Моя мама 1939 року народження. Вона дитиною отримала, як кажуть багато розумних психотерапевтів, " якірну травму" з якою вона прожила все життя. 

Вона панічно боялась грому. Я сміялась над нею, бо як тільки починалась гроза вона виключала всю електрику, закривала всі вікна, і бігала по будинку в паніці. 

Колись вона мені розповідала, як дитиною під Києвом чула як гриміли "Катюші". 

Окрім того, вона дитина, яка втратила батька. В сімʼї було 4 дівчинки. Мій дід загинув в 1941 році. Молодшу дитину в сімʼї він навіть не бачив. 

Все життя мама розповідала, що в житті можна пережити все, окрім "безбатьківщини". 
Коли немає батька. 

Вона постійно мені казала, ти не маєш права на розлучення, нехай буде хоч якийсь батько, аби був. 

Багатьох нас виховували діти війни. І багатьох з нас своїми дитячими якірними травмами батьки травмували вже нас. 

На нас, всі ці психологічні проблеми мали б закінчитись. 

Але кожен з нас став людиною війни. А наші діти стали дітьми війни. 

І добре, коли у наших дітей є живі мама та тато. 

Але 

Ви навіть не уявляєте яка кількість дітей отримали дитячу якірну травму не тільки проживаючи на території України під час війни, але й втративши когось з батьків.

Загиблі, безвісті зниклі, цивільні загиблі. 

Скільки по країні живе матерів, які самі ростять 1,2,3 а в нашій базі є родини,  в яких мама сама ростить 6, 8 дітей. 

І знову безбатьківщина. 

І тут я кожного з нас хочу запитати, в якому суспільстві ви хочете щоб росли ваші діти?  Бо ваші діти будуть рости в тому ж самому суспільстві, де будуть рости діти які втратили батьків. 

І тільки від нас залежить ці діти виростуть повноцінні члени суспільства, чи виростуть дорослими, які все життя будуть жити з цими психологічними травмами. 

Ми не замінимо їм батьків. Але в наших силах дати їм можливість раз на рік, на літніх канікулах,  відволіктись він страшних думок, знайти нові сенси в житті, стати сильнішими психологічно та фізично. 

Тому прошу всіх вас, жінок, особливо чоловіків, які зараз не воюють, великі і маленькі бізнеси, долучіться до збору коштів на літній відпочинок таких дітей. 

Бо це наше з вами майбутнє
Бо ми їм винні 
Бо виростити їх це наша з вами задача.

Кожні 50,100,200 гривень важливі 

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3kgn5gHuU3
💳Номер картки банки
5375 4112 1327 1526

На дітей загиблих

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5ga5SodLh5

💳Номер картки банки
5375 4112 0438 3223

PayPal: [email protected]

Комент, лайк, перепост також допомога.