Вперше у світовій історії бойові отруйні речовини були застосовані під час битви союзних військ Антанти з німецькою армією за контроль над стратегічно важливим містом Іпром у Західній Бельгії. 22 квітня 1915 року німецькі війська застосували хлор проти французьких військ на ділянці фронту поблизу ріки Іпр (Бельгія). Понад 5000 солдатів загинули, близько 10000 чоловік отримали ураження.
Після успішної операції під Іпром 31 травня 1915 на Східному фронті німецькі війська атакували російські позиції під Болімовим. Випущені 264 тонни суміші фосгену із хлором спричинили загибель 6 тисяч вояків.
Усього з квітня 1915 р. по листопад 1918 р. відбулося понад 50 німецьких газобалонних атак. У цей же період проти німецьких військ було здійснено 150 англійських і 20 французьких газопусків.
З цього моменту почався відлік масового застосування хімічних засобів боротьби воюючими державами.
Хлор, фосген, іприт — можна називати отруйними речовинами 1-ї світової війни. Фосфорорганічні отруйні речовини називають хімічною зброєю 2-ї світової війни. Надходження в арсенали озброєнь фосфорорганічних отруйних речовин нервово-паралітичної дії знаменувало апогей у розвитку хімічної зброї.
Історія виникнення та застосування нервовопаралітичних отруйних речовин починається від 23 грудня 1936 р., коли доктор Герхард Шредер вперше отримав табун. У 1938 р. було винайдено наступний потужний фосфорорганічний агент – зарин.
Закінчення «холодної війни» призвело до прийняття у 1993 році міжнародної Конвенції про заборону хімічної зброї, яка набрала чинності 29 квітня 1997 року. Її підписали 197 країн, і лише КНДР, Ізраїль, Єгипет та Південний Судан не ратифікували цей документ. Проте вони все одно зв'язані її нормами, згідно з міжнародним правом.
Країни-підписанти цієї конвенції взяли на себе зобов'язання відмовитись від виробництва, зберігання та застосування хімічної зброї. Вони також мають повідомляти ОЗХЗ про свої запаси отруйних речовин, їх характер та про те, де саме їх можуть виробляти. Кілька місяців тому Росія заявила про завершення знищення майже 40 тисяч тонн хімічних боєприпасів — найбільшого хімічного арсеналу в світі.
Утім, в ході спецоперації, пов'язаної з терористичним актом 26 жовтня 2002 року на Дубровці в Москві, були застосовані отруйні речовини, створені на базі наркотичного анальгетику. Із захоплених в заручники 916 осіб, за офіційними даними в результаті впливу ОР загинули 130 осіб. Точний склад використаного силовиками в ході штурму газу залишається невідомим. Фахівці з лабораторії наукових і технологічних основ безпеки в Солсбері (Великобританія) вважають, що аерозоль складався з двох анальгетиків — карфентанілу і реміфентанілу. За офіційною заявою ФСБ, на Дубровці була застосована «спецрецептура на основі похідних фентанілу». Офіційно основною причиною смерті великої кількості заручників називається «загострення хронічних хвороб».
4 квітня 2017 року в сирійському місті Хан-Шейхун урядові ВПС Сирії нанесли по житлових кварталах авіаудар, в якому використовували боєприпаси з отруйними речовинами. В результаті хімічної атаки загинули понад 70 людей, 27 з яких – діти. Розтини загиблих показали, що в атаці урядові війська Сирії використовували газ зарин.
У відповідь на хімічну атаку президент США Дональд Трамп санкціонував ракетний удар по сирійській військовій авіабазі Шайрат. У ніч на 7 квітня американські есмінці «Портер» та «Росс» випустили 59 ракет «Томагавк» по аеродрому сирійських урядових військ. В Пентагоні заявили що перевіряють можливу причетність Росії до хімічної атаки та прийшли до висновку, що РФ, щонайменше, заздалегідь знала про підготовку хімічного удару.
