У останній декаді серпня традиційно в Україні стартує новий політичний сезон. Цього року пандемія коронавірусу змінила ситуацію, і, можливо, саме тому фініш літа виявився показово-енергійним.
Володимир Зеленський більшу частину робочого тижня провів за межами Києва. Мета прагматична: допомогти «Слузі народу» набрати більше голосів на місцевих виборах, які мають пройти 25 жовтня. Закон цього не дозволяє, але президент насолоджується безкарністю. Пікантність ситуації у тому, що на Печерських пагорбах не виключають перенесення дати проведення місцевих виборів через коронавірус. Однак зараз президент готовий дозволити розрубати собі огірок на долоні козаку на Хортиці, спробувати себе у ролі листоноші та виступати на заходах, де партійна символіка є, а формальних ознак присутності глави держави немає.
Передсвяткове інтерв'ю Зеленського телеканалу «Україна 24» сильно нагадувало пускання бульок у теплій інформаційній ванні: банально, місцями пафосно, без «ударних тез». Президент продовжує спочивати на лаврах, жити у власне задоволення та ігнорувати цілком очевидні загрози.
Конкурентом президента у недалекоглядності став прем'єр, який розповів «Українформу» про «плановий дефіцит у 300 мільярдів гривень», який легко буде закрити. Відверто кажучи, логіка Дениса Шмигаля виглядає дещо дивною, як і пояснення, чому гроші з фонду протидії коронавірусу були перекинуті на «Велике будівництво» — фетиш та об'єкт маніпуляцій офісу президента. Ці пояснення виглядають особливо дивно з огляду на впевнене подолання Україною позначки у 2000 хворих на коронавірус на добу. Серед хворих – командувач ВМСУ Олексій Неїжпапа та лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко.
ОПУ опинився в центрі багатошарового скандалу, пов'язаного з російськими найманцями, які завдяки зусиллям українських спецслужб мали опинитися в українських в'язницях. Сьогодні зарано говорити про всі деталі (ситуація нагадує пазл, який одночасно складають гравці з протилежними геополітичними інтересами), однак констатувати стрімке зростання недовіри всередині політичного класу та пересічних громадян України до вітчизняних політиків. Ті виявилися «слугами» з претензіями, проте без кваліфікації.
Леонід Кравчук та Вітольд Фокін дебютували у складі української делегації в Тристоронній контактній групі у Мінську. Нагадаю, що вже кілька місяців географічної прив'язки у роботі ТКГ немає – засідання проходять у режимі відеоконференції. Проте нахабство Росії нікуди не поділося: вона вимагає від України переглянути постанову про проведення місцевих виборів, відповідні пропозиції Леонід Кравчук вже передав до Верховної Ради. Щоправда, голова ВРУ Дмитро Разумков не уточнив, у який спосіб цей ультиматум Кремля буде зареєстровано в українському парламенті.
Суттєві зміни очікуються на фронті боротьби з корупцією. Спільна пресконференція Артема Ситника та Назара Холодницького не дозволила їм похвалитися значними успіхами за 5 років існування НАБУ та САП. Справді, мали місце завищені очікування, проте політична підтримка антикорупціонерів була потужною та різноплановою. Артем Ситник вбачає успіхом прийняття до розгляду ЄСПЛ його скарги на антикорупційний протокол, складений за фактом його дій, і не вважає його підставою для відставки. Назар Холодницький вирішив залишити посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з невеликим часовим лагом, який дозволяє полоскотати нерви з прицілом на місцеві вибори. Невідомо, чи прихопив з собою Назар Холодницький злощасний акваріум з рибками.
Протести у Білорусі стали менш масовими, і Олександр Лукашенко розцінив цей факт як привід продемонструвати м'язи. Агресивні випади на адресу західних сусідів та України, імпорт російських журналістів для роботи на державному телебаченні, показова гра м'язами на фоні військових та поява з автоматом у руках – ці факти засвідчують, що Лукашенко стрімко вривається до сформованого не без допомоги Росії порядку денного, втрачаючи власні конкурентні переваги. І дуже прикро, що колективний Захід погодився на роль Путіна як посередника у білоруській політичній кризі. Погодився, показово пригрозивши офіційному Мінську пальчиком з манікюром.
