«Існують справжні фотографії польських жертв різанини, але їх набагато менше, ніж нам здається. <<Віночок дітей>> є швидше правилом, але точно не винятком» — переконує Павел Богданович.
Вступ. Що було імпульсом?
Книжки, телепрограми, статті в газетах та в Інтернеті про різанину, яка була частиною польсько-українського конфлікту (1939/42/43 – 1947/48), як правило, ілюструються фотографіями мертвих людей. Найбільш охоче дітей або жінок. Значна частина цих фотографій — сфальсифікована — найчастіше антидатована, тобто з фальшивим описом або описом з фальшивими інсинуаціями щодо ідентичності винуватців. Значну частину становлять фотографії, які зазвичай пов'язують з Волинською різаниною, хоча насправді їх походження невідоме. Є фотографії, що походять з радянських джерел, не завжди достовірних, так як відомі досить чисельні випадки фальшування фотографій в радянських публікаціях. Якість цих фотографій буває настільки низькою, що коли б вони були фотомонтажами, викритття фальсифікацій було б неможливе. Також є фотографії, опубліковані авторами дуже сумнівної достовірності, як, наприклад, Едвард Прус (Edward Prus) і Олександр Корман (Aleksander Korman).
«Віночок дітей». Обкладинки книг Олександра Кормана та Едварда Пруса
Загалом в пропагандистському обігу фальшивих і сумнівних фотографій може бути більше половини, а серед фотографій дітей фальсифікації та маніпуляції ймовірно є у більшості випадків. Автентичних фотографій збереглось дуже мало. Не кажу, що було мало жертв різанини. Стверджую, що існує мало автентичних фотографій – правильно описаних та з підтвердженим походженням.
Будьмо обережними, будьмо критичними, будьмо розсудливими! Під час ІІ світової війни вбито мільйони цивільних людей. Польські жертви волинських, галицьких і «закерзонських» різанин – це кілька проміле від цього загального числа. Не кажу, що це мало! Але ми не можемо безкритично вважати, що кожна фотографія мертвої цивільної людини, в сільській або невстановленій місцевості, — це фотографія поляка, вбитого українцями.
Однак, змушений одночасно підкреслити:
Публікація фальшивої фотографії – не завжди є свідченням поганих намірів! Той, хто свідомо публікує чи надає для публікації фальшиву фотографію – фальсифікатор, але наступні – не обов'язково фальсифікатори. Вони просто роблять помилку або дозволяють себе обдурити.
Errare humanum est! (Людині властиво помилятись!)
Написати кілька слів про фальшиві «волинські» фотографії, а передовсім представити проблему за допомогою графіки, мене примусила дискусія під однією із статей, опублікованих на Кресах24. Для ілюстрації статті-заклику про Криваву Неділю там використано одну з найбільш відомих і найчастіше публікованих «волинських» фотографій, та одночасно розміщено посилання на версію з більшою роздільністю. Тоді я вперше більш уважно придивився до цієї фотографії. Навіть спробував запитати, що насправді має у своєму зібранні Ева Сємашко. Відповіді я, звичайно, не отримав. Але знову підняв тему під іншою статтею. Дискусія, як можна здогадатись, завершилась нічим. Це підштовхнуло мене написати дещо більше про «волинські» фальсифікації.
http://kresy24.pl/rocznica-krwawej-niedzieli-na-wolyniu-zapal-ofiarom-znicz-pamieci/
«Дитина з Ліпнік». Це зображення інколи називають «фотографією 3-річного Януша Бєлавського»
З власних спостережень можу сказати, що історики ІНП були і є досить обережними, коли йдеться про фотографічні документи. Однак фотографія, про яку розповідаю (одна з її версій), була опублікована в навчальній папці ІНП «Польсько-українські відносини 1939-1947» (Варшава 2002), як правдива. На сьогоднішній момент це єдиний випадок, коли опубліковану ІНП фотографію, я вважаю фальшивою. Цю фотографію пов'язали з ліпницькою серією. На мою думку більшість фотографій з цієї серії, зробленої в день поховання жертв, достовірні, в будь-якому випадку, мені невідомо нічого, що б змусило сумніватись в їх правдивості. Крім того, на них є характерна вада оптики, скоріш за все діафрагми. Таку ознаку можна сфальсифікувати, але це потребує великих знань і винахідливості. Таких знань автор «фотографії 3-річного Януша Бєлавського», тобто «Дитини з Ліпнік» не мав.
Тут я не займаюсь сумнівними фотографіями. Я описав лише найважливіші приклади фальшивих фотографій. Ще раз підкреслюю, що «фальшивою фотографією» вважаю як фотомонтаж, так і неправильно описану фотографію – з описом, який вводить читача/глядача в оману щодо ідентичності винуватців злочину.
