Не минуло і тижня з призначення заступників Міністра освіти і науки України та презентації планів та пріоритетів їхньої діяльності, МОН влаштував першу зустріч з представниками рад молодих вчених МОН, НАН, Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, громадського сектору, що бере активну участь у реформуванні науки.
З боку МОН були присутніми Міністерка Ганна Новосад, перший заступник міністра з питань науки та інновацій Юрій Полюхович, заступник міністра з питань вищої освіти та освіти дорослих Єгор Стадний.
Перш ніж я опишу питання, які піднімалися під час зустрічі, відразу зауважу, що з того, що зрозумів я — МОН має намір проводити подібні зустрічі окремо з Національним фондом досліджень, Науковим комітетом, антиплагіатними ініціативами та іншими зацікавленими сторонами. Такий підхід до комунікаційної політики особисто мене тішить, однак результати роботи є важливішими, тому за ними і слід стежити.
Щодо зустрічі.
Відразу скажу — жодних рішень, домовленостей, шалених словесних перепалок — не було.
Що було — присутні (вибачте, я ж не секретар, а це не протокол, тому хто і що саме говорив я наводити не буду) висловлювали своє бачення того, на що слід звернути увагу в розрізі озвучених пріоритетів МОН в першу чергу.
1. Одним зі стратегічних пріоритетів має бути питання євроінтеграції української науки, а саме інтеграція України до Європейського дослідницього простору, для чого вже розроблена Дорожня карта має бути винесена на урядовий рівень. У зв'язку з цим питанням зачіпається купа інших — стажувань, відряджень, спільних конкурсів і програм.
2. Запуск діяльності Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Нагадаю, що до цього часу Нацрада збиралася лише два рази замість 6 чи 7 разів, що вона мала бути. Нагадаю, що на 2-му засіданні Прем'єр Гройсман був відсутній, бо відкривав дизель на Бориспіль. П — пріоритети. Ні, я цього не забуду.
3. Запуск діяльності Національного фонду досліджень. На наступний рік на його діяльність передбачено 526 мільйонів гривень. Вже цього тижня керівництво МОН зустрінеться з НФД щодо цього питання.
4. Запуск ... Фонду Президента з підтримки наукових, освітніх та спортивних програм для молоді.. Так, виявляється, що цілком незрозумілий проект минулого Президента на 1 мільярд існуватиме і наступного року, однак його розмір буде зменшено до 500 мільйонів. Тут є величезне поле для роботи науковій спільноті, як саме виділену з цього фонду частку на науку, яким чином і на які напрямки спрямувати. Особисто я сподіваюсь на плідну співпрацю у цьому питання МОНу з Науковим комітетом та Національним фондом досліджень, аби конкурс та експертиза будь чого, що там запланують, не викликала запитань.
5. Необхідність справжнього базового фінансування науки в університетах. Наскільки зрозумів я, те базове, що існує зараз, більше схоже на грантове. Ба більше, в деяких ЗВО кошти з цих «грантів» у розмірі до 80% забирає університет на свої накладні витрати, лишаючи, власне, на науку мізер. Це, звісно, нонсенс. Такий порядок фінансування призводить до зрозумілої ситуації, коли по завершенню «гранту» науковців звільняють. Звісно, це аж ніяк базовим фінансуванням назвати не можна.
6. Щодо запровадження національної наукометричної та антиплагіатної систем. Це питання поставив я. На даний момент з того, що планується: створення банку дипломних робіт, дисертаційних робіт (дещо з цього всього вже є в УкрІНТЕІ), аналіз їх на плагіат. Система буде враховувати Scopus, WoS, використовувати CrossRef, який наче відкрив свої метадані. Для аналізу дисертаційних робіт планується залучення експертів і фінансування усього цього вищезазначеного. Ключове слово — планується. Технічних і організаційних питань дуже багато (напркилад, тут і тут), тому я вважав за потрібне порадити команді, що опрацьовує це питання налагодити комунікацію із зацікавленими сторонами.
7. Юрій Полюхович окремо зазначив і я це окремо винесу: вчений в Україні мусить володіти англійською мовою.
