Для українського народу, позбавленого власної державності і розділеного між могутніми імперіями, ідея соборності завжди була визначальною. Як це не дивно, але українці і думати не хотіли про існування в окремих державах, завжди усвідомлюючи себе, як єдиний народ.
Цей шлях був зовсім непростим. Імперії, що розділяли наш народ, сприймали людей, які говорили про можливість об'єднання української нації у межах однієї держави, називали невиправними мрійниками, а саму цю ідею – абсурдною.
Не завжди чітко бачили наш шлях до єдності та незалежності й українські провідники. Проте сто років тому, попри кровопролитні бої, що тривали на території нашої держави, попри зазіхання загарбників зі всіх сторін, таки стало можливим об'єднання українських земель.
22 січня 1919 року маніфестації у Києві та в регіонах вражали. Це яскраво засвідчують світлини, представлені Українським інститутом національної пам'яті.
«Громадяне! Тільки тоді ми будемо кричати „Слава!“ вільними грудьми, коли зміцнимо нашу владу, коли настане спокій нашій землі. Всі, як один чоловік, станьте плечем до плеча на оборону рідного краю від ворогів наших. Я як Отаман всього війська Українського кажу вам, що зо всіх боків оточені ворогами. Не слів, а діла чекає від вас Українська Народня Республіка. Доведіть своєю чесною роботою свою любов до неї, доведіть, що ви гідні сьогодняшнього свята. Я сам буду кричати з вами „Слава!“, коли ні одного ворога не буде на нашій території. Перед вами пройшло Українське Республіканське Військо, котре не щадить свого життя й сил у боротьбі з ворогами. Допоможіть же і ви йому одежою, харчами. Підтримайте ж Республіку, котрій ви кричите „Слава!“, не словом, а ділом».
Із виступу Симона Петлюри, члена Директорії УНР. 22 січня 1919 р.
Таким чином ЗУНР змінила назву на Західна область УНР. Уряд Української Народної Республіки надавав фінансову допомогу Західній Україні на закупівлю продовольства, налагодження транспортної системи, військове будівництво і розвиток культури. Було налагоджено поштовий зв'язок за внутрішніми тарифами.
Натомість УГА влітку 1919 р. підтримала Армію УНР в боротьбі з «білими» та «червоними» росіянами, спільними зусиллями дісталися Києва.
Однак війна стала головною причиною, чому не вдалося реалізувати Акт Злуки. Вже за місяць Київ зайняли більшовики, а урядові установи УНР змушені були покинути столицю. Згодом більшу частину Західної області УНР окупували польські війська, Північну Буковину – румунські, Закарпаття відійшло до Чехословаччини. Загарбники розривали Україну зі всіх сторін.
Карта України, представлена на Паризькій мирній конференції 1919 р.
«Та попри це, дата 22 січня 1919-го стала символом демократичного, цивілізованого збирання земель в одній суверенній державі, а ідея соборності України – визначальною для наступних борців за незалежність України. Відзначаючи 71-річницю Акта Злуки, 21 січня 1990 р. мільйони українців утворили „Живий ланцюг“ між Львовом та Києвом, продемонструвавши єдність української нації, її бажання жити в самостійній державі,» – йдеться на сайті УІНП.
