Між двома будильниками, наставленими на ранню рань, наснився сон. Я їх зараз не запам'ятовую, певно від втоми. А оці міжбудильникові у пам'яті, буває, залишаються.
Сниться, що керую центром самодіяльності у якомусь ВНЗ. Мені там виділити кабінет, я з кимось там сварюсь, вирішую питання. За вікном — мир і спокій. Тільки деякі з моїх «колег» у теплих балаклавах. І я думаю: ну, як же так, вже тепло, літні треба.
Прокидаюся остаточно.
Ні, я все у тій таки реальності. Буча і досі залишається синонімом Сребниці. Нам знову треба тулити комусь на допомогу. Ігор знову дивується, що я не чула сирен повітряної тривоги всю ніч. Рідні досі під окупацією. Друзі досі в окопах. Перевірила телефон — з декількома так і немає зв'язку.
Підйом.
Дякую всім, хто допомагає, як може і чим може!
Зважайте на власну фінансову безпеку, все за можливості.
Тримайтеся і бережіть себе!
Для координації дій або, якщо є питання, заходьте на мою сторінку: https://www.facebook.com/kavun.gala
або Instagram @galakavun (у хайлайтах зібрана майже вся хроніка нашої роботи за ці дні).
5168755460187145 (Приват)
4441114420794578 (Моно)
Patreon: https://www.patreon.com/ptbz
PayPal: [email protected]
