Читайте початок статті, ч. 2. 

   Тоді, коли я працював над цим матеріалом (до речі, його задум у мене народився ще в грудні 2014 року та письмово він був реалізований мною тільки у січні – лютому 2017), Фінляндія була поза НАТО, дотримуючись нейтралітету із 1947 року, але вона врешті-решт зробила правильний висновок зі свого сусідства з ворожою РоССієй і прийняла історичне рішення вступити до Організації Північноатлантичного договору (коротко нагадаю, як це відбувалося: 1) 15 травня 2022 року на спеціально скликаній прес-конференції Президент фінською, шведською й англійською мовами і Прем'єр-міністр Фінляндської Республіки оголосили, що Фінляндія подає заявку про приєднання до НАТО; 2) 17 травня 2022 року 188 депутатів парламенту Фінляндської Республіки підтримали цю заявку (проти – 8, відсутні – 3 депутати); 3) цього ж 17 травня 2022 року Міністр закордонних справ Фінляндії підписав її як листа на ім'я Генерального секретаря Північноатлантичного Альянсу; 4) 18 травня 2022 року посол Фінляндської Республіки в штаб-квартирі НАТО у Брюсселі офіційно передав цей лист особисто Генеральному секретарю Організації Північноатлантичного договору; 5) 1 березня 2023 року 184 депутати парламенту Фінляндії проголосували за схвалення законів щодо членства Фінляндської Республіки в НАТО (утримався – 1, відсутні – 7 депутатів); 6) 23 березня 2023 року Президент Фінляндії підписав ці прийняті парламентом закони, завершивши таким чином внутрішньодержавні процедури про вступ Фінляндської Республіки до Північноатлантичного Альянсу; 7) 4 квітня 2023 року у Брюсселі Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору передав запрошення до вступу Фінляндії в НАТО від усіх країн – членів Північноатлантичного Альянсу Міністру закордонних справ Фінляндської Республіки, котрий своєю чергою передав ратифікаційні документи Державному секретарю США, оскільки депозитарій Організації Північноатлантичного договору знаходиться у столиці США, який заявив, що Фінляндія офіційно стала 31-м повноправним членом НАТО; 8) 5 квітня 2023 року уряд Фінляндської Республіки прийняв постанову про Північноатлантичний договір із внесеними Протоколами про приєднання поправками та акт про введення в дію положень цього договору, після чого він став частиною законодавства Фінляндії, що завершило національний процес схвалення членства Фінляндської Республіки у Північноатлантичному Альянсі) й, на жаль, ще

                                                                  Карл Ґустав Маннергейм. 

                                                  Світлиною люб'язно поділився Інтернет. 

не було українського перекладу таких украй важливих мемуарів маршала Маннергейма, тож доводилося користуватися, як і зазначено вгорі, російським перекладом 1999 року, що виглядало досить прикро, але нарешті в 2020 році, аж через 21 рік після російського видання, вийшли друком книги «Карл Ґустав Маннергейм. Спогади. Том 1» та «Карл Ґустав Маннергейм. Спогади. Том 2» нашою рідною українською мовою й ще через рік, у 2021 році, під дещо іншою назвою – «Карл Ґустав Маннергейм. Мемуари. Том 1» та «Карл Ґустав Маннергейм. Мемуари. Том 2», які вже є і в електронному вигляді, тобто їх можна читати зрештою й у онлайн-режимі, до прикладу, за цими посиланнями «Спогади. Том 1» та «Спогади. Том 2». 

   Вчімося, мої дорогі українці! 

   Вчімося!