Перед тим, як продовжити виклад щодо методів маніпуляції суспільною свідомістю зі сторони соціальних ботів, третя частина якого опублікована у пості, зробимо декілька зауважень.
Загалом, маніпуляція є дією, яку застосовує одна людина стосовно до іншої, або одна частина суспільства проти іншої частини, навіть значно більшої за першу, з метою досягнення певної мети, за умови, коли ця мета ціле скеровано приховується і виграш маніпулятора досягається шляхом програшу того, на кого ця маніпуляція скеровується. Тобто, простіше, маніпуляція — це спосіб отримати приховану односторонню вигоду коштом іншого.
Загалом з часом, кожна людина, та й суспільство в цілому, відчувають, коли його використовують й відповідають не менш потужною «взаємністю». Тому, в довгостроковій перспективі, застосування маніпуляцій є вкрай нерентабельне для суспільного співжиття, бо загалом маніпуляції у свідомості будь-якої особи займають однакову позицію поряд з обманом та насильством.
Привабливість маніпуляцій для соціальних ботів полягає в тому, що вони розглядають її як таку собі «чарівну таблетку», щоб швидко, дешево та без значних зусиль з їх боку, «відпрацювати» вкладені в них кошти. І навіть коли соціальний бот вважає, що його діяльність скеровується на «користь суспільству», це не є правильним. По перше, «користь» за версією маніпулятора дуже часто не збігається з поняттям «користі» за версією того, на кого скеровується маніпуляція. А по друге, «корисність маніпуляцій» є просто спробою виправдання при продавлюванні власних інтересів маніпулятора, тобто намагання «прогнути оточення» виключно під своє сприйняття навколишньої реальності (про дві реальності — навколишню та інформаційну, яка описує навколишню, було сказано у попередній частині).
Друге зауваження стосується того, що соціальний бот «відпрацював свої двадцять баксів», але за своєю шкодою на суспільство є значно небезпечнішим, наприклад, за того ж кондитера, що зекономив двадцять баксів на продуктах (закупив дешевші та менш якісні чи навіть прострочені) та спричинив харчове отруєння, наприклад, в ресторані. Бо соціальний бот може нагенерити маніпулятивного та деструктивного контенту, і при цьому ще й похвалятися, що в нього його багато, і він його нагенерив для різних соціальних прошарків суспільства, як це робить «вже класичний» для цього циклу соціальний бот Serhiy Grigorovich. Але деструктивна діяльність соціального бота власне скеровується на внесення у суспільну свідомість внутрішньої ворожнечі та недовіри у суспільстві. Зазвичай в критичні часи сприйняття суспільства оголюється — те, що у спокійні часи могло б сприйматися з гумором, у критичні часи «маніпулятивною правдою» та різними неперевіреними й вирваними з контексту «фактами» значно швидше сприймається у суспільстві, бо загалом загальний психологічний стан суспільства скерований на подолання власне цих критичних часів, і менш недовірливо та критично ставиться до різних шахрайських схем. Також кожен мешканець країни очікує, що інформація, яку поширюють, проходить більше рівнів перевірки, бо «ми всі в одному човні». На превеликий жаль, поточна реальність вимагає позбуватися такої «наївності», бо власне у критичні часи значно зростає кількість охочих «половити рибку в мутній воді», і дотримання правил інформаційної гігієни та розуміння способів деструктивної інформаційної діяльності є значно важливішим, ніж це було раніше.
А тепер можна продовжити виклад матеріалів щодо методів маніпуляції суспільною свідомістю з боку соціальних ботів.
Перевернута піраміда. За цим методом здійснюється перекомпонування тексту, коли порушується звичний порядок подання думок. Зазвичай, будь-яке повідомлення, оповідання, не говорячи про значно більші твори, як то повісті чи романи, компонуються за схемою — вступ, де описується середовище чи контекст події, надається опис персонажів, що будуть брати участь в подіях повідомлення. Пізніше в основній частині викладається вся необхідна інформація щодо середовища та персонажів. А в завершальній частині подається результат всього опису та за потребою, робляться певні висновки. Тобто, в цьому випадку, читачеві необхідно ознайомитися з більшою частиною тексту, щоб отримати доступ до необхідних йому даних, що зрозуміло в наш час величезної кількості інформації не завжди є необхідно. Загалом, середньостатистичний споживач інформації дуже часто потребує результату із самого початку, а за потреби, хоче мати можливість звернутися до деталізації далі в тексті. Тут немає нічого поганого, і такий спосіб перекомпонування тексту, коли спочатку подається інформація, яка найбільш заслуговує на увагу, далі подаються важливі подробиці, а наприкінці загальна інформація та посилання на джерела даних для цього повідомлення, і називається перевернутою пірамідою.
