Те, що відбувається у росії зараз має усі ознаки масового психопатичного зараження. Воно має свої риси: втрата емпатії, емоції стають грубі та примітивні, гумор плоский. Людську свідомість у росії характеризує втеча від розуміння реальності, втрата страху за своє життя чи життя родичів. За досягнення приймається вміла брехня, а чесність та людяність, принципи та совість вважаються притаманними лише лохам. Людина у такому стані вміло впізнає саме таких як вона, та об'єднується зі східними до себе, щоб гарніше провчити чи розвести на гроші, ресурси , спілкування та увагу усіх других.
Коли такі риси в людини з дитинства, та вони настільки міцні, що навіть у дитинстві така дитина вже катувала тварин, глузувала та обдурювала вчителів і батьків, така людина вважається психопатом. Коли людина була нормальною, але виховувалася у такому оточенні, то вона може інколи стати соціопатом.
А коли досі великим групам людей показали, та багато разів пояснювали, що тільки так вони можуть вижити та отримати соціальне визнання, то ми можемо говорити про психопатичне зараження. Термін цей медичний, його ввів до офіціальної психіатрії Лобачжевський. Труди цього психіатра щодо психопатії та масового психопатичного зараження почали писатися у 60і-70 роки, але він зміг опублікувати їх лише у 2006 році за півроку до смерті.
Людство знає приклади істеричного зараження, коли купа людей танцює тарантеллу чи бачить як святий з'являється на небі. Психопатичне зараження більш небезпечне, воно супроводжувало єврейські погроми та процвітало у Третьому Рейху. Зараз народи росії , особливо росіяни за національністю, демонструють усі ознаки психопатичного зараження. А що ж робити, чи можливо протистояти цьому явищу чи ні?
Багато хто пише, що російський народ зазомбований, але тоді незрозуміло, чому і що робити, тому висунемо припущення про масове психопатичне зараження. Питання відкрите, я тільки один голос у спільній думці спеціалистів психологів та психіатрів. Але цих думок зараз дуже мало, та ми все ж намагаємося протистояти, приєднуйтесь. Як все ж виграти у психопатично заражених осіб у психологічній війні?
- Потрібно змиритися з неминучим і почати домовлятися з Росією, адже скільки людей гине, мені їх так шкода. - Згоден, людей дуже шкода, і цей злочин треба розслідувати. Але мені не зрозуміло, а чому росіяни вирішили віддати контроль Китаю?
- Так до чого тут Китай, Росія воює з НАТО. — От і я кажу, пішли воювати з НАТО, а контроль за ереф тепер йде з Китаю. Росіяни стали лохами.
- Це політика, ми в політику не ліземо, нагорі краще знають. — Ну, те, що гебешник посварився з Європою і вирішив на зло бабусі відрізати вуха, його справа. А навіщо це народові? Тобі своїх вух не шкода? Приємно лохом почуватися?
Ми перевели увагу, поставили під сумнів можливість тотального контролю, та дали програму «Ті хто намагаються всіх контролювати- лохи». Йде раунд психологічної війни і ми вчимося перемагати. Ми воюємо із психопатично зараженим противником.
Найголовніше в психопатичному зараженні- влада та контроль, поки влада в мене чи в того, з ким я, я виграю. «Я» подумки зливаюся з найголовнішою особою, з Наполеоном, Гітлером, Леніним, Сталіним, Путіним. «Мене» як особистості вже немає, є величезна всепереможна сила, яка без сумніву переможе усіх інших. Для цього моє «Я» і втратило особистість, щоб перемагати у купі. Тобто це метод біологічно доцільної адаптації, що виник історично. Але він не може існувати довго, тому що заперечує реальність.
Раніш така короткострокова перемога купи осіб не заважала людству розвиватися, бо купа людей навіть психопатично заражених не робила великої біди, вони повинні були змінитися на більш відповідальних особистостей чи щезнути. Але в наш час ядерної зброї питання протистояння масовому психопатичному зараженню, коли на кону ядерний вибух- питання виживання людства.
