site.ua
топ-автор
  • 6 місяців тому
  • Наука
  • 4 270
  • 204
  • 3

Це науковий дайджест. Про реформи, проблеми, псевдонауку, розробки і відкриття науковців в Україні, онлайн-освіту, а також як обрати їжу для кота та позбутися плісняви


ГОЛОВНІ НОВИНИ

1. Науковцям "розв'язують" руки

Нарешті наш уряд відмінив постанову №65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету", запроваджену за уряду стосопаперного Яценюка. Замість неї зробили нову постанову №710, згідно якої дихати науковцям в Україні стало трохи легше. Основні новації, що якоюсь мірою стосуються науковців, такі:

1) Знято заборону на придбання меблів та побутової техніки, а також
проведення ремонту приміщень. - пригадаймо, як пан Гройсман нещодавно жалівся, що його непокоять ремонти кабінетів науковців. Когнітивний дисонанс.
2) Мобільні телефони можна придбати тільки за рахунок грантів.
3) Знято заборону на вступ до міжнародних організацій та приєднання до
міжнародних договорів, умови членства в яких передбачають сплату
внесків. - ага, а нам весь час 2 роки торочили про "шукайте гроші самі". Невігласи :)
4) Знято заборону на виплату грошової винагороди державним службовцям
за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове
виконання трудових обов'язків.
5) Знято заборону на встановлення доплат за виконання обов'язків
тимчасово відсутніх працівників.
6) Знято обмеження на максимальний розмір місячної заробітної плати.
7) Знято заборону на заповнення вакантних посад. При цьому, збільшення
чисельності співробітників інституту дозволяється за умови збереження
загальної чисельності працівників всіх інститутів того ж головного
розпорядника (НАН, МОН тощо). - так, тобто, якщо у нас звільнялася людина, ми не могли взяти на її вакансію нікого.
8) Закордонні відрядження тепер допускаються оплачувати за рахунок спецфонду. - тепер я можу поїхати в закордонне відрядження за кошти свого гранту і мені більше не треба просити дозволу у Лептонного Бога віце-прем'єра.
9) Знято обмеження на виплату премій.

Я лише додам ось що. Окрім того, що науковцям постійно бракує грошей, нам ще й обмежують шляхи використання тих, що ми маємо. Війна проти 65 постанови точиться не перший рік і її активну фазу особисто я спостерігав із лютого місяця цього року. Хочу подякувати Радам молодих вчених НАН України (особливо - Олексію Парновському та Юлії Кривицькій) та НАН України за активну позицію щодо цього питання. Більш за все мене вразило прагнення допомогти науковій сфері з боку, як це не дивно, Міністерства фінансів. Особлива шана - Роману Єрмоличеву.

З такою братією можна робити реформи. Працюємо далі.

P.S. Якщо кому треба докладну порівняльну таблицю покращень - пишіть Олексію Парновському.

2. Нагорода ЮНЕСКО - українцю

Український науковець у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі отримав визначну нагороду - Медаль ЮНЕСКО «За внесок у розвиток нанонауки та нанотехнологій». Мушу зазначити наступне: - пан Наумовець почав займатися нанотехнологіями ще до того, як це стало мейнстрімом; - разом із ним медалі отримали: "батько сегнетоелектриків" Джеймс Скотт з Кембріджу, професор з MIT Мілдред Дресселгауз ("королева вуглецевої науки").

А так, звісно, науки в Україні немає (с). Треба фінансувати науку, а не академії (с). Добре, що ЮНЕСКО не читає український фейсбук і не дослухається до невігласів.

3. Державні премії у галузі науки і техніки

Президент Порошенко підписав указ про присудження Державних премій у галузі науки та техніки-2015 року українським науковцям. Сам указ тут. До речі, серед лауреатів мій шеф - пан Марченко. Тому мене це все дуже тішить. Хоча про розмір премії я краще промовчу. Не будемо псувати вечір.

