site.ua
топ-автор

Сьогодні мав нагоду познайомитись з новим складом Міністерства освіти і науки України. Було влаштовано прес-конференцію, на якій Міністерка та її заступники розповідали про свої сфери відповідальності і найближчі ініціативи.

З того, що відразу потішило - повен зал журналістів. Виглядало це приблизно так:

Ба більше, виглядало так, що працівникам медіа було дійсно цікаво послухати про освіту і науку, адже вони не тільки не розійшлися через 15 хвилин після початку (як це інколи буває - відзняли кілька кадрів і поїхали за наступним репортажем), а й ставили багато запитань як публічно, так і вже після заходу в "кулуарах".

Тепер до суті (зауважую: не очікуйте від цього тексту якихось одкровень чи деталей. Це ж прес-конференція. Але може хтось для себе якісь цікаві нюанси знайде).


Першою виступила сама очільниця МОН - Ганна Новосад.

У вступному слові серед головних пріоритетів роботи МОН вона зазначила людиноцентризм. Причому не тільки в сенсі дитиноцентризму в школах чи студентоцентризму у ЗВО, а й наголосила на тому, що в сучасному світі є важливим навчання протягом усього життя.

Інші пріоритети роботи нового складу МОН:

- НУШ. Продовжувати і розвивати реформу Нової української школи. Окрему увагу буде приділено дошкільній освіті і ранньому розвитку, аби діти приходили у школу вже більш підготовленими. При цьому вона зауважила, що дошкільна освіта є практично повністю у зоні відповідальності місцевої влади, тому Міністерство сподівається на взаємодію із нею.

- Реформа школи буде поширена і на старші класи.

- Профтехосвіта. Міністерство планує прибрати нездоровий перекіс в бік вищої освіти, повернути престижність профтехосвіті і продемонструвати випускникам шкіл, що ПТУ можуть надати хороші перспективи на ринку праці, розвинути власний бізнес тощо.

- Вища освіта. МОН розвиватиме принцип підтримки найкращих вищів і стимуляцію здорової конкуренції між ними.

- Наука. Тут лунала правильна промова про те, що Україна не здатна стати високотехнологічною країною без науки, тому перший заступник Міністра відповідатиме за науку, а наука взагалі має бути пріоритетом Уряду.

(Вже в особистому спілкуванні Міністерка наголосила на важливості підтримки діяльності Національної ради з питань розвитку науки і технологій. І це добре).

- Максимальна прозорість і підзвітність.


Перший заступник Міністра Юрій Полюхович (історик за фахом, 2 роки тому працював в США, дисертація стосується держави Майя) відповідатиме за питання науки та інновацій.

Свою промову він також присвятив важливості науки для держави:

- наука, на жаль, не була в пріоритетах попередніх урядів;

- наука є важливим елементом для створення нових технологій та інновацій і в цьому можна переконатися на прикладі усіх потужних країн;

- науку потрібно зробити престижною і, на жаль, "мізерний і ганебний" (цитата) рівень фінансування цьому не сприяє;

- засилля плагіату, академічної недоброчесності та імітації наукової діяльності є великою проблемою і ми стаємо посміховиськом для всього світу (В словах заступника немає перебільшення. Я нагадаю, що в одному з найавторитетніших наукових журналів Nature вийшла стаття, в якій вказано, що Україна займає перше місце за самоцитуванням науковців. Деталі тут. Це ганьба).

Що в пріоритетах?

- створення національної наукометричної системи та національного репозитарію усіх дипломних, дисертаційних та інших наукових робіт, аби мати змогу аналізувати роботу усіх вчених країни, перевіряти науковий доробок системою антиплагіату тощо. Систему наче вже створено Українською науково-дослідною фундацією спільно з УкрІНТЕІ. З цього питання я ніц не можу прокоментувати - що то за система і чим вона краща за вже існуючі загальновизнані у світі - однак сподіваюся, що найближчим часом зможу дізнатися про це докладніше.

- реформування академій наук (Національної і галузевих) - питання ефективності використання майна і оцінка наукової діяльності

- розвиток взаємодії науки та бізнесу, в т.ч. в законодавчій площині.

Відповідаючи на питання журналістів щодо репозитарію, наукометричної системи та аналізу діяльності наукових установ, пояснив, що тільки зібравши повну інформацію про те, що ми маємо, стане зрозумілим, що треба підтримати, а що - "помножити на нуль".


