Майдан, війна, адекватна українська влада на чолі з Порошенко дали нам всім відчуття, що ми разом здатні змінити країну.
Хто волонтерив – розумів, що він допомагає не тільки цим хлопцям, але і країні в цілому.
Хто пішов в армію – розумів, що він це робить не заради донецької вати, а задля всього народу, заради існування України як такої.
Бізнесмени, що йшли впроваджувати нормальну систему управління в наші пост-совкові державні установи – розуміли, що їх праця потрібна для виживання усіх.
Важливість інфо-бійців була величезна – саме завдяки ним країна не впала у паніку.
Це були критичні, можливо, навіть героїчні часи.
І їм кінець.
Жаль – для багатьох це були найкращі, хоч і найважчі, роки життя.
Зараз нас спробують повернути до звичного стійла, як «худобу з паспортами для голосування». Приблизно так я себе почував 20 років, до 2014-го, напередодні виборів.
Але зараз, вибачте, ані ігнорувати, ані маніпулювати нами не вдасться. Ми знаємо ціну і «новим обличчям», і «любим друзям», і «корисним людям».
Конкретніше, щодо програми дій:
1. Змішувати Зе-команду з лайном – не варто. Так ми станемо на їх рівень. Конструктивна критика – потрібна, без жодних рефлексій і жалю. Але приниження Президента України – це сором і для нас усіх.
2. Закликаю голосувати на виборах в Раду за Демсокиру. Багатьох знаю особисто – ми співпрацювали задля створення книги «14-ти друзів хунти», я запросив їх бути со-авторами. Це інтелектуали, за яких не буде соромно. Впевнений: вони пройдуть у Раду, і внесуть багато корисних законопроектів.
3. Росія буде прагнути зруйнувати зроблене за останні 5 років. Не забуваємо: наш ворог – у Кремлі. Якщо наші керманичі «забуватимуть» реагувати на чергові дипломатично-політичні атаки, ми вже знаємо багато каналів, якими можна примусити їх реагувати. Це і контакти з впливовою діаспорою, і зв'язки з нашими дипломатами за кордоном (Зе-команда не зможе зняти УСІХ), і демократичні закордонні змі.
4. Хто не підтримує Демсокиру – є інший варіант, але не впевнений, наскільки він здійсненний. Це залежить від Порошенка, в першу чергу (донесіть йому цю ідею, будь ласка!)
Нас – 4 552 136 однодумців. Слід створити політичну партію: «Порохоботи».
Партія БПП частково скомпрометувала себе, до неї багато претензій у суспільства, що може зашкодити БПП увійти до Ради.
У нову партію порохоботів справедливо буде запросити:
- депутатів БПП, які проявили себе у Раді, як послідовні і дисципліновані службовці, які тягли на собі прийняття всіх важливих для країни законопроектів.
- державних чиновників, столичних і регіональних, які розробляли і впроваджували в життя найважливіші реформи: децентралізацію, Prozorro, безвіз тощо.
- голів міст і містечок, які проявили себе за останні 5 років як талановиті керівники.
- бійців інфо-фронту, які останні 5 років виконували обов'язки Мінстеця.
- керівників громадських, ветеранських, волонтерських рухів, які робили і роблять неоціненну справу задля захисту і розвитку України.
У такому вигляді, як партія технократів і патріотів, «Порохоботи» візьмуть до 25% місць у Раді.
5. Є вірогідність, що замість реальних справ ми 5 років будемо спостерігати виставу «Як погана Рада не дає працювати пану президенту». Або ж посаду президента взагалі приберуть, олігархам не вигідне коло «Майдан — патріот — реванш».
Тим часом під ковдрою йтиме гризня за Укрнафту, Нафтогаз чи банки.
Невідомо, як тоді себе поведе неврівноважена частина Зе-виборців (назвав їх красиво, по-хранцузьки: «титуш-пролетаріат»).
Стати статистом у цьому цирку? Ні, я вважаю, слід зробити мудріше: сформулювати і чітко прописати проекти, у яких використати СИЛЬНІ сторони наших опонентів:
- У них є потужний медіа-ресурс, якого не було у Порошенка;
- Вони вміють створювати «досконалу завлєкалочку» (аналогічно, команда Порошенка з цим не впоралась);
- Надзвичайно сильний рівень очікувань від зе-виборців до владі. Це теж сильний аргумент, який ми можемо використати;
- Олігархи будуть дедалі сильніше нервувати, бо дії титуш-пролетаріату в умовах бездіяльності влади – непередбачувані. Аби їх не почали «розкуркулювати», вони можуть зробити корисні для країни речі.
Подумайте, порохоботи! У кожного з нас є мрії, проекти і навіть конкретні плани, які саме зараз можуть почати реалізовуватись, і для їх здійснення потрібен лише піар у медіа, репости у соцмережах і ентузіасти на старті.
Будемо тримати плани при собі – ок, втратимо ще 5 років.
Оприлюднимо, будемо просувати — є можливість спрямувати у правильне русло всю руйнівну «силу гризні» (Зе проти Ради, Зе проти олігархів, Зе проти порохоботів).
6. Конкретніше, щодо проектів. Вчора розписав (на 15-ти сторінках))) вісім планів, які:
1) Майже не потребують капіталовкладень (якщо правильно все організувати, як це зробили інші країни);
2) Дають максимум позитивного піару при відсутності негативного; максимум хайпа, кипучої діяльності і блискучої картинки – при мінімумі реальних витрат і зусиль;
3) Дадуть країні не швидкі, але потужні і правильні зміни;
4) Не створюють протестних настроїв, і дають велику кількість соціальних ліфтів.
А головна фішка цих ідей — ВОНИ 100% ВТІЛЯТЬСЯ! Як не при цьому президентові, так при наступному. Це майбутнє не тільки України, але й всього світу. Якісь країни вже «включилися», хтось «тупить і вигадує велосипед», а нам — слід долучатися і виходити до мейнстріму (не забуваємо про імідж у світі — досить бути країною Чорнобиля, Голодомору і війни).
Кожного дня викладатиму по одному проекту, з обґрунтуванням і чіткою програмою дій. Сумніваюсь, що хтось прислухається до «прожектів тупуватого воєнрука з Троєщини» — але подивимось))) Це – мій обов'язок, як свідомого і небайдужого громадянина.
СЛАВА УКРАЇНІ!