4. Крутий ботанік

21 жовтня 2016 року Федерація Європарк і Фонд Альфреда Топфера нагородили наукового співробітника відділу алелопатії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України Тимура Бедернічека престижною Природоохоронною стипендією Альфреда Топфера (Alfred-Toepfer-Stipendium für Naturschutz), що дасть змогу молодому вченому пройти стажування у найкращих альпійських дослідних станціях Європи. Під час церемонії нагородження онук Альфреда Топфера та голова його фонду професор Ґеорґ Топфер висловив сподівання, що ця стипендія, крім досягнення власне наукових цілей, сприятиме також поглибленню співпраці між українськими й іноземними природоохоронними установами, «оскільки природа не знає кордонів».

5. Найкраща стаття щодо проблем науки в Україні

Унікальна аналітична стаття з купою інфографіки про стан української наукової сфери. Вибачайте за формат, я сподіваюся, що в Академії дослухаються до прагнень громадськості та нарешті зроблять нормальний сайт. Тим не менш, у матеріалі детально викладені причини занепаду науки, відсутності комерціалізації розробок та наведено порівняння із іншими країнами:

"За підсумком 24-річного періоду розбудови вітчизняної науки, чисельність наукових пра- цівників зменшилася в 4,4 раза (з 449,8 до 101,5 тис. осіб), а фахівців, які безпосеред- ньо виконують ННТР, — у 4,6 раза (з 295 до Рис. 3. Кількість дослідників (на 1 тис. зайнятих в економіці), задіяних у виконанні наукових та науково-техніч- них робіт, в окремих країнах світу та ЄС-28 у 2011 і 2014 р. (складено за офіційними даними ОЕСР (http://stats. oecd.org/) та Інституту статистики ЮНЕСКО (http://www.uis.unesco.org/) 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (9) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО 63,9 тис. осіб). Як видно з рис. 1, найбільші рів- ні падіння спостерігалися у 1995 р. (на 34,8 % за загальною кількістю наукових працівників і на 39,1 % за чисельністю фахівців у сфері ви- конання ННТР відносно 1991 р.), 2000 р. (35,9 і 32,8 % відповідно відносно 1995 р.) і 2015 р. (28,1 і 28,7 % відповідно відносно 2010 р.)."

Обсяги фінансування наукових досліджень і розробок на душу населення за паритетом купівельної спроможності у 2004 р. становили 66,0 дол. США, а в 2014 р. — 54,2 дол. США (рис. 6). Водночас Польща, яка за підсумком 2004 р. за цим показником перебува- ла майже на одному з Україною рівні (72,6 дол. США), істотно збільшила фінансове забез- печення національних наукових досліджень і розробок, досягнувши у 2014 р. позначки 234,7 дол. США. Як наслідок, за період з 2004 по 2014 р. сформувалося відставання України від рівня Польщі в 4,3 раза. Масштаб відста- вання України від загального рівня країн ЄС- 28 становив 13,2 раза, від Франції — 16,4 раза, від Фінляндії — 23,8, Японії — 24,2, Німеччи- ни — 24,8, Південної Кореї — 26,4, США — 26,6, від Сінгапуру — 33,9 раза.

6. Найкраща реформаторська стаття

Докладна стаття про Національну раду з науки та технологій, яка має бути сформована Ідентифікаційним комітетом. Саме ця рада відповідатиме за справедливий та прозорий розподіл коштів на наукові дослідження у майбутньому.

"Таким чином, буде впроваджено новий для України механізм взаємодії наукової громади та виконавчої влади, який має забезпечити можливість прийняття розумних і узгоджених рішень. Певною мірою така система нагадує взаємодію координаційних комітетів при Раді міністрів Європейського союзу і Єврокомісії."

7. Найкращі науково-популярні статті

*Науково-популярна стаття від журналу Фокус про Нобелівську премію з фізики-2016 та те, яке відношення до неї має киянин, а також неймовірна стаття від проекту The Ukrainians про внесок українців як у цю нагороду, так і у світову науку взагалі. Я не зміг обрати одну кращу, але у другій дуже класно пояснено явище надпровідності:

"Пройти кудись на дискотеці неможливо, аби не зіштовхнутися з людьми, що танцюють. А от пройти через зал, в якому виконують вальс, значно легше — кожна пара знає свої рухи, своє місце. Куперівські пари — це електрони, що танцюють вальс, елегантно обходячи всі перепони. Фазовий перехід, який дослідили Костерліць і Таулес, полягає у зникненні надпровідності при підвищенні температури. Музика стає все динамічнішою, пари збиваються з ритму, зіштовхуються із сусідами."

