Amat victoria curam

                                                                                           (перемога любить підготовку).

                                                                                           Praemonitus, praemunitus

                                                                                           (хто попереджений, той озброєний).

                                                                                                                         Латинські вислови.

                                                                                    І

   «У цьому тексті ви прочитаєте як послідовно і швидко програти війну. Для цього заглянемо в недавнє минуле, оцінимо теперішній момент і розглянемо найближче майбутнє. Цей огляд займе рівно 7 пунктів.

   1. Росія вторглась 8,5 років тому.

   Останні роки війна повністю зійшла з суспільних радарів, залишаючись у фокусі уваги вузького кола ветеранів та волонтерів. В повномасштабне вторгнення не вірив Президент: „Просто перестать стрелять и посмотреть в глаза путину“ (весь біль моєї душі щодо цих слів я виклав у своїх матеріалах і дослідницьких роботах „Окупація без зазначення окупанта, або Зе продовжує українцям пудрити мізки після заглядання в очі Путіну…“, „Брехуни – у владі, або Зе не виконав одну з найважливіших своїх обіцянок!“, „Україні після відновлення незалежності й державності – 30 років і буде ще 130 й буде ще 1030 і буде ще багато років…“, „Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!“, „Зе, замість гарних, але часто пустих слів, реально допоможи своєму підлеглому, хоча б цьому одному!“, „Коли Зе збрехав, кому вигідні його заяви та як після них виглядає Україна в очах цивілізованого світу…“, „Попередження з минулого. Уроки для України“, „РоССія, Путін і «руССкій мір», ПНХ та здохніть уже нарешті!“, Миротворець“ РоSSія  повинна зникнути з карти світу, або РоSSійскійРайх має бути зруйнований! Смерть роSSійскім/руССкім агрєSSорам-окупантам!», «Втрату української „Мрії“ українці не повинні простити нікому – ні роSSійскім/руССкім тварям-агрєSSорам, ні українським ідіотам!», «Якщо це дійсно так, як каже Ердоган, то Зе – не тільки ідіот і порушник Конституції України, а й, можливо, зрадник, хоча Кулеба заперечує сказане ним! Тоді хтось один із них двох бреше?!», «Все для фронту, все для перемоги України над націонал-шовіністичною (нацистською) РоССієй!», «Пояснення без пояснення…», «ССО ЗСУ – від моєї пропозиції до початку створення пройшло 15 років. Баггі для українського війська – від моєї пропозиції до волонтерської, не промислової, розробки теж пройшло 15 років чи навіть 21 рік. Це показує наскільки неякісною є влада України!», «105 днів від початку російського широкомасштабного збройного вторгнення до України Зе ще хотів подивитися в очі Путіну, але той так і не оцінив його старання й „душі прєкрасниє пориви“*!», «Зе говорить одне, потім сам собі перечить, а заодно – й вагомому своєму посадовцю… Кому ж вірити та як це розуміти?» та «Жахлива окопна правда про реалії загарбницької війни РоССіі проти України – її треба знати всім! І що необхідно робити…», зокрема у розділі 12О,  – примітка й виділення Г. М.). Не вірили західні уряди, продовжуючи торгівлю навіть в оборонній сфері (і західні уряди й український уряд продовжували торгувати, що висвітлено у моїй аналітичній праці «Не пройшло й 8 років війни України з РоССієй…» – Г. М.). Не вірила більшість всередині країни.

   Я пам'ятаю, як на ветеранів, котрі повторювали, що росія незабаром повернеться з великим терором, дивились, як на міських божевільних. Нічого не казали, але було видно, що співчували. В перші дні війни ветерани не вийшли з плакатами «Ми вас 8 років попереджали!», натомість тихо зібрались у військкомати. Але факт є факт – ветерани попереджали, ніхто не вірив.

   2. Народ не був попереджений офіційними особами.

   Ми всі розуміємо, що важливо було не піднімати паніку. Однак хтось з офіційних осіб повинен був за кілька днів до початку війни сказати принаймні щось розмите, на кшталт «ми будемо робити все можливе, щоб гарантувати вашу безпеку. Однак якщо у вас є малолітні діти та літні батьки, краще відвезіть їх подалі. Ми впевнені, що ситуацію вдасться стабілізувати, однак найближчим часом здійснюйте заходи з безпеки своєї сім'ї на власний розсуд і відповідальність». Зараз не час і не місце піднімати питання відповідальності керівників країни ("…можна виграти війну і програти мир (виділено Г. М.). Часто люди вважають, що з закінченням війни і всі проблеми закінчуються, але це не так. Виклики мирного часу не такі чорно-білі й не такі однозначні, як виклики війни. Зараз усе зрозуміло – треба вигнати путінські війська з України. А що робити далі?