За схемою перевернутої піраміди, наприклад, побудовано термінологічні статті у Wikipedia. Тема вікіпедії є дуже значною та потребує окремої розмови, тут же зупинимося на конструктивних міркуваннях застосування перевернутої піраміди у Вікіпедії, яку закладали засновники. Вважалося, що користувач спочатку отримає найбільш корисну інформацію щодо поняття чи терміну, який він шукає, і надалі може сміливо користуватися цією інформацією, бо далі у вікі-статті подається розгорнуте та аргументоване пояснення щодо цієї інформації та надаються джерела інформації, з яких вибиралися дані для такої компіляції. Якщо брати суспільну аналогію, то у класичних бібліотеках існувала і зараз існує послуга, за якою можна звернутися та отримати певну виписку із бібліотечних фондів щодо необхідної інформації. І власне ця виписка і буде побудована за схемою перевернутої піраміди.
Тут описано правильний та очікуваний випадок, який поточно, зусиллями соціальних ботів, абсолютно перекручений. Зрозумівши існуючий суспільний стереотип щодо перевернутої піраміди, тобто люди звикли спокійно використовувати наданий висновок на запит, бо далі будуть надані перевірені та аргументовані дані, соціальні боти почали деструктивно використовувати перевернуту піраміду в маніпулятивних цілях. Тобто зараз заголовок та повідомлення соціальних ботів, сформоване за схемою перевернутої піраміди, може містити висновки, які взяті «абсолютно зі стелі», головне, щоб спочатку було додано декілька зрозумілих та очевидних для суспільства тверджень. А далі в тексті соціальний бот починає нагромаджувати «факти і твердження зі своєї збоченої інформаційної реальності», додатково додаючи коментарі ботоферми (або і сам пишучи ці коментарі, маскуючи їх під коментарі інших людей, що яскраво свідчить про його психологічні проблеми). Такої деструктивної перевернутої піраміди зазвичай буває достатньо для того, щоб особа сприйняла інформацію через призму першого абзацу, вважаючи, що далі аргументи є такі ж само правильні та точні. А це дозволяє соціальному боту «продавлювати» свою деструктивну діяльність.
Для прикладу, соціальний бот Serhiy Grigorovich «апелює» до неправильного подання інтегрального числення та метрик, користуючись викривленим в російській частині вікіпедії поняттям «величина». Якщо подивитися звідки цей бот бере свої «переконання», то потрібно звернутися до списку літератури цієї вікі статті та побачити перше посилання на доволі сумнівне джерело, де оперують звичною в російській традиції «термінологічною кашею», змішуючи фізичне поняття величини з його математичним метричним поняттям. Для розуміння російської «термінологічної каші» можна звернутися до терміну «семейство функций», яке цілком зрозуміле є у контексті, але вирване з контексту втрачає своє значення. В українській математичній традиції все більш однозначно, і російському терміну «семейство функций» відповідає українське «сукупність функцій», яке на жаль, внаслідок деструктивної діяльності соціальних ботів дуже часто дублюється з російської: «семейство функцій» — «сім'я функцій» ("це сукупність (сім'я) ліній F(x) + C"), де російське "семейство" вживається в іншому значенні — члени родини, або сім'я. Загалом цей соціальний бот, по перше, тягне з російських джерел в українську освітню традицію невідповідну термінологію, коли сам слабо володіє українською мовою, бо його тести є гугл трансляцією з російської на українську. Ну, а по друге, деструктивізм тут проявляється у зміщенні реальної проблеми українського освітнього простору — відсутності сталого та проробленого термінологічного апарату до надуманих ботом "невідповідностей в "базових означеннях". Хоча власне такими зусиллями ботів ставляться під сумніви у суспільній свідомості усі потуги власне в цьому наведенні певної структури в українській науковій термінології.
Відволікання чи зміщення уваги. В попередньому абзаці власне і був наведений приклад одного з базових прийомів, для чого звертаються до "послуг" соціальних ботів та ботоферм — відволікання чи зміщення суспільної уваги. Тут соціальні боти деструктивно експлуатують властивість людської свідомості — "природні лінощі". Для чого розбиратися у джерелах інформації, для чого відстежувати весь ланцюжок даних? Це складно і потребує затрат. Значно легше знайти "прості рішення", перемикнути свою увагу із власне системних проблем до "надуманих" соціальним ботом чи запущеної "інформаційної хвилі" діяльністю ботоферм. Особливо, якщо тут "вдарили" по емоціях та сформували повідомлення з "Напівправди", "Підміни реальності" та "Абсолютної очевидності".
