Доки в Україні точиться дискусія щодо того, чи може отримати адвокатську ліцензію людина, яка бакалаврський ступінь отримала за іншою спеціальністю, а вже магістерський — за правничою (при цьому виконавши решту вимог: володіння державною мовою, стаж роботи в галузі права не менше двох років, кваліфікаційний іспит, стажування, присяга), хтось, не маючи жодного стосунку до юриспруденції, спокійно захищає дисертації у сфері права.

Доки в Україні точаться дискусії, чи правники-міжнародники та правоохоронці за освітою є справжніми юристами, аби ті мали змогу переходити на наступні академічні та професійні рівні, хтось, не маючи жодного стосунку до юриспруденції, стає доктором філософії у цій галузі.

Звичайно, це не одна така сфера (хоч вона і дуже показова), і це мене турбує ще більше. Бо такий тренд загрожує дуже серйозними наслідками для академічної спільноти та суспільства в цілому.

Девальвація наукових ступенів — найгірший розвиток подій, який можна уявити для країни, яка намагається зберегти, відродити, народити паростки академічної думки. Якщо PhD стає доступним без належної дослідницької роботи, досвіду, попереднього ґрунтовного опанування дисциплін, це підриває довіру до всього наукового середовища.

Коли наукові ступені отримують люди, які не займалися справжніми дослідженнями, це демотивує молодих учених і руйнує престиж академічної кар'єри, що, зі свого боку, знижує рівень науки та освіти. 

Коли публічні особи використовують наукові звання як спосіб підвищити власний статус або впливати на громадську думку без реального експертного бекґраунду — це саме той інструмент, який завжди провокує негативні наслідки політичного та медійного впливу. «Експертний експерт так сказав — це вам не шолібокак». 

Ну, те, що масове чи й поодиноке отримання ступенів без реальної наукової роботи (а бажано ще й справжню роботу «в полі» мати за плечима) може свідчити про непотизм та корупцію — надто очевидно, щоб приділяти цій тезі багато часу.

Що ж ми маємо зрештою? Знецінення реальної науки — справжні науковці, які витрачають роки на дослідження, можуть залишитися поза увагою суспільства, якщо воно звикне до того, що «доктор філософії» — це просто черговий статусний аксесуар.

Якщо цей процес не зупинити, це може призвести до того, що українська наука остаточно втратить свою репутацію на міжнародному рівні, а дипломи українських університетів сприйматимуться з недовірою. Хоча не думаю, що зараз вони аж такі валідні в своїх масах, але це гірка, з якої завжди можна котитися ще нижче.

Вибірковість — ось справжня біда нашого суспільства. Для тебе будуть одні умови, а ось для тебе — інші. І це досить комічно у цьому конкретному випадку, бо саме вибірковість правосуддя — це те, з чим наше суспільство якраз бореться упродовж всієї своєї історії.

https://www.facebook.com/kavun.gala

Patreon: https://www.patreon.com/ptbz

PayPal: [email protected]

Збір на дрони та потреби фронту: https://send.monobank.ua/jar/TGjen3Dhs
4441111155906575 (Моно)

Прифронтових котиків і песиків рятуємо тут: https://send.monobank.ua/jar/7ikEskA2tt