Я знаю що українці не поважають себе. Навіть зараз пишуть россійською. Не поважають свою історію, свою культуру й музику.
Знаю.
До таких людей треба відноситись як до сміття й не звертати увагу.
Але чому українці не дивляться на приклади? Чому шукають як россіяни собі виправдання? Ви що, дифективні як й россіяни?
Я так не вважаю.
Я вважаю вас розумною нацією яка вичиться на своїх та чужих помилках.
Й такі помилки та приклади дають нам відповідь на це питання?
Елементарно — США, Британія, Італія, Японія, Південна Корея, Тайвань й Австралія.
Це ті країни де ти не можеш прожити без їх мови та культури й поведінки як у них самих. Там нема поваги до россіян, їх культури та мови. Там принципово тебе не будуть розуміти усі. Ти не можеш скупитись у магазині, якщо ти не вивчив мову. А сором на касі ніхто не хоче.
А у країні, моїй малій батьківщині, Німеччині, в Україні, Білорусі, Литві, Латвії вони лайно. Чому?
Тому що їх поважають. З ними переходять їх мову. Бо вони ж дегенерати. А потім знаки для них роблять.
А ці виродки бачуть у цьому вашу слабкість.
Ви бачите у цьому вашу гречність, культуру, повагу до людини.
Для нього це прояв слабкості вашої. Для нього ви довбойоб. Для нього ви сміття яке можна й треба зрадити, знищити, вбити, обікрасти.
Вони так мислять.
Їх культура залишилась у родоплемінному устрої. Їх розуміння або ти slave чи master, іншого не існує у їх розумінні.
Вам вибирати хто ви — Master чи slavе?
Й поводиться треба з ними так.
Що ж до (таке гарне слово) підмоскаликів у якості шутів та співунів — введіть налоги на їх діяльність россійською та поїздки у РФ на 90%. Щоб це було не вигідно. Та за поганий переклад фільмів українською теж штрафуйте до 90% бюджету каналу.)
Щоб погано робити було не вигідно.
Почніть поважати себе.
Й докажіть собі й усім — що з вами треба рахуватись.
Ви потомки Русі. Східної Імперії. Величних воїнів Козаків. Шпіонів. Дипломатів. Партизанів. Торговців. Дільців.
Тому ви маєте право зневажати європеоїдів (нації та країни) навколо себе.
Й тому ви повинні довести собі, що ви, кожен сам для себе, гідні вашого імені.
P.S.: Чужого навчайтесь та свого не цурайтесь.