   Зараз Зеленський – герой номер один у всьому світі. Але проблема полягає в тому, що він – лише фронтмен, за яким стоїть Офіс (ОПУ – Г. М.), що й виробляє державні рішення. На жаль, фактично витісняючи з системи державного управління Кабмін і парламент… А досвід одноособового управління країною під час воєнного стану ще більше може спокушати Президента-переможця продовжувати управляти державою в ручному режимі. Це не тільки українська проблема, і вона має ще одну грань – штучну недоторканність влади. Якщо ви критикуєте уряд і владу під час війни, то вас завжди звинувачують у тому, що ви працюєте на ворога. Це класика (виділено Г. М.). Особливо небезпечно критикувати популярних президентів, які ще не перемогли у війні, але вже сприймаються як переможці. Але ж ви розумієте, що головна небезпека полягає зовсім у іншому: такий негласний договір із владою, коли медіа й суспільство не критикують владу і делегують Президентові та його Офісу право формувати державну політику фактично на власний розсуд, поступово зробить Україну подібною до Росії. Бо не критикувати Президента – це і є "русскій мір" (виділено Г. М.). Тоді ви воюєте за інший прапор, а не за принципово іншу систему", – так сказано в інтерв"ю "Керівник Центру конституційної демократії університету Індіани Девід Вільямс: "Головне – пам'ятати, за що ви воюєте", опублікованому інтернет-газетою "Дзеркало тижня" 14 жовтня 2022 року – Г. М.). Але факт залишається фактом – всі ці жінки, старі і діти, вбиті російськими солдатами, не були навіть натяком попереджені своїм урядом про масштаб небезпеки (виділено Г. М.).

   3. Захід не мав плану Б для України.

   На нещодавніх зустрічах з сенаторами у Вашингтоні я говорила їм непопулярну зараз річ, але це було саме так:  "We felt betrayed" («Ми відчули себе зрадженими" – Г. М.). Перші місяці ми почувались зрадженими. Нам дали трохи тактичної зброї проти тисяч танків і літаків, нам дали 3 дні (– 5 днів – Г. М.) на те, що ми впадемо (виділено Г. М.). На те, що вся Україна перетвориться в суцільну катівню і братські могили.

   Побачивши, що ми встояли, під тиском своїх виборців західним політикам довелось приймати рішення про підтримку (виділено Г. М.). Рішення максимально гальмувались російськими лобістами через спеціальні ІПСО (інформаційно-психологічні операції – Г. М.): "В Україні корупція, все вкрадуть, нічого не доїде на фронт, вони не вміють цим користуватись, вони не зможуть це обслуговувати, вони все одно програють, треба думати про свої економіки, інфляція, енергетична криза, українці самі винні, бо  не хочуть домовлятись… Тільки не давайте Україні зброю!". Зі скрипом повільної бюрократії, під тиском виборців, що онлайн спостерігали масові вбивства, на кінець весни процес все ж почався (виділено Г. М.).

   Але і зараз надісланої зброї критично недостатньо. Кожен день відсутності зброї коштує нам сотні мертвих і скалічених людей. Але Німеччина досі не може дати танки, США не надає ППО та літаки, з деяких країн вимолюємо боєприпаси (виділено Г. М.).

   На початку війни нас залишили взагалі наодинці з ядерними божевільними. Хоча в західного світу, як і в українського суспільства, було 8 років на підготовку. 8 років, які агресор активно готувався.

   Я не зустрічала ні українських, ні західних політиків, які б відчували власну відповідальність за те, що сталось (виділено Г. М.).

   4. Півтора мільйона русні і ядерна безтурботність.

   З попередніх пунктів висновок наступний – ніхто з перших осіб вашої країни вас чітко не попередить, ніхто  не займатиметься вашою підготовкою. Ніхто зі світових політиків не візьме на себе відповідальність за те, що не дали вчасно росії по зубах (виділено Г. М.). В цих питаннях вірте лише собі, своїм близьким і ветеранам, які били в набат 8 років.

   До вас не вийде Президент і не скаже: "Шановні українці, до нас заїжджає незабаром ще до мільйона русні. Готуйтесь, тому що йде важка зима і велика війна. Ми встоїмо, але чесно попереджаю, що все найважче лише починається, тому зробіть ось ці конкретні кроки" (він на таке не здатен, доказом чому є мій допис "Чергове невігластво Зе-ко!" – виділення та примітка Г. М.).

   Ми не почуємо також і від Заходу щось на кшталт "з огляду на вражаючу небезпеку, в цій ситуації ми блискавично ухвалили рішення передати всі пріоритетні види озброєння для України в рекордні терміни. Ми повністю ізолюємо росію (не так як зараз): жодного бізнесу, жодних активів".

