Наразі ситуація на лінії розмежування особливих змін не зазнала. У відповідь на заклики України до припинення вогню бойовики посилили обстріли. В день фіксується близько десяти обстрілів, в тому числі з використанням забороненої мінськими домовленостями зброї. Крім того, зафіксована активність снайперських пар ворога.
Варто зазначити, що проросійські бойовики посилили обстріли на момент проведення засідання Тристоронньої контактної групи, яке відбувалося цього разу в режимі відеоконференції. Не вперше в такий спосіб Росія тисне на українську владу. Кремль вперто просуває свій порядок денний, суть якого: РФ — миротворець і не сторона конфлікту, а в Україні — «громадянська війна». І очікувати будь-яких змін внаслідок ситуації з епідемією коронавірусу навряд чи варто. Москва хоче посадити Київ за стіл переговорів з Донецьком і Луганськом. І не збирається відступати від своїх планів. Так що затишшя на фронті не буде однозначно.
Зі свого боку Кремль навпаки намагається використати пандемію коронавірусу у власних цілях – скасування економічних санкцій. При цьому відмовлятися від анексії Криму та окупації частини Донбасу вона не має наміру.
Позиція США щодо антиросійських санкцій чітка: жодних поступок у питанні територіальної цілісності України. Водночас, наскільки в цьому питанні буде одностанойною Європа, залежить від позиції головних партнерів України – Німеччини і Франції. Але продовження економічних санкцій в ЄС приймається колегіально. З одного боку, Росія має певне лобі в ЄС щодо зняття економічних санкцій. З іншого, є сподівання, що переважить прагматизм над економічною доцільністю.
Варто зазначити, що коронавірус і введені в зв'язку з цим карантинні заходи, дали Україні, яка все більше здавала останнім часом свої переговорні позиції, відстрочку як мінімум на два місяці.
Потрібно розумно використовувати відстрочку як у питанні ратифікації угоди в рамках мінського формату, так і зустрічі в нормандському форматі. Україна повинна більш конструктивно підійти до питання верифікації списків на обмін, щоб не повторити попередніх помилок , коли нашими офіційними особами називалися різні цифри, що дозволило опонентам звинувачувати Україну в навмисному затягуванні обміну. Також слід підняти питання щодо т. зв. «юридичного очищення» українських громадян, які будуть передані в рамках обміну. Особливо це стосується представників кримсько-татарської національності, які засуджені росіянами за участь в «терористичній організації». Якщо ми не доб'ємося їх юридичної очищення, можемо нарватися на звинувачення в підтримці «терористичної діяльності» . Небезпечний сценарій, який намагається розіграти Кремль.
Підсумовуючи, хочу зауважити, що на мою думку, один із можливих сценаріїв завершення конфлікту– заморожений конфлікт за прикладом Молдови, що дозволило державі зберегти цілісність і національну самоідентифікацію.