8. Адаптація нашого законодавства для безпроблемної можливості використання іноземних грантів. Подекуди так стається, що за Законом грант оподатковуватися на має, однак підзаконна нормативка цього не враховує і податки стягуються.
9. Відміна паперових оголошень про захист, за які кожен аспірант мусить сплатити порядку 300 гривень. Помноживши на кількість захистів в рік, стає зрозумілим, що це чисто корупційна оборудка (оціночне судження), коли за 3 рядки тексту, які при цьому вже продубльовані на офіційних сайтах, здобувач наукового ступеня мусить нести свої гроші в якусь контору, щоб та ще й надрукувала це в журналі, який ніхто не читає.
10. Питання наказу 1112 (про 5 статей). Зараз запускається тимчасовий порядок захисту дисертацій і усі здобувачі будуть «підтягнуті» під нього.
11. Питання безпробленого визнання ступенів PhD, здобутих за кордоном.
12. Атестаційна колегія. В мережі можна знайти повно історій про кричущі випадки затвердження ступенів людям, які виконали наукові дослідження сумнівної якості (наприклад, тут). Єгор Стадний поставив питання ще більш широко: у великій кількості випадків люди прагнуть отримати омріяний ступінь кандидата чи доктора суто через надбавки. Особливо це стосується суддівського корпусу, який має шалені зарплати, тому жалюгідна тисяча-півтори гривень доплати для викладача чи науковця у їхньому випадку перетворюється на десятки тисяч гривень. Але відміна норми про надбавки змушує переглядати тарифну сітку. І тут ми плавно перейшли до наступного пункту
13. Зміна моделі фінансування університетів. Новація планується вже на 2020 рік. По-перше, система, коли кількість ставок викладачів була чітко прив'язана до кількості студентів, буде прибрана. Університети планується виводити зі статусу бюджетних установ, а фінансування спрямовуватиметься на університет не постатейно, а загалом. Тобто сам ЗВО має вирішувати, як витрачати кошти. Інше складне питання — які KPI виставляти до керівників ЗВО та які показники діяльності університетів оцінювати.
15. Проблемність для викладачів займатися якісною науковою діяльністю в умовах перевантаження навчальними годинами.
16. «Роздутість» годинами одних навчальних дисциплін і «стисненість» інших. (пояснюю для тих, хто не в темі. Подекуди буває так, що університет чи його навчальний відділ керується не логікою якісної підготовки студентів, аби він отримав достатню кількість знань зі, скажімо, фізики, а логікою спрямування коштів в першу чергу на лояльні кафедри. Фізику «ріжуть», а інші дисципліни мають величезну кількість реально непотрібних студенту лекцій та практичних).
17. Питання реорганізації усіх національних академій наук загалом і Національної академії педагогічних наук, зокрема. Так, на останній зробили акцент. З того, що обговорювали, підхід має бути системний, через аудит та оцінку наукової діяльності.
18. Відповідно, піднімалося питання по держатестації наукових установ при ЗВО та академіях наук, огляду видатків на науку тощо.
Я дуже сподіваюсь, що нічого не забув. Хіба додам, що ставили питання і про популяризацію науки в Україні, зокрема, про неможливість школам закуповувати науково-популярну літературу.
Взагалі, це не вичерпний перелік, однак на більше не вистачило часу.
Тепер МОН з одних питань щось вже робитиме (зокрема, допомога в запуску НФД, Нацради, відміни непотрібних оголошень і т.п.), а з приводу іншого наукова спільнота має надати свої пропозиції.
Тому.
Нижче я наведу перелік тих, хто був присутній на зустрічі, а Ви зможете у них за їх згоди уточнювати/перепитувати/пропонувати (порядок довільний).
Юлія Безвершенко, Ганна Толстанова, Олексій Колежук, Олексій Болдирєв, Наталя Атамась, Іван Парнікоза, Семен Єсилевський (скайпом), Олександра Антонюк, Сергій Шарапов, Марина Галат, Ольга Романенко, Юлія Білоус, Юрій Кондратьєв, Ігор Дзеверін, Євгенія Поліщук, Марина Хмара, Денис Соловяненко та Анастасія Сімахова (якщо когось забув — стукніть мені в особисті, додам).
Будемо далі стежити за роботою Міністерства.
Майте гарний вечір.
