Gala Kavun: Захистити захисників

Приймаєш, розвозиш, завантажуєш, записуєш, зустрічаєшся, читаєш чиїсь списки, кидаєш комусь списки, розвантажуєш, узгоджуєш, заправляєшся, закриваєш потреби, купуєш, оплачуєш, просиш, дивишся на безкінечні чеки, не дивуєшся величезним сумам, завозиш їжу.

І... мовчиш. Про 90 відсотків побаченого і почутого ти мовчиш. Про шось тобі хочеться розповісти, про щось кричати, про щось плакати. Але лише дещо — та й те напівнатяками — ти скажеш тим, хто і так все зрозуміє. Більше не можна. Бо йде війна. І про все — вже після перемоги. А може і не про все. Щось так і залишиться тут, в оцих воєнних днях.

І ти просто встаєш рано (як ніколи не вставала), їси те, що дають (а дають завжди щось чудове), відповідаєш на телефонні дзвінки і телефонуєш сама комусь безкінечно.

Складаєш чеки — колись відзвітуєш. А сьогодні ти просто знаєш, що пішло двадцять тисяч і завтра піде стільки ж. А може і більше. І це чисто грошима, не рахуючи прямої допомоги від людей продуктами, памперсами, білизною, одягом, термухами, балаклавами, постільною білизною і ковдрами. Бо ти хочеш забезпечити гідне лікування пораненим, захистити захисників, облаштувати наближене до норми життя лікарям, які 24/7 рятують життя. І ти це робиш. Бо поряд найкращі і найсильніші. Ті, хто тут стоїть за свободу і гідність. На зв'язку, в голосових повідомленнях, плече-в-плече.

Ми забезпечуємо наших захисників:

- біноклями,

- ліхтариками,

- павербанками,

- газовими горілками,

- специфічними батарейками й зарядками для них,

- одягом, термобілизною, взуттям,

- різними важливими речами.

Вагітним, покинутим літнім людям, пораненим потрібні:

- специфічні ліки,

- памперси для дорослих,

- постільна білизна, подушки,