
4) СБУ (про неї можна дізнатися із моєї праці «СБУ – це Служба безпеки Вітчизни чи Служба безпеки олігархів, брехунів і шльондр?!»);
5) НПУ (моя робота «НПУ – це Національна поліція Вітчизни чи Національна поліція олігархів, брехунів і шльондр?!» дає їй характеристику).
Отакі от «нові» прикордонні й не тільки обличчя нової влади Зе! Це ті прикордонні обличчя, котрі під час президентських виборів 2010 року в першому турі працювали на Володимира Литвина – старшого брата тодішнього Голови Державної прикордонної служби України Миколи Литвина, бо такою була позиція керівництва ДПСУ (хоча реально В.Литвин не міг скласти конкуренцію двом основним кандидатам), в другому ж турі – на Януковича, а гаслом всієї Держприкордонслужби, починаючи від Голови, його заступників і закінчуючи низовим начальницьким рівнем, стало «Янукович – це стабільність». Між іншим, одне таке обличчя у званні генерал-полковника, котре постійно вживало дане гасло, часто виїзжаючи на місця для надання відповідних доручень прикордонним начальникам, ще при Пе, незважаючи на Революцію Гідності (назва моєї статті «Де був Зе 18 – 19 лютого 2014 року?» говорить сама за себе), обійняло високу владну посаду та продовжує її обіймати й при Зе. За дебілів бо ж вони мають весь Український народ! А за кого ж іще, як не за дебілів, коли народ їх терпить і дозволяє робити те, що викладено в моєму аналітичному матеріалі «Від Януковича – до Зе, або Ось – ще й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!»?!
Ось такими гіркими є реальні факти, але Людині речі завжди треба називати своїми іменами, бо ж давньоримський філософ і державний діяч Луцій Анней Сенека (Сенека молодший) говорив: «Брешуть невільники, вільні кажуть правду».
Підсумовуючи наведене вище, необхідно сказати, що надзвичайно велика кількість, якщо не більшість, діючого офіцерського складу і ветеранів-прикордонників вимагають термінового перегляду основних підходів до кадрової політики у ДПСУ та функціонування органів управління всіх рівнів, поки не пізно.
Адже французький письменник Еміль Золя казав: «Істина й справедливість понад усе, бо тільки від них залежить велич націй». А французький математик, фізик і філософ Жан ле Рон д'Аламбер стверджував: «Істинна рівність громадян полягає в тому, щоби всі вони однаково були підпорядковані законам».
Слово й дія – за Зе!
І Зе (у моїй дослідницькій праці «Хто править Україною, або Українці, ви здуріли?!» мова йде й про нього) їх проявив!
І проявив надто специфічно!
Специфіка ж ця полягає в наступному: на початку даної публікації, коли почалася мова про проблеми Державної прикордонної служби України, згадувався такий собі сумнозвісний Вадим Слюсарєв – так ось 13 березня 2021 року делегатами 11-го з'їзду Зе-партії «СН» за пропозицією партійного керівництва він – Слюсарєв – був обраний членом політичної ради Зе-партії «Слуга народу» (Укрінформ: «До політради партії „Слуга народу“ ввійшли п'ятеро міністрів», 13 березня 2021 року; моє аналітичне дослідження «Зе-ідіотизм – він і в МЗС України – Зе-ідіотизм!» розповідає про хиби кадрової політики Зе), але деталі вказаного ганебного факту потребують окремої розмови…
Отакі от «слуги народу» (як, наприклад, народний депутат України Анна Колісник 24 жовтня 1994 року народження із цікавими епізодами власної автобіографії, котра через мобільний телефон під час роботи – пленарного засідання парламенту 30 березня 2021 року – вела наступну переписку з абонентом на ім'я Стас: «Барсик ждёт) (це, мабуть, Стас так себе називає; далі вона пише – Г. М.). Правильно делает). Мы слушаем Хомчака (Головнокомандувача ЗСУ про ескалацію РоSSієй збройної агресії проти України – Г. М.). Надо сваливать из этой страны„; інтернет-видання «Букви»: «Нардеп от „Слуги народа“ сказала, что „надо валить из этой страны“: фото„, 31 березня 2021 року) на чолі із головним «слугою» Зе: як бачимо, ці «слуги народу» байдужі до самого народу й до його вимог-потреб-сподівань! Ну, що ж бачили очі народні, кого вибирали, тіштеся, хоч повилазьте!
