Читайте початок статтіч. 2ч. 3ч. 4, ч. 5

                                                         6. Зе й боротьба з контрабандою!

   Але спочатку слово має інтерв«юєр, котрий, за словами інтернет-газети 'ZN.UA", в той короткий період, коли СБУ була не частиною контрабандної проблеми, а частиною її рішення, обіймав посаду першого заступника Голови Служби (безпеки України – Г. М.) начальника Главку «К», який відповідав за боротьбу з корупцією«, тобтоВіктор Трепак: „Кримінальну відповідальність за товарну контрабанду, тобто переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, було скасовано у січні 2012 року… На сьогодні кримінально караною є лише контрабанда певних видів предметів, зокрема: культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, лісоматеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених. Скасування кримінальної відповідальності створило додаткові умови для розквіту товарної контрабанди…

   Досвід показує: багато тих, хто мав стосунок до боротьби з контрабандою, з часом ставали заможними людьми (виділено Г. М.)

   В українських реаліях товарна контрабанда є одним із основних джерел і складових тіньової економіки… Контрабанда знищує цілі галузі вітчизняного виробництва, не кажучи вже про те, що вона спричиняє недобросовісну конкуренцію. Контрабанда просто «вбиває» економіку і зумовлює постійне зростання споживчих цін…

   Контрабанда це одне з основних джерел, із яких «годується» так звана політична еліта. Вона завжди була однією з основних статей нелегальних доходів правлячої верхівки, які йшли на особисте збагачення, формування «чорних» кас, фінансування особистих та партійних виборчих процесів, реалізацію різних політичних проєктів тощо. Окрім того, контрабанда це джерело системної корупції, зокрема у правоохоронній системі та політиці (виділено Г. М.)

   Системна товарна контрабанда є високоорганізованою діяльністю – це власне паралельна економіка… Функціонують спеціалізовані групи осіб (так звані «мінімізатори», «оператори»), діяльність яких спрямована на організацію імпорту/експорту різноманітних товарів за найвигідніших для замовника таких послуг умов (уникнення оподаткування, приховування походження товарів, уникнення дозволів/квот тощо)…

   Водночас є особливості реалізації контрабандних схем залежно від виду товару чи країни, з якої він імпортується чи до якої експортується. Взяти ту ж таки Туреччину. Тут так все організовано, що умови ввезення турецького товару визначаються одним суб'єктом, який диктує всім, хто хоче працювати в цьому напрямі, власні умови й правила. Під нього різними способами «заганяється» весь бізнес, який спеціалізується на постачанні турецького товару.

   Схеми сигаретної контрабанди, яка займає особливе місце у структурі товарної контрабанди, реалізуються інакше. У цих схемах Україна здебільшого використовується як транзитний коридор. Після окупації Росією частини території Донецької та Луганської областей практикується схема, за якої, наприклад, сигарети можуть виробляти у звичайній донецькій квартирі чи будинку, потім легалізовувати на відповідному підприємстві Жовтих Вод чи Львівської області, а далі – через кордон «пускати» до Європи. 

   Увійшло в практику створення тіньових офісів від влади, які замикали на себе ключові рішення у сфері контрабанди… Наразі, оскільки немає чіткої вертикалі, центр ухвалення рішень переходить від однієї групи впливу до іншої. Саме такий тіньовий офіс виконує функцію контрабандного регулятора, який визначає правила гри й до якого сходяться всі фінансові потоки. Із цього офісу координуються правоохоронні органи, які забезпечують «зелені коридори» для одних і створюють проблеми для інших учасників контрабандної діяльності (виділено Г. М.). Гадаю, що НАБУ варто було б звернути увагу на діяльність такого «офісу-регулятора»… Системна масштабна контрабанда без участі відповідних правоохоронних органів неможлива в принципі…

   Треба бути відвертим: контрабанда завжди була темою передусім СБУ. Митна та прикордонна служби у цьому процесі виконували свої функції (виділено Г. М.). Реалізація контрабандної схеми може бути успішною лише тоді, коли є погодження на неї з боку усіх цих органів. Якщо з кимось одним не домовляться – схема «не спрацює», вона приречена. До певних схем можуть долучатися представники прокуратури та інших правоохоронних органів. З урахуванням того, що ряд злочинів із контрабандної сфери належать до підслідності ДБР, цілком логічним є завоювання цим новим правоохоронним органом свого місця під «контрабандним сонцем» (виділено Г. М.)

