Перехрестя вулиць Андріївський Узвіз, Боричів Тік та Фролівської на київському Подолі дарує не тільки можливість помилуватися гарними архітектурними ансамблями й краєвидами. Воно примушує замислитися над тим, хто ти є. І який вибір ти зробиш. Чи залишишся ти й далі «простою людиною» без критичного мислення, чи відкриєш в собі творця, що вчиться, працює й бере відповідальність за своє життя, без скиглень та пошуків винних навколо.
З одного боку на цьому перехресті встановлено пам'ятник Олександру Вертинському — славетному киянину, естрадному артисту українського походження, кіноактору, композитору, поету і співаку. В сценічному образі П'єро він споглядає за перехожими та машинами, що рухаються старовинними кварталами.
Олександр Вертинський був кумиром естради в першій половині XX століття, а крутий віраж його долі є наочним свідченням того, що політика наздоганяє митців, як би вони від неї не тікали — свій вибір доводиться робити завжди, так чи інакше.
В біографії Вертинського є повчальний епізод. В атмосфері декадансу 1913 – 1914 років, він, як і значна частина тогочасної богемної тусовки, захопився нюханням коксу. Кокаїн був допінгом його творчості. Одного ранку Вертинський прокинувся і поглянув на підвіконня вікна своєї кімнати – воно було вщент заставлене пакунками від спожитих ним доз. Він усвідомив глибину провалля – і вилікувався від тої залежності кардинально. Його ліками став від'їзд на фронт Першої Світової війни, де він провів певний час у якості санітара медичного потягу, що забирав з передової поранених.
А по діагоналі навпроти пам'ятника Вертинському розташований невеличкий майданчик, на якому заплановано створити сквер пам'яті Василя Сліпака, відомого оперного співака.
Василь Сліпак мав унікальний голос, який охоплював одразу кілька діапазонів (від басу-баритону, до мецо-сопрано). Його згадують як життєрадісну, артистичну, товариську людину. З 1997 року Василь Сліпак був солістом Національної Паризької опери (Франція). Він прославився виконанням арії Мефістофеля, але найбільше любив співати народну пісню «Місяць на небі».
Василь Сліпак мав усе, чому заздрять звичайні обивателі – гроші, славу, повагу громади й творчу роботу. Однак з початком російсько-української війни він відклав свої концерти на світових оперних сценах, а натомість – взяв до рук зброю. Він став Міфом – саме під таким позивним його знали побратими. 29 червня 2016 року Міф загинув у бою з російськими гібридними військами, звільняючи одне з сіл на Луганщині.
Зараз на місці майбутнього скверу встановлені банери та пам'ятний камінь на честь Василя Сліпака, а бічна стіна будинку, що стоїть поруч, прикрашена чудовим муралем (в ньому відображені й деякі мотиви життєвого й творчого шляху славетного оперного співака й патріота).
Олександр Вертинський та Василь Сліпак були символічно з нами під час нещодавньої доленосної кампанії з виборів Президента. Сценічний П'єро міг би пояснити сучасним політичним елітам дієвість фронтотерапії як засобу боротьби з кокаїновою залежністю. Міф став символом кількох емоційних промов напередодні другого туру виборів, а в день тиші напередодні другого туру виборів був забарвлений у патріотичні тони завдяки прем'єрі нового фільму про нього.
Я раджу частіше гуляти Андріївським Узвозом – ця вулиця підвищує культурний рівень, наводить лад у мисленні та відновлює нашу родову пам'ять.
