«А зі смертністю в нас самі знаєте як. Не встигаєш за тою каталкою спохопитися, як на ній вже когось повезли в морг…»

Якби всі знали і чули те, що й я — від лікарів, санітарок, поранених, їхніх рідних — мені здається, все було б по-іншому. Я думаю, якби всі однаково оцінювали ситуацію в лікарнях і госпіталях, допомога військовим на фронті і після нього була б іншою. Вона була б значно інтенсивнішою. 

І так, я знаю: кожен робить, що може, і в моїй бульбашці певно немає того, хто не робить нічого не лише для Перемоги, а й для збереження життів наших військових. Але я все одно думаю, що могла б розказати більше і це мало би більший вплив.

Та я боюся сказати зайве. Навіть, коли я розповідаю щось, то лишаюся свідома того, що не маю права говорити, де саме відбуваються описані події, називати більшість імен, передавати все, що бачу і чую. Лиш дещо.

Що пекло на землі — це палата на шістьох, де у трьох уражені руки, а в інших трьох — ноги. Тому одні можуть ходити, але не можуть нічого подати, а інші — могли б щось зробити руками, але не можуть встати для цього. Що іноді, коли ти привозиш допомогу в медичний заклад, тобі потрібно довго чекати, бо з єдиних на все відділення нош три кволі санітарки перекладають важкого лежачого, щоб тими ж ношами забрати привезене тобою. Що у прифронтових госпіталях медсестри непритомніють від втоми, як працівники заводів деяких східних країн, де їхня праця використовується майже як рабська. Та й по всьому.

Зараз ми готуємо велику допомогу для нейрохірургії, в якій ставлять на ноги тих, кого часто вважають безнадійними. Людей зі страшними пораненнями, розкроєними черепами, втратою памʼяті. 

Завдяки друзям та партнерам нам вдалося закупити медичні ноші, які значно полегшать роботу медперсоналу та хоча б трохи поліпшать комфорт пацієнтів. Дякую чудовим людям, які організували швидку доставку і підставили плече у скрутну хвилину!

Також зібрали велику кількість одноразових пелюшок і підгузків для дорослих (цього вистачить певно на день чи два, але це те, що ми наразі змогли нашкребти). І в нас лишається ще доба, аби зібрати різні необхідні дрібниці й дещо докупити.

Як завжди, величезна подяка усім, хто долучається до допомоги війську на фронті й війську в шпиталях. Усім, хто зберігає життя та здоровʼя наших людей, і допомагає ставити на ноги поранених. 

5168755460187145 (Приват)
4441114420794578 (Моно)
Patreon: https://www.patreon.com/ptbz
PayPal: [email protected] 
https://send.monobank.ua/jar/6F29cwrvc3