Сюди ж потрібно віднести й аналогічні підходи — "проблема-реакція-рішення" та "відстрочка виконання". Потрібно "продавити" деяке рішення, але за звичайних обставин воно отримає хвилю суспільного невдоволення. Тоді формуємо для суспільства ситуацію, коли соціальні боти для дезорієнтованого цією ситуацією суспільства "звернуть увагу" на це "просте" та "очевидне" рішення. І все, "Хаос — це драбина", як казав відомий персонаж Петір Бейліш, на прізвисько Мізинець із серіалу "Гра престолів". Якщо, окрім того, поєднати попередній принцип "прийняття болючого проєкту, бо дуже треба" з бонусним фактором – "він ще й почне діяти за рік", то суспільство значно легше погоджуються на жертви в майбутньому, ніж зараз: "бо коли те майбутнє ще настане, до нього дожити ще треба". Так що віра у світле майбутнє й особливість людської психології відстрочувати все підкине лайфхак про те, як "продавити" небажані зміни.
Вихоплення з контексту та неадекватний коментар. Вихоплення фрази з контексту є прийомом виділення тільки частини висловлювання чи переміщення цієї фрази, або частини тексту в дискредитуючий контекст, що призводить до спотворення її значення, чи взагалі до повного перекручування інформації. До прикладу, соціальний бот Serhiy Grigorovich почав "досліджувати" підручник з алгебри та початків аналізу для 11 класу за авторства Євгена Неліна та Оксани Долгової. На догоду своїм "теоріям про неправильне викладання в школі інтегрального числення", він навів скриншот 112 сторінки підручника і почав здійснювати "загортання" цього скриншота у свій власний деструктивний контекст. При цьому бот знехтував попередніми сторінками підручника, починаючи від 98, де доволі детально та обґрунтовано підведено учня до тексту 112 сторінки. Окрім того, потрібно враховувати наявний зараз взаємозв'язаний характер викладання, коли частина матеріалу (власне чому формула називається формулою Ньютона-Лейбніца) подається в паралельному курсі інформатики для 11 класу, де розглядається історичний контекст та вклад Ньютона щодо числового обчислення визначеного інтеграла. Знову ж таки соціальний бот замість розгляду реальної проблеми старшої школи — втискання доволі значного за об'ємом курсу алгебри та початків аналізу у два навчальних роки замість звичайних для західних країн трьох-чотирьох навчальних років старшої школи, і як наслідок, неможливості висвітлення усіх історичних довідок, а тільки подання остаточних результатів та перенесенні частини інформації у паралельні курси, зміщує суспільну увагу на "неадекватні теорії" його власної деструктивної інформаційної реальності.
Прийом же неадекватного коментаря полягає в обробленні правдивої інформації так, що змінюється її реальний об'єм, необхідний до повного розкриття точності та повноти наведеної інформації, шляхом зміщення акцентів, формування інших змістів, що дуже часто повністю змінюють сутність початкового повідомлення. Як приклад, це можна прослідкувати у діяльності того ж таки соціального бота Serhiy Grigorovich, який формує коментарі під своїми постами з інших акаунтів, перекручуючи початкові критичні коментарі до постів. Сучасні засоби нейромереж дозволяють практично із дев'яносто відсотковою точністю розпізнавати авторство.
Загалом, соціальні боти дуже добре розуміють психологію оточення, бо зазвичай їх тексти доволі точно експлуатують психологічні аспекти та історичні особливості та суспільні травми соціуму, який їх оточує. І зазвичай ці тексти сформовані так, що перенесення їх на інші соціуми потребує суттєвого перероблення. В цьому циклі свідомо не робилося виділення гри на емоціях в окрему групу деструктивної діяльності соціальних ботів в українському соціумі, оскільки, як писалося раніше, зайва емоційність є українська притаманна риса, яку необхідно виключно прийняти.
Можна дати ще таку рекомендацію: якщо текст просякнутий емоційністю, до тут дуже бажаним є фільтрування цього тексту через певну цинічність погляду щодо відсікання різного деструктивного контексту, що замасковується цією емоційністю. Також, якщо текст чи виступ ну дуже "заточений" на навколишню суспільну свідомість, так що буде не зрозумілий для сприйняття мешканцям інших країн, то тут також є бажаним більш цинічний погляд на мотиваційні маніпуляційні спонукання.