8. Погляд зі сторони

Член команди Нобелівського лауреата Сержа Ароша черкащанин Ігор Доценко дав чудове інтерв'ю про те, як влаштована французська наукова сфера, чому він досі має українське громадянство та чому, на його думку, немає сенсу поки що вертатися в Україну, щоб робити науку тут:

"На жаль, причина дуже банальна — фінансова. Я спілкувався з провідними українськими вченими, які багато друкуються, їх шанують у світі. Отож — люди, в принципі, є. Але потрібні гроші. Перше — на експеримент. Одне дзеркало, яке ми використовуємо для утримання окремих фотонів, коштує приблизно 2 тис. євро. Таких дзеркал треба 12, бо хтось на нього, вибачте, чхнув, — і воно вже зіпсувалося. Але це краплинка в морі решти потрібної нам електроніки. Ми все робимо в кріостаті (величезному приладі, який може охолодити що-завгодно до дуже низької температури), ціна якого — 300—400 тис. євро. Звичайно, в Україні це просто неможливо купити. Але гроші потрібні й людям. У мене є сім'я, і я не хочу приходити додому, перевдягатися і йти розвантажувати вагони, щоб мої діти нормально ходили в школу. Все це дуже банально, але важливо. Якщо за свою роботу науковець отримуватиме пів ставки чи навіть чверть ставки й підроблятиме тим, що десь фізично працюватиме, — то це не наука."


РЕФОРМИ НАУКОВОЇ СФЕРИ

9. Перше засідання ідентифікаційного комітету

Відбулося перше засідання Ідентифікаційного комітету з науки, головним завданням якого є формування персонального складу Наукового комітету Національної ради з питань науки та технологій. Більше читайте за посиланням, а від себе додам, що це, мабуть, другий за важливістю крок після прийняття Закону Про наукову та науково-технічну діяльність у справі реформування науки в Україні.

10. Гройсман і науковці

Гройсман відвідав виставку розробок українських науковців, що проходила в рамках ІХ Міжнародної виставки LABComplEX. Аналітика. Лабораторія. Біотехнології. HI-TECH та VII Міжнародної виставки обладнання та технологій для фармацевтичної промисловості PHARMATechExpo . Звісно, він говорив правильні речі, типу:

"Україна має бути досить інноваційною для того, щоби виробляти й нові види озброєння, і нові види військового обладнання, що дасть змогу нам зберігати життя українських воїнів". Також він зазначив, що держава готова інвестувати у наукові розробки вітчизняних вчених.

Таким чином, колеги-науковці, готуйте мішки для грошей та папір для подачі заявок на гранти від держави. Може таке статися, що замість фільтрувального паперу використовуватимемо двохсотгривневі купюри, а обладнання будемо купувати так багато, що провідним компаніям-виробникам простіше буде збудувати в Україні пару заводів, ніж займатися доставкою.

Фото із серії "Два світи":


а виставка, загалом, пройшла круто. Більше фото тут.

11. Більше бла-бла-бла про те, як уряд підтримуватиме науку - читайте на урядовому порталі.

12. Закон про освіту

Хоч це і не профіль наукового дайджесту, але ось Вам лікнеп по новому закону про освіту. Все ж освіта має безпосереднє відношення до науки, адже коли діти після школи не можуть вирішити рівняння х+5=3, то про яку науку може йти мова? У чудовій статті від Укрправди наче все розкладено по поличках.