   Що ми чуємо натомість, всі знають: переможні наративи та погрози без конкретики: "Те, що вони проводять мобілізацію, значить, в них все погано. Якщо вони продовжать, наслідки будуть жахливі". Про жахливі наслідки для Росії ми чуємо з 2014 (виділено Г. М.).

   5. Ми входимо в етап битв між мільйонними арміями.

   Можна скільки завгодно ніжити себе думками різнобарвних експертів про те, що "росія мобілізується у відчаї і за кілька тижнів програє. Мобілізація небоєздатного гарматного м'яса в корумпованій системі заздалегідь провальна. В них не вистачить фахівців, зброї та логістики. Почнуться бунти, росія посиплеться зсередини" (виділено Г. М.). Люди чують те, що хочуть чути.

   Але перше правило будь якої війни звучить так: програє той, хто недооцінює ворога (виділено Г. М.). Мобілізація означає зовсім новий етап війни, з етапу, де жертви йшли на десятки тисяч, ми переходимо в етап, де загинуть сотні тисяч.

   Російський мобілізаційний потенціал – до 25 мільйонів. При тому, що Україна вже мобілізувала більшість свого кращого ресурсу, армія втомлена важкими битвами і втратами. А ворог дасть свіжий ресурс. І навіть якщо боєздатним виявиться лише кожен п'ятий з одного мільйона – це +200 тисяч до тих 250, що вже задіяні в Україні (виділено Г. М.). На великих числах створюється ефект, коли кількість переходить в якість. Навіть коли мова йде про російську армію. Справді, більшість з них готові воювати лише з дивану, коли війна йде фоновим телешоу. Але низький рівень мотивації воювати за Путіна компенсується банальним бажанням вижити. Всі, хто захотять вижити, стануть гарними воїнами. І будуть результативно вбивати нас (виділено Г. М.).

   Дотепер млявий (російський – Г. М.) волонтерський рух набере масштабних обертів, адже війна торкнеться майже кожної сім'ї. Будуть передавати все – від теплого одягу до дронів. Так у війну будуть втягнуті всі, і, відповідно, – ресурс країни з населенням в 146 мільйонів.  Так з шизофренічних пропагандистських шоу, з телевізора, війна перетекла в кожну ізбу. Так війна стане для росіян народною (виділено Г. М.).

   6. Готуйтесь або вмирайте. Вже за місяць гігантська хвиля орди хлине в Україну.

   Ви не вірили, що почнеться велика війна, бо вас офіційно про це не попередили?  І ви не готуєтесь, почувши про те, що в росії відбувається масштабна мобілізація?

   Якщо ви досі чекаєте на якийсь знак, то ось він. Готуйтесь. Це екзистенційна війна, тобто, або ми – або вони (виділено Г. М.). Неважливо, якою мовою ви говорите, який у вас рівень освіти, доходів і де ви живете. Вас кинуть у підвал і заб'ють палками  до смерті. Просто тому, що ви – українець.

   Купіть зброю, рацію, дрон і аптечку, екіпірування. Навчіться всім користуватись. Гугліть, людство воює всю свою історію. Організуйте тренування з сусідами, родичами і колегами. Коли прийдеться воювати, часу тренувати вас вже не буде. Читайте і дивіться ролики про військову тактику. Вмійте окопуватись. Майте запас їжі і води (виділено Г. М.).

   Ті, що зараз лежать в братських могилах, вигравали для нас час, щоб ми встигли озброїтись. Ті, що завтра підуть на смерть, йдуть, щоб виграти для свого народу час, щоб ми встигли підготуватись. Підготуватись, щоб вижити.

   Ви не побачите тих, що виграють нам час в безкінечних ефірах, де диванні експерти заспокійливим голосом арестовичів (про нього, а значить, що й про йому подібних, ідеться у розділі 12 вже наведеного вище мого дослідження "Жахлива окопна правда про реалії загарбницької війни РоССіі проти України – її треба знати всім! І що необхідно робити…" – Г. М.) заколисують нашу виснажену  психіку "Зе, будучи Верховним Головнокомандувачем ЗСУ, не знає, ким він командує!", як демонструє ця моя стаття , а Зе-ко обманює українців, хоча "Зе-влада не повинна брехати Українському народові! Українці мають знати правду!" згідно даної моєї публікації – виділення й примітка Г. М.).

   Але саме ті, хто виграють час на фронті, відчувають відповідальність за ваше життя. Вони, а не політичні чиновники цього світу. Жоден Президент не понесе відповідальність за вашу смерть (виділено Г. М.).

   7. Отже, як все таки правильно програти війну?

   Я була однією з тих, хто 8 років повторював мантру, що незабаром Росія прийде з великою війною. Не вірте таким як я, ми просто псуємо всім гарний настрій і розводимо паніку (виділено Г. М.).