   Повідомлення про викриття масштабної контрабандної схеми зазвичай має місце, коли «щось пішло не так» – із кимось не домовилися, не порозумілися щодо розміру «маржі» тощо. 

   Проблема існування системної і масштабної контрабанди в Україні полягає не у відсутності достатніх законодавчих заходів для боротьби з нею і не в тому, що правоохоронні органи не мають чи не можуть здобути інформацію про те, ким і які контрабандні схеми реалізуються. Достеменно відомі і контрабандні «королі», і схеми, за якими вони працюють. Проблема в тому, що правоохоронні органи забезпечують реалізацію таких схем…

   Як і газ, контрабанда є «бізнесом влади». У тому сенсі, що системну і масштабну товарну контрабанду неможливо здійснювати без вищих органів державної влади (виділено Г. М.)

   Тут у мене постає кілька запитань: що доповідає керівник митниці Президенту про реальний стан із контрабандою? Чи можуть керівники правоохоронних органів, котрі добре знають, як працюють контрабандні схеми, і спілкуються з їх учасниками, доповідати главі держави об'єктивну інформацію? Чи інформували Президента про «тіньові офіси» та їхню ключову роль у контрабандних процесах?

   Реалізацію наявних контрабандних схем можна заблокувати за лічені дні. Як, до речі, й діяльність основних конвертаційних центрів. Для цього не потрібно ні нових законів, ні спеціальних рішень уряду чи РНБО… 

   Санкції санкціями, але, на моє переконання, головне для результативної боротьби з контрабандою – це застосування (безумовно, за наявності підстав) того правового інструментарію, який є в розпорядженні величезної кількості правоохоронних структур – прокуратури, СБУ, митної та прикордонної служби, ДБР, Нацполіції, НАБУ, САП (виділено Г. М.)“ («ZN.UA»: «Віктор Трепак: „Системна масштабна контрабанда без участі відповідних правоохоронних органів неможлива в принципі“, 2 квітня 2017 року).

                      І от, що після цього каже Зе, митниця, „УП“, 'OBOZREVATEL' та „Суспільне“…

   Його слова наводить опублікуване 2 квітня 2021 року (добре, що засідання РНБО України відбулося не 1 квітня) Офіційним інтернет-представництвом Президента України Звернення Президента Володимира Зеленського щодо рішень РНБО, ситуації на Донбасі та підтримки України з боку США«, згідно котрого ПреЗедент заявив: „Шановні громадяни України!... Передусім мова про контрабанду. Це економічний тероризм проти України. За розрахунками експертів, збитки через контрабанду сягають 300 мільярдів гривень, що недоотримав державний бюджет. З них понад 100 мільярдів – внаслідок неефективної роботи митниці (а із-за поганої роботи яких інших органів решту – майже 200 мільярдів гривень – недоотримав держбюджет України? – примітка і виділення Г. М.).

   Сьогодні, вперше в історії України, запроваджені персональні санкції, зокрема заблоковані активи та майно осіб, яких, за аналітичними даними СБУ, Апарату РНБО, можна назвати топ-десяткою української контрабанди («Це Зеленський мовить про… перелік контрабандистів, який склав для нього Ілля Павлюк???“, – запитує TelegramДержмитслужба (CustomsofUkraine)“ 2 квітня 2021 року, а Ілля Павлюк – це Ілюша „Курятник“ – Г. М.). Хочу підкреслити, що боротьба з контрабандою буде продовжена, сьогодні – це перша десятка, але точно не остання. Крім того, відсторонено від роботи десятки посадовців митних органів».

