1 вересня 1939 року офіційно розпочалася Друга світова війна. Хоча українці на той момент ще переживали (а мільйони так і не пережили) наслідки Першої світової та подальших подій, потерпаючи від колективізації, Голодомору, репресій тощо. Варто сказати і про те, що майже за півроку до офіційного початку Другої світової Карпатська Україна проголосила незалежність, за що й була вже за декілька днів потоплена у крові угорськими і польськими військами. Тому фактично зі стану війни та її наслідків Україна та українці не виходили от вже понад двадцять років.
Ще більш очевидно, що українці зустріли Другу світову саме у 1939 році, а не у 1941-му, як це втовкмачувалося нам десятиліттями. Ось лише декілька фактів про Україну та українців, які опинилися у жорнах цієї жахливої трагедії.
1. Підрахувати точну кількість втрат під
час Другої світової неможливо. Зрозуміло, що більшою мірою українські
втрати розглядаються у контексті втрат СРСР, і тут є низка білих плям,
які розгадати історикам не так просто. Особливо це стосується втрат
серед цивільного населення. Стосовно військових втрат відомо, що у СРСР
їх приховували та применшували. З іншого боку у 2017 році росіяни
озвучили свої нові, розсекречені дані щодо втрат СРСР у Другій світовій
війні, згідно з якими втрати Радянського Союзу у Другій світовій війні
нібито становлять 41 мільйон 979 тисяч, а не 27 мільйонів, як вважали
раніше. Чи можна стовідсотково довіряти цій інформації? Тут нам теж доведеться розвести руками.
При цьому історики вважають, що у радянській армії серед військових першого призову вижили лише 3%.
Окрім того, нез'ясованою достеменно є кількість загиблих серед єврейського населення України, адже повного поіменного списку жертв не існує. Неповнота даних про ймовірну кількість жертв пояснюється тим, що часто єврейські громади гинули повністю.
Однак наразі офіційно прийнято вважати, що Україна втратила 4 мільйона військових та 5 мільйонів цивільного населення.
Зазначу, що загальні людські втрати у всьому світі оцінюються від 50 до 80 мільйонів осіб.
2. Існує версія за якою, історики майбутнього вважатимуть Першу та Другу світові війни одним конфліктом, поділеним у часі на дві основні частини. Ясна річ, наслідки Першої світової війни відбилися на процесі розв'язування і ході Другої світової. Для України, як вже зазначалося вище, це фактично і була війна протяжністю у декілька десятків років із всіма похідними наслідками: окупацією, спротивом, геноцидом і збройними конфліктами, які періодично спалахували.
Багато учасників Першої світової війни та Української революції 1917-1921 років згодом були учасниками Другої світової у складі різних армій.
3. Українців, що брали участь у Другій світовій війні, із зброєю в руках, налічують 7 мільйонів осіб. З них понад 6 мільйонів воювали у лавах радянської армії, 120 тисяч — у польському війську, майже 100 тисяч — в УПА, 80 тисяч — в армії США, 45 тисяч — в канадських військах, 5 тисяч - у французьких військових формуваннях тощо.
Стосовно цивільного населення історики доходять висновків, що ставлення до окупаційних німецьких військ не було однозначним. Це пояснюється причинами, наведеними вище. При цьому незадоволення радянським режимом, а відтак і бажання звільнитися з-під панування СРСР, на той час побутувало не лише на території України, тому велика кількість радянських громадян згодом опинилася у штатних частинах Вермахту, СС, добровольчих формуваннях, поліції та національних батальйонах. За різними підрахунками під час Другої світової війни у зазначених формуваннях служило приблизно 1 млн 178 тисяч колишніх радянських громадян. Це були представники різних народів, зокрема і українці. Однак переважали серед них росіяни — історики вважають, що у подібних формуваннях брало участь 380 тисяч росіян (хоча у деяких працях трапляються і більші цифри, але зазвичай до них включають і білоемігрантів, які ніколи не мали радянського підданства).
4. Друга світова війна та її наслідки значно змінили етнічний баланс населення українських земель. І мова тут не лише про власне українців, які загинули за роки війни. Так, наприклад, німців, які історично проживали тут виселили на схід СРСР або вони самі виїхали на Захід Німеччини, кримські
татари, що впродовж багатьох століть були важливим фактором історії
причорноморського регіону, в 1944 році були депортовані з Криму в
Середню Азію, із майже 3 мільйонів українських євреїв війну пережили 800 тисяч
осіб, із 2,5 мільйонів поляків до
1950 року залишилося менше 400 тисяч. Натомість, кількість росіян із
довоєнних 4 мільйонів зросла за перше повоєнне десятиліття до 7 мільйонів осіб.
5. Економічні збитки для українських земель перевищили $940 мільярдів. Було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, спалено близько 320 тисяч господарств. Що й не дивно, адже саме територією України війна прокотилася в обидва боки.
Окрім того під час евакуації з України на схід СРСР було вивезено близько тисячі промислових підприємств. Не всі з них потім були повернуті назад.
Кореспондент газети "Saturday Evening Post", відвідавши Україну в 1945 році, згодом писав: «Те, що дехто намагається зобразити як „російську славу“, було, насамперед, українською війною. Жодна
європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам, своїй промисловості, сільському господарству, людській
силі».
Зауважу, що офіційно Другу світову не завершено й досі. Росія та Японія не підписали мирний договір. Суперечності між цими державами пов'язані з питанням про приналежність Курильських островів. Наслідки подій ХХ століття переживає ще й сьогодні Україна.
Також за темою:
Як знищували старий Київ, якого ми вже ніколи не побачимо (фото)
«Їду я в Херсон далекий»... До 75 роковин депортації західних українців
Рятував євреїв та був душпастирем в'язнів концтабору: 135 років від дня народження Омеляна Ковча
Архівні світлини в Instagram: @unrukraina
Освітній історичний проект в Telegram: @unrukraine