Я прийняв правило, яке використовується при описі інших фальсифікацій:
Опис під автентичною фотографією – білого кольору.
Коментар під фальшивою фотографією (чи неправильно підписаною) – червоного кольору.
«Дитина з Ліпнік». Докази фальсифікації
http://kresy24.pl/wp-content/uploads/2015/07/wolyn-1943.jpg
«Дитина з Ліпнік» або «Фотографія 3-річного Януша Бєлавського». Зображення кольороване – не знаю, чи можна його назвати фотографією, хоча для його створення використано фотографію. Я ніколи не зустрічав чорно-білу версію, яка була б прапредком всіх інших версій. Те, що я тут вклеїв – зображення найбільшої роздільності та одночасно найбільшого масштабу.
Штахета від паркану, яка проникає в лежачу особу. Зліва від штахети невдало домальоване «продовження» особи. Фальсифікатор напевно сам не знав, що хотів показати.
Долоня, яка не кидає тінь, а радше кидає ледь помітну тінь в зовсім іншому напрямку, ніж вказує положення сонця.
Фотографія моделі виконана при сонячному світлі. Підйом сонця близько 40° (більше не могло бути 28 липя в Ліпніках). Модель показує максимально наближену до досліджуваного зображення ситуацію. Так як промені сонця паралельні, масштаб моделі не має значення. Червоним колом зазначена ділянка, яка в публікаціях майже завжди відрізана. Однак в досліджуваному варіанті – не відрізаний.
Прослідкуємо це на моделі та на досліджуваному зображенні:
Є тінь ноги нема тіні…
Можна легко помітити, що розміщення тіл на моделі і на досліджуваному зображенні трохи відрізняється. Чому так?
Модель показує найбільш подібну, але можливу (!!) реальну ситуацію. А досліджуване зображення є фотомонтажем, який не відображає реальну ситуацію. На моделі права нога особи з правого нижнього кута спирається на стопи дитини, а сідниці лежать на землі. На досліджуваному зображенні особа з правого нижнього кута «зависла в повітрі», тобто звичайно примонтована – «вклеєна», дві ноги примонтовані радше окремо і недбало. Звідси, наприклад, дещо інше положення стегна і гомілки.
На досліджуваній фотографії права нога не закриває ліву долоню дитини. А на моделі — частково її закриває. Відмінність випливає з того, що модель сконструйовано з фігур з типовими для дитини і дорослої особи формами. Тоді як на досліджуваному зображенні в дитини неприродньо довгі гомілки, ще й різної довжини.
Однак ці відмінності несуттєві. навіть, якщо змінити положення сонця на кілька чи кільканадцять градусів (в підйомі чи в азимуті), навіть якщо дещо змінимо розміщення тіл, на фізичній моделі завжди буде видима тінь, якої на досліджуваному зображенні немає.
http://www.kchodorowski.republika.pl/wies_lipniki.htm
Одна з версій досліджуваного зображення, яка зустрічається рідше. Нижня смуга відрізана, а лівий верхній кут засвічений. Зображення розмите — схоже на скан старої фотографії.Jedna z rzadszych wersji badanego obrazu. Відрізання, засвічення та розмитість частково замаскували помилки, які доводять фальсифікацію.
«Віночок дітей»
https://pl.wikipedia.org/wiki/Marianna_Doli%C5%84ska
Дві різні фотографії дітей, вбитих Маріанною Долінською 11 грудня 1923 року. Фоторграфія зліва — зі статті Вітольда Лунєвського, опублікованої 1928 року. Справа інша фотографія з цієї ж серії, опублікована 1948 року в «Підручнику судової медицини для студентів і лікарів» Віктора Ґживо-Домбровського. Фотографія нібито жертв УПА в книгах Едварда Пруса (1994) та Олександра Кормана (2002 і 2003) — це репродукція тої самої зламаної фотографії, на якій є зеркальний фрагмент тієї ж картинки, що на репродукції в «Підручнику медицини» Ґживо-Домбровського. За версією Едварда Пруса ця зламана фотографія ще у 1994 році належала Олександру Корману.
Публікація у виданні «На Рубежі» (1993) — найімовірніше теж репродукція того самого знімку. Працюю над підтвердженням цієї інформації.
Натомість фотографія опублікована Єжи Венгєрським у 1995 році — ймовірно є сканом із статті Вітольда Лунєвського (1928) або сканом з того самого екземпляру, репродукованого в цій статті. Але це теж потребує підтвердження. Якщо це так, значить фальсифікатори впроваджували в «пропагандистський обіг» дві різні фотографії з одної серії, на яких зображені ті ж самі мертві діти.