   «Понад 100 працівників Держмитслужби, серед яких 17 – керівники митниць та митних постів, були відсторонені  сьогодні від виконання своїх посадових обов'язків після засідання Ради Національної безпеки і оборони на підставі листа Управління внутрішньої безпеки Державної митної служби України (виділено Г. М.)

   На сьогодні у територіальних органах відсторонені: в Одеській митниці – 22 працівники; у Закарпатській – 23 працівники; у Київській – 8 працівників; у Волинській – 23 працівники; у Галицькій – 46 працівників; у Буковинській – 3 працівники (всього – 125: і чим же ж Чернівецька область гірша за Закарпатську чи Волинську або може на Буковині краща ситуація, ніж у них, що відсторонено лише 3 митників?!; про двох із них 3 квітня 2021 року повідомив веб-сайт „Суспільне“ в замітці „Двох керівників Буковинської митниці відсторонили від роботи": „Як стало відомо «Суспільному» з власних джерел, від посад відсторонили заступника начальника Буковинської митниці Юрія Терещука та начальника митного поста «Кельменці» Олександра Кулінського. Посадовців відсторонили на період проведення дисциплінарних проваджень“; володіючи певною інформацією, можу сказати, що в Чернівецькій області треба відстороняти майже стільки, скільки і в Закарпатській – Г. М.)„, – заявила Державна митна служба України 2 квітня 2021 року у своєму повідомленні «Понад 100 митників відсторонили від виконання посадових обов'язків».

   А надрукована інтернет-виданням «УП» інформація «В РНБО назвали топ-10 контрабандистів, проти яких ввели санкції» за 2 квітня 2021 року гласить: «Перелік контрабандистів (виділено Г. М.): Іван Бокало (…Львів); Валерій Пересоляк (село Минай Закарпатської області, президент футбольного клубу „Минай“); Юрій Кушнір (село Старий Вовчанець (Глибоцького району – Г. М.) Чернівецької області); Олександр Єрімічук (Чернівці); Орест Фірманюк (Виноградів Закарпатської області); Вадим Альперін (Одеса); Олександр Чудаков (Одеса, один з підозрюваних у справі ексголови Нацполіції Одещини Дмитра Головіна щодо розкрадання речових доказів (цигарок); Віктор Шерман (Одеса, бізнесмен, фірми якого займаються морськими вантажоперевезеннями); Олександр Кравченко (Одеса); Володимир Дідух (львівський кримінальний авторитет, відомий за прізвиськом „Вова Морда“)». Дана інформація про перелік персон повністю підтверджена Указом Президента України № 140/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року „Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)“ від 3 квітня 2021 року.

   Окрім цього, того ж 2 квітня 2021 року, але пізніше, у замітці „Зеленський ввів санкції проти топ-10 контрабандистів: "OBOZREVATEL" публікує список' дається більш розширена характеристика оприлюдненим „УП“ особам (я зупинюся лише на двох буковинцях): „Кушнір Юрій Радулович… довгий час був наближеним до СБУ, нібито заробляв на контрабанді… у Чернівецькій області.

   Єрімічук Олександр Володимирович… нібито організовував контрабанду речей із Туреччини. У певних колах він також відомий на прізвисько «Слон». У ЗМІ можна натрапити на його фотографії з відомими політиками й навіть (колишнім – Г. М.) губернатором Чернівецької області“.