Міністерство оборони Франції опублікувало доповідь щодо розробки хімічної зброї в Сирії. У доповіді йдеться про те, що 7 квітня 2018 року в сирійському місті Дума сталася хімічна атака. З великою часткою ймовірності можна стверджувати, що за хімічною атакою в Думі стоїть сирійський режим Асада, стверджується в документі.
«Росія безперечно надавала активну військову підтримку під час операцій з узяття під контроль Східної Гути. Вона також забезпечувала сирійському режиму постійне політичне прикриття щодо використання хімічної зброї, і в РБ ООН, і в Організації з заборони хімічної зброї», – йдеться в заключній частині доповіді.
В свою чергу Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) заявила, що має «вагомі підстави» вважати, що під час хімічної атаки в сирійському місті Дума було використано хлор. Під час розслідування місія ОЗХЗ відвідала місто Дума, проаналізувала проби, взяті з місця події, а також у постраждалих осіб, опитала свідків і провела токсикологічний та балістичний аналізи.
«Цей токсичний хімікат, ймовірно, — молекулярний хлор», — зазначається в документі.
Примітно, що російські спеціалісти не виявили слідів застосування хімічної зброї в сирійському місті Дума. Про це заявив начальник російського російського Центру щодо примирення сторін у Сирії генерал-майор Юрій Євтушенко.
«Результати перевірки показали відсутність будь-яких слідів застосування отруйних речовин», – заявив Євтушенко.
За інформацією ЗМІ, на створення нервово-паралітичних газів для Асада Кремль виділив не менше 900 тисяч доларів, вкрадених з російського бюджету. Згідно з контрактом та банківськими записами за 2007-2008 роки, інвестгрупа, яка імовірно називалася Quartell Trading, погодилася заплатити більше 3 мільйонів доларів компанії Balec Trading Ventures нібито за «високотехнологічні меблі». Документально підтверджений переказ 900 тисяч з цієї суми. Власником фірми Balec Ventures є громадянин Росії Ісса іль-Зейді. У 2014 році його включили до санкційного списку Міністерства фінансів США у зв'язку з діяльністю Науково-дослідницького центру, що займався розробкою нервово-паралітичних газів.
Ймовірно, ці операції безпосередньо були пов'язані зі схемами, за розслідуванням яких працював Сергій Магнітський, убитий російськими спецслужбами.
У свою чергу Британія заявила, що має докази того, що протягом останнього десятиліття Росія таємно розробляла і зберігала нервово-паралітичну речовину «Новачок». Про це заявив міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон в інтерв'ю BBC.
«У нас є докази того, що Росія протягом останніх 10 років не тільки вела розробки речовини нервово-паралітичної дії з метою вчинення вбивств, але також створювала і накопичувала „Новачок“, — сказав міністр.
За інформацією співробітників американської і іракської розвідки, терористичне угрупування „Ісламська держава“ створила окрему гілку, яка активно займається розробкою хімічної зброї. На даний момент вважається, що бойовики в боях в Іраку і Сирії вже використовували гірчичний газ.
Так, наприклад, сирійські курди звинувачували бойовиків ІДІЛ у застосуванні проти них невпізнаної хімічної зброї в районі м. Аль-Хасак, а сирійську опозицію – в застосуванні хлору, балони з яким вистрілювали із саморобних артилерійських установок. ІДІЛ також застосовувала сірчистий іприт у н. п. Ум-Хош у вересні 2016 р.
Варто зауважити, що у сирійських містах Аль-Сафіра, Латакія, Пальміра, Хама і Хомс, за оцінками спеціалістів, залишилося 12 промислових об'єктів, які здатні виробляти кількасот видів різної хімічної зброї, включаючи зарин, іприт, табун і VX.
Список препаратів різної дії, які можливо використовувати в якості бойових отруйних речовин, безперервно поповнюється, як продукт „побічного“ дослідницького процесу при створенні різних медикаментів і засобів захисту. Є велика ймовірність створення нових отрут, на які не поширюються положення хімічної конвенції 1993 року.