Безсумнівно, що фальсифікатори заплутались і почали розповсюджувати різні та суперечливі легенди про походження фотографії. Про це написано у Вікіпедії (вище вказано адресу).
http://nowapolskageneracja.com/histo%C2%ADria-dzie%C2%ADcie%C2%ADcego-wia%C2%ADnuszka/
Скани статті Вітольда Лунєвського, опублікованої в 1928 році в «Психіатричному річнику».
----------------------------------------------------------------------------------------------
Історію «Віночка дітей» від 1928 до 2008 року можна знайти ще тут:
http://ukrainofobia.io.ua/album595714 i tutaj: http://fototekst.pl/wianuszek-z-dzieci/
У статті під останнім посиланням є ще один випадок використання «Віночка дітей» в окупаційній пресі у 1941 році. Тоді використано фотографію, яка відома із статті Вітольда Лунєвського, але трохи по-іншому викадрована.
Створено легенду про злочин більшовиків 1919 року. Так як репродукція 1941 року зверху показує дещо більшу площу, ніж репродукція Лунєвського, можна зробити висновок, що обидві репродукції виконані окремо і одна не походить від іншої
http://isakowicz.pl/archiwum/index.php?page=news&kid=121&pkid=126&nid=980
Стаття на блозі Тадеуша Залеського «Ісаковича» з датою 16-07-2008. У 2007 році всю Польщу трясло від скандалу навколо «Віночка дітей». Під кінець 2007 року кожен поляк, що цікавився історією польсько-українського конфлікту, мусив знати, що знімок зроблено у двадцятих роках і на ньому зображені діти, вбиті пригніченною і психічно хворою циганкою — Маріанною Долінською. Чи в середині 2008 року про це міг не знати «видатний спеціаліст з різанини»? Експерт чи неук? Маніпулянт чи чесна людина?
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
http://www.tvn24.pl/wiadomosci-z-kraju,3/stawiaja-pomniki-upa,73955.html
Після викриття фальсифікації демонтовано пам'ятник «Віночок дітей», однак телеканал TVN ще в 2008 році вдавав, що не розуміє, про що йдеться.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
http://niepoprawni.pl/blog/2218/banderowska-miedzynarodowa-konferencja-0
Нібито такі пам'ятники — це лише «художнє бачення». А назва населеного пункту «Лозова» — теж «художнє бачення»? На мою думку, в цьому випадку потрібно говорити про фальсифікацію та безсовісний вплив на психіку, а не про художні бачення.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Волинь чи Східна Прусія? Німецькі чи польські діти?
Фотографія «Дітей з Неммерсдорфу» відносно великої роздільності.
http://naszeblogi.pl/52337-propaganda-moskwy-stare-lajdactwa-starych-lajdakow
Блогер Маріуш Цисевський, діяч руху незалежності, інтернет-партизан, який бореться з російською диверсією, раніше від мене помітив, що Дітей з Немерсдорфу використовують у «волинській» пропагандистській диверсії. Він також вказує, хто, на його думку, за цим стоїть.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
https://www.youtube.com/watch?v=UjXnanMM6YI
https://www.youtube.com/watch?v=lAd2zg3UQOA
Завжди потрібно бути критичним, обережним і стриманим. Хто помилився? TVP чи TV "Republika"? Цього разу має рацію "Republika", хоча теж мала безліч волинських проколів.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
«Жертви з Неммерсдорфу» – професійна фотографія високої роздільності, із «неммерсдорфської серії». Це не жертви УПА, а жертви совєтів. Ніхто поза Польщею та Росією не пов'язує цю фотографію з польсько-українським конфліктом, і радше ніхто не сумнівається, що фотографію зроблено в Східній Прусії.
https://konwentnarodowypolski.wordpress.com/2015/04/14/slawa-ukrainie-herojam-slawa/
«Петруню, не вбивай ти мене»є. Жертв з Неммерсдорфу використовують для пропагандистської диверсії.
Після ознайомлення з записами свідчень Броніслава Коморовського на процесі Войцеха Сумлінського, після його виступів під час демонстрації КОДу, я втратив рештки симпатії до колишнього президента.
Але не схвалюю фальсифікацій — ані антиукраїнських, ані навіть антиПеОвських.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Наступна фотографія з неммерсдорфської серії. Інколи в Інтернеті можна зустріти інформацію, що ця фотографія походить з виданої у 1940 році книги "Dokumente polnischer Grausamkiet". Однак я переглянув цю книгу сторінку за сторінкою і не знайшов у ній цієї фотографії. Характерною рисою фотографій з неммерсдорфської серії є оголення тіл жінок і дівчат нижче пояса. Це мало підкреслювати, що совєти гвалтували. Варто зазначити, що німці, використовуючи для пропаганди неммерсдорфську різанину, запросили у Неммерсдорф міжнародну комісію, як і в Катинь. Сама різанина сьогодні визнається , як факт. Однак кількість жертв могла бути завищена, а тіла фотографувались так, щоб викликати потрібний психологічний ефект.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
https://www.youtube.com/watch?v=ut3r_j9Uy0o
Фотографія з неммерсдорфської серії, яку представляют, як знімок жертв УПА.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Фотографія з Верховин. УПА чи NSZ (НЗС — Народні Збройні Сили)?
