Сьогодні міжнародний день боротьби з корупцією.
Немає жодної виборчої програми в України, де б не згадувалась боротьба з корупцією. І немає жодної політичної сили, яка прийшовши до влади не отримала б звинувачення у корупції. Дехто навіть почав називати її «несущою стіною» суспільства.
За 11 місяців цього року — за статтею 191 КК України про привласнення майна за користуванням службового становища було порушено 11 тис. кримінальних справ.
І винесено «аж» 166 вироків.
Давайте порозказуйте мені наскільки доцільно посилювати кримінальну відповідальність за корупційні злочини. Хоча, так — штраф 85 тис. за незрозуміло звідки «лишні» 8 мільйонів у декларації — це смішно. А можна наперед — заплатити 85 тис., а потім офіційно вкрасти 8 мільйонів? Питання в тому, що і до штрафу притягнуть далеко не всіх. Ну так — для статистики хіба якось «заступника головного бухгалтера районного відділу чи ОТГ».
І давайте побільше цих цікавих історій про те, що «весна прийде», «та просто нам не вистачає повноважень» і що «риба гниє з голови», і «та хіба 200 грн хабар?», «ось змінимо владу і всьо буде добре». Все це наше бажання перекласти відповідальність. Щоб з корупцією боровся хтось інший.
Ну не може в суспільстві, яке пасивне і часто толерантне до корупції на низовому рівні, яке толерантне до «корупції своїх» бути дієвою система покарань. Коли в країні більшість соціальних ліфтів працюють через корупцію — то хто вам сказав, що зміни одних еліт на інших призведе до покращення ситуації?
Для мене це як бажання змінити персональний склад Конституційного суду після його рішення про скасування відповідальності за е-декларації. Вибачте, а нових суддів ви з вулиці набиратимете? Що? а з тієї ж системи. Так «міло».
З плюсів — ми стаємо старше. Стає все більший прошарок людей, які не дають хабарів принципово, хоча зіштовхуються з непомірними перешкодами. І я радий, що серед моїх знайомих їх кількість зростає.
І на кінець. Часто говорять, що набирає обертів диджиталізація, яка має усунути людський чинник і тим самим зменшити хабарництво. Тут питання навіть не в тому, що за гроші можна отримати без диджиталізації ті ж самі послуги, але швидше. Ну як «швидше» — вчасно, щоб встигнути подати документи чи звіти. Щоб без штрафів.
Питання в тому, що «людський чинник», який має усунути диджиталізація, у нас став синонімом слову «корупція». Дивно, але це говорить, що і проблему треба вирішувати не через купу інституцій, посилення кримінальної відповідальності. А через формування нетолерантного ставлення до всіх проявів хабарництва. У людей. І ці люди перестануть не лише давати хабарі, але й обирати своїми представниками (депутатами, мерами, президентами) корупціонерів. Навіть тоді, коли хабарники будуть «наші».