Для психопатично заражених реальності нема, поки вона не показана чи не вимовляється тим, хто має владу. Є тільки те, на що дивляться і про що говорять головні володарі, іншого просто немає, а «вы всё врёте». Так мислять діти молодшого віку, так мислять психопати, припускаємо, що так і при психопатичному зараженні. Тому ваші факти тут не є важливими. Психопатичне зараження — це постійна брехня, тобто правди немає взагалі, є те, що «я сказав», а «я повторюю, що мій вождь сказав».
Немає страху, я не боюся померти, або того, що мої діти помруть, тому що «ми» залишимося, «моя» сила, що змітає все на своєму шляху, буде існувати вічно. Відповідно немає емпатії, людяність вимкнена, совість спить, мораль пішла гуляти. Мета виправдовує засоби.
Дякуємо активним ведучим та блогерам, які вели величезну титанічну роботу з початку війни і завдяки їм ми тепер точно знаємо, які прийоми психологічної війни неефективні.
Наприклад, лаяти, висміювати путіна – в очах його адептів, тільки піднімати його статус, раз лають, отже, бояться. Лайка за путінською адресою допомагає нам скинути напругу, але мало впливає на супротивника.
Тому спочатку про наші помилки у психологічній війні з психопатично зараженими, з «ватним» населенням ереф, його прихильниками за кордоном, на нашими рідними «ватноголовими».
1. Головна помилка – не помічати повсюди психологічної війни, вважати, що це блогери воюють на своїх каналах, а не ви у розмовах із ватним родичем. Не з'явитися на раунд психологічної битви — помилка.
2. Друга помилка, вважати, що з населенням росії розмовляти не варто, краще всього огородитися, вирити рів і пустити крокодилів. Може й краще, але поки що такого нема, і навіть один виграний раунд може завадити одному солдатові супротивника, врятувати одне життя мирному громадянину чи воїну ЗСУ. І навіть, якщо ви думаєте, що це не ваша справа і ви зайняті іншим, це означає лише те, що ви не з'явилися на свій раунд і не виконали свою місію.
3. Дуже популярна помилка – намагатися роззомбувати. Ні, мета в психологічній війні у звичайної людини жителя України або зарубіжного друга інша — активізувати ті п'ять – десять відсотків населення Росії, які протоптуватимуть стежку до світу і миру, будуть будити у своїх співвітчизників совість та людяність. Навіть якщо ви говорите з «ватним на всю голову» родичем, він обуриться і перескаже ваші слова сусідові, а той своєму сусідові, так і до потрібної людини дійде. Ваша місія провести раунд, а не роззомбувати, ставимо реальні цілі.
4. Глузування над якостями ворога, висміювання ватників -це, бачити і визнавати ворога, що для них вважаються добре, йде потік увагу. Пригадаємо класного клоуна, якому лайка була як приз, подарунок прояву уваги. Ваша лайка та глузування сприймаються психопатично зараженим, як визнання, трапляється головне, той, хто лається, втрачає енергію.
5. Намагатися закликати до совісті, вказуючи на десятки тисяч, а то й сотні тисяч невинних жертв — призводить до цементування кнопки емпатії та співчуття у вимкненому стані. Якщо все так погано, значить точно «це не ми», оскільки «ми не погані». Ну немає у народу Росії на цьому етапі совісті, вимкнув, що робити.
6. Доводити з фактами, що чорне, а що біле – «не слухаю я ці факти», в діапазоні від «ви все брешете» до «ми ніколи не впізнаємо правди».
7. Закликати до продумування наслідків, а чуєте у відповідь: «У нас є хто думає, а я людина маленька». Виможете казати, що він повинен відповідати за дії росії , а він: «Я не я, мене там не стояло і взагалі».
8. Налякати теж не вийде, страху немає: «Мій син загине у боротьбі з укрофашистами, а я буду мати героя».
Жоден із цих методів не працює і не дозволяє провести раунд психологічної війни. Найпростіші правила у дієвого спілкування з психопатично зараженою людиною у першому прикладі діалогу- погодитися, із чим можна погодитися, бути спокійним, висміяти передачу контролю одній людині та намагання таким чином контролювати всі навкруги. І поки все продовжимо у другій частині.
#sub #психопатия