   Правильний спосіб – вірити в заспокійливу аналітику безкінечних експертів (таких, як Антон Геращенко, про котрого йдеться у моєму матеріалі "Малорос і Зе-г…вномет Антон Геращенко та росіянин і проукраїнський правдоруб Аркадій Бабченко. Порівнюйте, українці!" – Г. М.), дивитись приємні смішні меми про недоумкувате гарматне м'ясо ворога. Живіть, як і раніше, пасивно чекайте, що скоро все налагодиться. ЗСУ все вирішать, а ви не в армії, тому ви нічого не можете зробити. Слідуйте порадам з телевізора. Якщо там не говорять про тотальний п…здець, значить немає жодного приводу. Нагорі видніше.

   Не тренуйтесь. Не організовуйте людей для підготовки до спротиву і партизанської боротьби. Не купляйте спорядження. Не скидайтесь на дрони та рації для армії (виділено Г. М.).

   Не беріть на себе відповідальність. Станьте ідеальною жертвою. Безкінечно скрольте стрічку новин і читайте приємні промови політиків в очікуванні швидкої перемоги.

   Вірте, що росія слабка і скоро рухне. Вірте, що 1,5-мільйона армія нічого не вирішить, а ядерних ударів не буде. Вірте, що вас все це не торкнеться (виділено Г. М.).

   Р. S. Питають про конкретні інструменти підготовки (виділено Г. М.) – …курс "Застосування технологій в умовах війни". Курс створений для всіх, хто хоче захищати з розумом – інтелектом і технологіями (плюс програми "Для аеророзвідників (БПЛА)", "Перша домедична допомога в умовах війни" та "Захист від зброї масового враження/знищення" – Г. М.).

   Як скорегувати вогонь по окупантах, маючи в руках лише телефон? Як правильно використовувати планшет, рацію, дрон, "Старлінк"? Як не видати свої позиції? Це мають знати вже навіть старшокласники.

   Поширте серед знайомих бійців, рятівників, медиків, пройдіть самі. Курс повністю безкоштовний (виділено Г. М.)", – Марія Берлінська, громадська активістка, волонтерка, засновниця Центру підтримки аеророзвідки (Facebook, 24 вересня 2022 року, повторно оприлюднено 26 вересня 2022 року через блокування).

                                                                                    ІІ

   Знайомимося із інструкцією "Якщо у небі з'явився дрон: як убезпечитися від бойових БПЛА", оприлюдненою 16 жовтня 2022 року на вебсайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України: "Чималої шкоди об'єктам нашої критичної інфраструктури завдають ворожі ударні безпілотні літальні апарати (БПЛА). Значну небезпеку вони становлять і для цивільних: дрони-камікадзе можуть нести кілька десятків кілограмів вибухівки та при влучанні створюють потужну ударну хвилю.

   На щастя, більшість ворожих БПЛА нашій ППО вдається збити, але власна безпека понад усе. Мінреінтеграції зібрало поради про те, як розпізнати БПЛА та уберегтися від цієї зброї (виділено Г. М.).

   Двигун БПЛА "Шахед" гучний. При наближенні у повітрі чутно звук, схожий на роботу двигуна мопеда чи бензопили.

   Зачувши подібний звук, намагайтеся потрапити у спеціально обладнане укриття. Користуйтеся підвалами, цокольними поверхами будинків, підземними паркінгами, переходами або дотримуйтесь правил "двох стін" (виділено Г. М.).

   Не залишайтесь у транспорті, вийдіть та відбіжіть подалі від дороги. І там знайдіть можливе укриття.

   Намагайтеся обирати місця для укриття подалі від військових, стратегічних об'єктів та адміністративних установ.

   Не ховайтеся в під"їздах, під арками, на сходових майданчиках, у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправок тощо (виділено Г. М.)".

                                                                                   ІІІ

   Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки розповідає: "Що робити, якщо потрапили під завал будинку?..

   Щоб допомогти собі, поки не приїхали фахівці, дотримуйтесь такого плану (виділено Г. М.):

   не припиняйте кликати на допомогу – повідомте, де ви та що з вами;

   якщо ніхто не чує: спробуйте вивільнити руки та ноги, але без різких рухів;

   оцініть ситуацію: чи бачите, що на вас впало, чи під силу вам розібрати завал, обережно почніть його розбирати. Намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається (виділено Г. М.);

   пробуйте й далі сповістити про себе: телефонуйте, кричіть, гучно стукайте по трубах;

   після звільнення огляньте себе і надайте самодопомогу.

   Також пропонуємо інші поради від Центру стратегічних комунікацій (виділено Г. М.):…

   що робити, якщо вимкнулась електроенергія;

   як підключитись до іншого мобільного оператора.

   Ще більше порад – ("У разі надзвичайної ситуації або війни" – Г. М.) на сайті Dovidka.info" (Facebook, 17 жовтня 2022 року).

   Хто попереджений, той озброєний!