Зачиталася до пізньої ночі. «Зцілення від травми», комікс «Проповідник», робота з людськими і поведінковими архетипами, зокрема, за Юнгом — найцікавіше тут для мене його погляди на Таро, як універсальну систему архетипічних символів.
 
Під ранок поставила будильник на комфортний час, вляглася.
 
Близько шостої Киця попросила відкрити їй балкон. Відкрила, сплю далі.
 
Сниться сон про те, що я маю комусь англійською мовою розповісти про колекцію імпресіоністів у гліптотеці Карлсберга в Копенгагені. Щось воно мені непросто дається і я з'їжджаю на «А ви бачили їхню давньоєгипетську колекцію?» І думаю: етруська там навіть більша, але як англійською правильно вимовити «етруський»?
 
По дев'ятій завила сирена, яку дуже чути з відкритим балконом. Намагаюсь одночасно робити вигляд, шо я її не чую, думаю, що будильник за таких умов можна взагалі не ставити, і додивитися сон.
Киця влягається мені на хребет і я ще годину намагаюся «долежати» і пригадати всіх імпресіоністів, представлених в галереї Карлсберга. Зарубуюсь на Анрі Тулуз-Лотрекові. Картини бачу, а ім'я згадати не можу. Ну, таки згадала, ви зрозуміли.
 
Victoria Savostianova бачить мене в мережі і питає, коли я сплю. Навіть до Бога там шось трохи зверталася, доки питала.
 
Я кажу, що насправді, хоч і мало спала, але добре відпочила. Запалила вночі свічку і сиділа, натягнувши ковдру на голову, з книжками і Таро, робила якісь нотатки.
 
Віка прислала, який я маю вигляд у свічках, книжках і ковдрі серед ночі. І мені здається, це прекрасний образ.
 
Дякую тим, хто піклується і бачить, а силам оборони за тиху ніч у Києві. Ви знаєте, як можна їм допомогти.