Заступник Міністра Єгор Стадний (екс-очільник аналітичного центру CEDOS) відповідатиме за вищу освіту та освіту дорослих.

Що планує зробити?

- перетворити несвідомий вибір абітурієнтів на усвідомлений, аби вони чітко розуміли, що мають отримати від вищої освіти, до яких викладачів та у які виші мають вступати. Робитиметься це шляхом розвитку профорієнтації. Навів приклад, що ЗНО з математики найкраще складають дівчата, але, наприклад, на спеціальностях ай-ті спрямування їх навчається лише 15% і буде добре, якщо вдасться їх перетягнути з умовних філологій та менеджментів в інформаційні технології.

- нинішня система фінансування вишів не виокремлює і не підтримує кращих.

Відповідаючи на запитання журналістів, Єгор наголосив, що рішуче змінюватимуть систему, коли фінансування ЗВО залежить виключно від кількості студентів і викладачі не мають змоги їх відраховувати, адже впаде кількість ставок. Показники успішності ЗВО базуватимуться на зовсім інших критеріях - показниках освітньої, наукової, міжнародної діяльності.

Міністерство також працюватиме у напрямку боротьби і за окуповані території, і за людей, які на цих територіях проживають. Виявляється, що на даний момент абітурієнти окупованих частин України не мають змоги вільно обрати університет для подальшого навчання. Для них відкриватимуть двері всіх університетів, аби витягати "звідти" молодь.


Заступник Міністра Петро Коржевський відповідатиме за професійно-технічну освіту і основною метою ставить, аби система освіти готувала кваліфікованого робітника.


Заступник Міністра Любомира Мандзій відповідатиме за шкільну освіту, зміни у дошкільній освіті, поширення реформи школи на старші класи. Відповідаючи на питання журналістів щодо конкретних кроків по розвитку дошкільної освіти пояснила, що нині діти в перший клас приходять дуже різні, адже доступ до дошкільних закладів залежно від регіону мають від 48 до 100% дітей. Відсутність навичок комунікації та співпраці з іншими дітьми призводить, наприклад, до того, що дитина не може в першому класі сидіти на уроці без мами.


Радник Міністра Оксана Макаренко відповідатиме за цифровізацію, e-learning, розробку нових методик навчання школярів. Вона, по суті, розповідала про "школу в смартфоні" - коли можна впроваджувати електронні щоденники, ефективний зворотній зв'язок та спілкування вчителя з учнями, нові геймифіковані підручники тощо. Плюс про подальше створення освітнього простору дял дитини без збирання грошей з батьків.


Заступник Міністра Максим Ярмистий є юристом за фахом, відповідатиме за прозорість роботи МОН, а також юридичний супровід отого усього, що написано вище. Розповідав про максимальне переведення документообігу в електронний формат, створення баз даних і відкриття їх для громадян, в т.ч., наприклад, баз даних майна освітніх закладів, що може бути орендоване підприємцями.


Хіба щодо питання фінансування.

Міністерка відповіла на запитання журналістів, що на наступний рік видатки особливо не зростуть, хоча збільшиться фінансування Національного фонду досліджень, який, як сподіваються, запрацює. Також планується створити фонд розвитку вищої освіти, кошти з якого спрямовуватимуться на капітальні видатки - лабораторії, освітній простір тощо. Єгор Стадний додав, що у вищій освіті в 2000 році було 16% коштів на капвидатки, а нині - тільки 3%.


В принципі, все.

Вибачайте, що питанням, які не стосуються науки та вищої освіти, я приділив мало уваги, однак Ви можете самостійно переглянути трансляцію тут.

На даний конкретний момент часу особисто у мене склалося позитивне враження.

Якщо Міністерство відкрито і прозоро комунікуватиме з науковою (а не імітаційною) та освітянською спільнотою - можна буде працювати та "збільшувати відсоток жирів в маслі та надої корів".

Можливо, ми отримаємо системи, де кращі отримують більше, а імітатори, плагіатори та псевдонауковці йдуть у небуття. Можливо, ми дійсно прозоро бачитимемо, хто є хто, а викладачі не труситимуться за свої посади і вимагатимуть від студентів знання.

Можливо.

Бо дуже багато залежить від а) спроможності наукової і освітянської спільноти сприймати позитивні зміни і активно реагувати на негативні б) сприяння роботі Міністерства з боку Верховної ради та Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

Оцей пункт б в мене поки що викликає глибоку стурбованість.

Але побачимо.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація