«Коли в світі говорять про Україну, мені щоразу хочеться сказати: запитайте мене. Про батьків, які два роки тому закрили двері своєї квартири, залишивши там все, дороге серцю, щоб врятуватися від росіян з окупації, про племінників, які приручили вагітну врятовану від обстрілів кішку і збудували їй маленький пологовий будинок, завчасно попіклувавшись, щоб там було бомбосховище. Про друзів, чиї мобільні номери я не видаляю, хоча вони вже ніколи мені не зателефонують.
Спитайте будь-кого з тих незламних людей, яких ми тут сьогодні представляємо. Тих, які витискають ворога з рідної землі, жертвуючи своїм життям і здоровʼям, тих, які рятують тварин з-під обстрілів, евакуюють самотніх літніх людей з прифронтових міст під бомбардуваннями ворога, тих, які затискали голіруч відкриті рани побратимів та оперували в неосвітлених бліндажах. Запитайте нас».
Тут багато, але, я впевнена, вам варто знати, про що ми говоримо на світовій арені. Бо європейці були направду вражені цією розповіддю. Багато колег сказали, що тепер більше розуміють про постійні посягання росії на Україну та те, що ця війна — не просто якась помилка, а екзистенційна боротьба українського народу за власну свободу та цивілізовані цінності загалом.
Натискайте ⬇️