   „Юрій Кушнір є засновником фірми «Чернівецький завод будівельних матеріалів» та охоронного агентства «Сокіл». Раніше був обраний депутатом від партії регіонів (був її членом – Г. М.)до Чернівецької обласної ради (2010 – 2015 роки – Г. М.). Кушнір фігурує у справі про хабар ексголови облради Івана Мунтяна (партія «ВО „Батьківщина“ – Г. М.). За версією слідства, Кушнір ймовірно дав Мунтяну 180 тисяч доларів за передачу в оренду комунального санаторію («Брусниця» на 49 років; за адресою підприємства Кушніра «БАТ-ЦЕНТР» було зареєстроване ТОВ «Буковинський оздоровчий комплекс Брусниця« – Г. М.).

   Олександр Єрімічук – засновник підприємства „ВІП КОМ“ («ЕП» у статті «Королі контрабанди»: хто потрапив під санкції РНБО і що про них відомо“ за 4 квітня 2021 року, вказує, що „він, начебто, був «смотрящим» від «Народного фронту» за контрабандою на Буковині. Також контролював потоки товарів широкого вжитку з Китаю та Туреччини“ – Г. М.)У 2017 році під час представлення нового прокурора області тодішній Генеральний прокурор Юрій Луценко сказав, що на Буковині діють „угруповання контрабанди «Слона» [Єрімічука – ред.] та Кушніра (виділено Г. М.)«, – каже веб-сайт „Суспільне“ в своєму повідомленні „РНБО наклала санкції на двох бізнесменів з Буковини: що про них відомо“ за 2 квітня 2021 року (вже після інтернет-порталу 'OBOZREVATEL').

   А ось, що того ж 2 квітня 2021 року розповів Telegram-канал „Грязные игры": „60% людей в списке – люди, контролирующие турецкую контрабанду. Идет зачистка рынка под тех, кто не в списке.    Нет ни одного человека, курирующего контрабанду сигарет. Главный в стране сегодня – это Слюсарев, но его из списка выбросили прямо на СНБО.   Нет ни одного представителя почтовой контрабанды и конкретно Александра Акста. Он – владелец «Премиум-пакета» и сегодня главный инкассатор от СБУ по таможне. Поэтому СБУ его и не внесла (виділено Г. М.).    Нет ни одного человека, курирующего аграрный экспорт и импорт нефтепродуктов. Правда, странно? Там же все в порядке.    Первичный список составлял 30 человек, из которых после сложных переговоров оставили 10.    Как промежуточный итог, этот список – личное сведение счетов СБУ (Баканов-Наумов-Капелюха) и зачистка турецкого и китайского направления под тех, кто в список не попал (виділено Г. М.)“.

                                Але на рішення РНБО/Зе реагують не лише ЗМІ/журналісти…

   Ось таким чином на Звернення Зе від 2 квітня 2021 року відреагував його екссоратник і колишній Секретар РНБО України Олександр Данилюк: „Диво дивне! РНБО ввела санкції проти топ-10 контрабандистів. Може я чогось вже не розумію, але хіба це підпадає під Закон про санкції? Якщо ця топ-десятка складається тільки із іноземців, то теоретично «натягнути» можливо. Бо якщо вони українці, то можливість застосування таких санкцій майже відсутня, хіба що знову за фінансування тероризму.

   До чого тут РНБО і його санкції? Контрабанда – це економічний злочин проти держави. Розслідуванням цих злочинів наразі займаються декілька органів, зокрема СБУ та Нацпол (НПУ – Г. М.). Це їхня робота. Правда, СБУ паралельно займається і «кришуванням» контрабанди (на доказ цих слів Telegram "PoliceControlUkraine" 2 квітня 2021 року повідомив: «Ось стільки виявили грошей під час сьогоднішніх обшуків у контрабандистів. В офісі одного з операторів „Слона“ (чернівецький кадр – Г. М.) під час обшуку була вилучення чорна бухгалтерія, на якій розписані суми хабарів правоохоронцям, СБУшникам та навіть ДБРівцям (на фото – Віталій Ануляк)!» – виділення і примітка Г. М.). Тому питання: 1) чи запроваджені санкції проти Іллі Павлюка – спонсора «Слуги народу» й за сумісництвом крупного контрабандиста?; 2) чи запроваджені санкції проти керівників СБУ – вони точно очолюють топ-10 контрабандистів? (виділено Г. М.)“ (Facebook: Oleksandr Danylyuk, 2 квітня 2021 року).

