Ранок 01 січня. 12:00 дня. Квартира. Повсюду гармидер. Якісь тіла вперемішку. Горить ілюмінаціями ялинка, розлите по столу шампанське.

Хтось відкрив очі. Повіки відкривались складно, немов стальні люки в танку. Піднімання голови коштує надзвичайних нелюдських сил та ресурсів. Голова як та свинцева гиря, така ж тяжка і позбавлена естетичної легкості. Очі як радари пробігають по кімнаті знайомлячись з оперативною обстановкою, посилаючи в головний центр управління — мозок, оброблену інформацію.


«Так. Ялинка. Світиться.»

«Стіл. Пляшка шампусіка. Є там що? Не видно звідси. Блін. Чого ж так голова тріщить?»

«А це хто? Єй ти хто?!! Не чує. Що вона робить на моєму ліжку? Як її звати? Думай. Думай! Цікаво, щось було? А пофіг. Цікаво, а вона симпотна? Хм не пофіг»

«Так, йдемо далі. Диван. Дімон загорнутий в скатертину зі стола, разом з олівє і шубою. Тре його сфоткати.»

«Де мій телефон? Має бути біля телевізора. Телевізор! Класний концерт був вчора! Привітання президента. Про що він говорив? Блін не памятаю. Чекай, чекай... ааааааааааа. Зеленський. Сука!!!!»


- аааааа — ехо крику розірвало стелі кімнати, На підлогу посипались тарілки з холодцем. Катя, що собі мирно посопувала в ліжку поруч з володарем крику, неймовірним способом відлітає на метра три в сторону серванту. Зі всіх сторін винирають чиїсь заспані і підпухші мармизи, яких би сам розпізнавач фото у фейсбуці легко перепутав б з 20 літнім шарпеєм.

- Їдемо. їдемо! Негайно виїзджаємо! Де мій паспорт? Чемодан! Гроші! Зеленський! Мамочка- паніка наростала лавиною.


- Братику що сталось?- зібравши руками самі більші мячики олівє з своєї густої шевелюри, з острахом запитується з дивану Дімон.

- Як що! Жопа! Зеленський президент. Нам всім жопа. Кирдик. Повний квартал! Треба валити звідси.

- Агов братику. Він не президент. Це тобі наснилось. Він лише вчора на 1+1 новорічне вітання замість діючого Президента сказав — заспокоївся, зрозумівши причину істерики, Дімон.


Десь так міг виглядати ранок українця 01 січня 2019 року. Вже скільки всі обговорюють привітальний ролик Зеленського, стільки коментів про те що 1+1 дно, що Коломойський двіччі дно. А Зеленський це взагалі дно в кварталі. І він себе закопав. Як кандидат в президенти. І все в такому ж роді.



В деякій мірі прийдеться дещо остудити цей войовничий і переможний запал.

По факту. 01 січня 2019 року рахунок Порошенко — Коломойський — 0:1. Чому? Пояснюю. Все дуже просто.

По перше. Ви помітили, як 01 січня предметом широкого обговорення є не новорічний виступ Президента, а предметом широкого обговорення є новорічний виступ коміка? Відчули красоту гри? Де там президент, де там його виступ? Де цитати з його виступу? Нема. Всюди Зеленський, Зеленський і ще раз Зеленський.



І зовсім неважливо, що це все у формі відер лайна на коміка. Він блазень, йому не звикати. Головний посил був не для того щоб ви всі почули Зеленського. Та пофіг на нього. Головний посил був, щоб ви не почули Президента. І скажіть що не вдалось?



Далі. Тепер стосовно того, що після цього ніхто не віддасть свій голос за Зеленського. І знову мимо. Це ролик не призначався для вас, шановні думаючі та аналізуючі електоральні виборці. Вам що показуй, що не показуй новорічне привітання Зеленського, вам все одно. Ви не проголосуєте за нього. Цей ролік не для вас.

Цей ролік призначався для тих, хто любить коли все чьотко. Для тих хто любить прості пояснення на складні теми. Для тих хто любить, що хлоп має бути з вилами, а корівка жувати травку. Це для них ролик. Ви всі, піднявши таку бучу навколо Зеленського, спонукаєте до того, щоб такий в доску простий виборець, хлопнувши сотеньку біленької після вчорашнього, занюхавши соленим огірочком і включить телевізор з цікавістю, а що то там таке сказав той Зеленський.



Все, якщо завдяки виступу Зеленського у нього набралось декілька десятків тисяч, а ще не дай бог сотень тисяч прихильників — можна сказати що тема новорічного привітання зайшла.

Скільки б ви з диванів не розказували яке 1+1 дно (а що, хтось це не знав?), і як Зеленському нічого не світить – ролик своє досягнув. Його побачили ті, для кого він призначався і він заховав за своєю тінью виступ Президента



От. Тепер ми зрозуміли логіку ходу Коломойського/1+1/Зеленського/його штабу — з випускам новорічного привітання. Хід красивий, хід продуктивний. Хід спрацював.

Тепер на пару слів, заглянемо дещо наперед. А попереду для Коломойського насправді все досить сумно виглядає.

Звісно Коломойський, ставить на Зеленського, щоб в ідеальному варіанті вивести у другий тур Тимошенко і Зеленського, з прогнозованою перемогою першої. Робить він це не стільки з мотивів підтримки Юлі, (а він її підтримує), як з мотивів особистої помсти Порошенко.

Як вам картина маслом: особисті мотиви якогось олігарха — спроектовані на життя цілої країни?



Ніби все ідеально для Коломойського. Підтримуваний ним кандидат в лідерах рейтингу. Підтримуваний ним інший кандидат заходить ледь не в трійку, добряче потоптавшись на електоральному полі Ляшка, збираючи весь дивакуватий бомонд під свої знамена.

Перемога майже в кишені. Проте не для Коломойського. Уявімо собі що він таки приводить Юлю до президентського престолу. Вангую, максимум їхнього медового місяця буде тривати днів 100. Стеля. А далі? А далі все! Немає значення яким президентом буде Тимошенко для країни. Добрим чи поганим. «Бо Болівар не витримає двох». Буде Юля хорошим президентом, для чого їй олігарх, що захоче її танці під свою сопілку? Додому! Буде Юля поганим президентом, тим паче, для чого їй олігарх, з яким потрібно ділитись всім на рівних. Додому. У цьому місці, десь за тридев'ять земель, за океаном, покотилась одинока сльоза по щоці Павліка.



Як бачимо кінець у Коломойського один і той самий. Не оптимістичний. Звісно в його колоді є там якісь козирі на такі випадки. Але все так відносно з тими козирями. Варіант Зеленського не моделюю у зв'язку з абсолютною непотрібністю. Ну там приблизно той же сценарій.



От так от. Початок виборчої кампанії Коломойський — Порошенко -1:0. Забивши, з порушенням правил, швидкий гол на перших секундах, коломойці відступили всі на свою половину поля, в очікуванні штурму своїх воріт програючою командою порошенківців, котрі, в свою чергу побудували початок матчу в розрахунку на сильні дальні удари центрхава Томоса.



P.S. До речі я не є великий прихильник новорічних президентських привітань. Звісно це повинно бути на одному – максимум двох центральних каналах. І все. Навіщо всім іншим каналам це ставити – не розумію.