Картка з папки ІНП " Польсько-українські відносини в 1939-1947 роках" Варшава 2002. На першій зверху фотографії зображені українці, вбиті Народними Збройними Силами (NSZ) у Верховинах.
-----------------------------------------------------------------------------------------------
"Буде боляче". Фотографія з Верховин на Кресах24. Чи вибір фотографії тут є чимось з серії "читання між рядками"? Фотографія справді болюча для кожного "ісахакіаніста". Злочин у Верховинах ще страшніший тим, що мав на меті торпедувати польсько-українське перемир'я.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
На фотографії українці, вбиті НЗС. Верховини — це не Волинь. Чи фотографія жертв НЗС — це одна із шокуючих фотографій жертв волинської різанини? Так, на Волині гинули поляки і українці, але не кожна мертва цивільна людина — це польська жертва волинської різанини. Люди гинули в різних місцях, також від польських рук.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------
Менш відома фотографія з Верховин, опублікована у книзі Ґжеґожа Мотики "Від волинської різанини до акції Вісла". Після публікації фотографій з Верховин і Сагриня, історик для ісахакіаністів став "бандерівцем Мотикою". Лише завдяки рецензії "Невдала книга" він здобув трохи їх симпатії.
------------------------------------------------------------------------------------------------------
https://www.youtube.com/watch?v=ut3r_j9Uy0o
Українці, вбиті НЗС, представлені як польські жертви УПА. За версією автора цього ролика, від рук українців загинуло 250-500 тисяч поляків. Чому не написав 5 мільйонів?
—--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Фотографія палаючого Сагриня. Армія Крайова в ролі УПА
"Палаючий Сагринь" і "Загін AK на фоні палаючого Сагриня". Картка з папки ІНП " Польсько-українські відносини в 1939-1947 роках" Варшава 2002.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
На фотографії палаючий Сагринь, але текст натякає, що йдеться про злочин УПА.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Палаючий Сагринь. Сагринь не знаходиться на Волині і не українці його спалили, а поляки. Різанина Сагриня відноситься до найтрагічніших подій у всьому польсько-українському конфлікті. Кількість жертв порівнювана до Волі Островецької.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
"9 lutego 1943". Сагринь подають, як Парослю? AK в ролі українців?
Жертви голоду видають за жертв УПА
http://www.artukraine.com/famineart/russie.htm
Листівка, видана бельгійською організацією, яка допомагала жертвам голоду 1932-1933 в Радянському Союзі. Фотографія (майже точно постановочна, але люди справді заморені голодом) мала заохотити допомагатижертвам голоду.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
http://rebeliant48.blog.onet.pl/2014/04/07/wojna-zaczyna-sie-od-nienawisci-w-sercu-2/
Жертви голоду 1932-1933 в ролі "Жертв українських різунів". Зверху портрет "Інки", знизу фальш, а посередині "мудрість" і повчання. Достатньо на мить поглянути на лежачі постаті, щоб зрозуміти, коли зроблено знімок і хто на ньому зображений. Чи міг автор блогу мати добрі наміри? Чи міг бути аж таким дурнем?
Завершення
Стаття містить 11 прикладів (якщо "Віночок дітей" рахувати. як одну фотографію — ймовірно в "обіг" введено дві фотографії "Віночка", зроблені під різним кутом). Боюсь, що серед "волинських" фотографій "b.d.m." не викритих фальсифікацій є ще багато. Скільки можна їх розкрити, переглядаючи сторінку за сторінкою радянські і німецькі газети тих років? Скільки можна викрити, переглядаючи іншомовні книги? Потрібно звенути увагу, між іншим, на медичні, кримінологічні підручники і т.п.
Збереглось небагато оригінальних "волинських" фотографій з добре відомого і перевіреного походження. Однак журналісти і не лише журналісти, в гонитві за жахливими фотографіями, продовжують впроваджувати в публіцистичний та пропагандистський обіг нові фальшивки. Вважаю, що значна частина фальшивок, впроваджується умисно, працівниками спецпропаганди.
Кінець
автор: Павел Богданович
джерело: http://kresy24.pl/lektura-na-weekend-material-nadeslany-ofiary-upa-na-fotografiach/