                                            Та хіба може існувати контрабанда без корупції?!

   Звісно, що ні, бо ж „кришування“ – це і є корупція, але де боротьба Зе із нею? Чи може він бачив контрабанду без корупції?! Й чому Зе згадав лише митників, якщо кожен дорослий житель України розуміє, що до контрабанди завдяки корупції, окрім працівників митниці, причетні фактично всі українські правоохоронні органи, включаючи прикордонників (частина 1 статті 6 Закону України „Про Державну прикордонну службу України“ № 661-IV від 3 квітня 2003 року підтверджує, що ДПСУ належить до правоохоронців: „Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення…“), за винятком НАБУ і САП (принаймні я не зустрічав протилежних фактів відносно названих двох крайніх структур)?! Про цю причетність я писав ще далекого червня 2011 року у своїй статті „Кому в Україні (на Буковині) весело  живеться, або Хто плює на законодавство про боротьбу з корупцією…“: „…Закон у нас має силу тільки для простих людей, а для невеликої частини суспільства – олігархів, багатьох чиновників високої і середньої ланки, непоодиноких працівників митних, правоохоронних і контролюючих органів, бандитів, які стали «бізнесменами»,… – Закон неписаний! У них, оцих нуворишів – свої «закони», що тримаються на корупції і  «понятіях». Варто тільки подивитися, в яких палацах вони живуть і на яких супердорогих автомобілях їздять, в т.ч. і ті, хто отримує зарплату з бюджету“.

   Згодом, у квітні 2013 року в своєму дописі „Край, де варто жити! Кому?“ я зауважив: „Ну хіба може завкафедрою чи декан, навіть на «модних» факультетах, на одну свою зарплату відгрохати  палац вартістю щонайменше 500 тис. ам. дол? Не може. А в нашому краї може. І плювати їм на законодавство про боротьбу з корупцією, бо їх покривають, у своїй більшості, ті, які мали б з цією корупцією боротися – прокурори, міліціонери, СБУшники, і ті, які мали б за неї відправляти у місця не зовсім віддалені – судді. А судді хто? Отож бо… Рука руку миє, а ворон ворону очі не виклює. Та й ті, на кого державою покладені функції боротьби з корупцією, самі мають не гірші палацики, збудовані на «одну» зарплату… Цим «слугам народу» (так, так, ще тоді я вжив цей термін – Г. М.) варто та комфортно жити в Буковинському краї, бо вони «нафаршировані» по повній програмі, як і… представники митниці, податкової та Держприкордонслужби. Тільки їхня особиста «нафаршированість» вилазить всім нам боком, бо державна скарбниця недоотримує мільярди гривень через контрабанду, корупцію, відкати та ухиляння від сплати податків“.

   „Корупція продовжує своє бурхливе життя… В центрі і на місцях. Серед великих начальників та серед дрібних начальничків. Всюди!..

   Для втілення українською владою всіх обіцяних змін потрібна реальна, жорстока боротьба з корупцією, включаючи деолігархізацію, бо олігархи, які почали з'являтися на світ ще при президентстві Л. Кравчука і процвітають досі шляхом масового грабунку українців, – це страшна ракова пухлина України. Реалізація задекларованої боротьби з корупцією, а не імітація!..

   Росія – це страшний зовнішній ворог України. Корупція – не менш страшний внутрішній ворог України… Чим швидше буде знищуватися внутрішній ворог, тим легше буде українцям боротися з ворогом зовнішнім«, – й сказано це було мною не нині, а ще в березні 2015 року у матеріалі „Кому в Україні весело живеться, або Хто плює на законодавство про боротьбу з корупцією… Частина 5“

   Читайте закінчення статті – ч. 7