ПРОБЛЕМИ НАУКОВОЇ СФЕРИ

13. Досягнення уряду

Загалом, чого я так люблю вельмишанований уряд? Тому що усі їх досягнення в управлінні науковою сферою за 2-3 квартали 2016 року красномовно описані у цій статті

14. Наука і бізнес

Жорсткий, але правдивий пост про стосунки науки та бізнесу:

""Бизнес не говорит нет, когда ему не интересно. Бизнес молчит." Что тут скажешь? Наш бизнес молчит по отношению к науке. Она ему не интересна. Как не интересна амебе экосистема пруда, в которой она живет. Интересы амебы ограничены областью достижимости ее ложноножек. "

15. В мене теж взяли інтерв'ю :)

До мене звернулися журналісти Платформи, щоб я їм трохи розповів, чим займаюся. Як на мене, вийшов розважливо-реалістичний матеріал, хоча, звісно, Ваша думка може бути інакшою. Довелося розповідати максимально спрощено і, сподіваюсь, істина від цього сильно не постраждала. Отже, про науку, Prometheus, реформи, проблеми та світле майбутнє :)

16. Держава "піклується" про освіту і науку

Чудова і показова історія від крутого фізика про те, як держава "сприяє" тому, щоб він компетентно судив турнір юних фізиків:

"Про які шалені суми йдеться? Відрядження з урахуванням проживання в гуртожитках, харчуванням та добовими (30 гривень на день) обходилося й обійшлося би нещасному бюджету Україну в 1000 гривень. Цього фінансові бонзи України допустити не можуть. Більше того, вони заборонили відпускати мене й БЕЗ ОПЛАТИ відрядження, бо тоді я не міг би створювати продукт (вони гадки не мають, який), котрий я мав би створити для країни протягом цих 5 днів на основоному місці роботи. Натомість, єдину можливість, яку вони милостиво мені залишили - це піти у відпустку за власний рахунок та оплатити відрядження теж за власний рахунок."

17. Хіггс - неефективний науковець

Чудова стаття, в якій Пітер Хіггс (бозон Хіггса, частинка Бога, Великий адронний колайдер, пригадуєте?) пояснює, що у сучасному академічному кліматі він не зміг би передбачити свій бозон. Суцільні стреси, гонитви за публікаціями та грантами не сприяють розвитку саме наукового знання. І, взагалі, оскільки Хіггс з 1964 року опублікував лише 10 статей, то, вірогідно, пан Яценюк та Гройсман його б давно звільнили. "Стоси паперів" та "розвивати науку, а не академії" - вони такі.


НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИЙ РУХ

18. Найбільша фейсбук-спільнота науковців стала ще більшою

Кількість підписників найбільшої фейсбук-спільноти Ukrainian Scientists Worlwide, присвяченій українській науці, сягнула відмітки 10000. Долучайтесь і Ви.

19. Дні науки в Україні

Бомбезне свято наближається. Вже відомо, що Дні науки точно будуть у Каневі, Харкові, Житомирі, Львові, Івано-Франківську та, звісно, Києві.

Можливо, ще хтось долучиться, побачимо. Загалом, 12-13 листопада НІЧОГО не плануйте. Усі - на Дні науки!

Дні науки в Україні - наукове свято, де кожен охочий БЕЗКОШТОВНО може зазирнути у мікроскопа, побачити цікаві хімічні досліди, поспілкуватися з науковцями. Молоді вчені, що організують свято - волонтери. Вони прагнуть просто популяризувати науку і ладні це робити "за так". Але все ж таки, певні кошти (невеликі) їм потрібні. Тому, якщо є змога - підтримайте проект пожертвою.

20. Банк лекцій

Хотів посвітити Вам лекції з Міжнародної школи-конференції з проблем квантового транспорту nanoQT-2016, що були відзняті та розміщені у Банку лекцій. Аж тепер просто Вам скажу - заходьте у Банк лекцій та обирайте, що Вам до вподоби. Там стільки усього...

21. Конкурс наукової фотографії

До 28 жовтня включно триває конкурс наукової фотографії від Вікіпедії. За найкращі роботи будуть призи. Для участі в ньому необхідно завантажити на ВікіСховище фотографію обладнання із лабораторії, графік результатів власного дослідження або навіть власне фото під час наукової роботи – в одну з категорій: мікроскопія, живі організми, люди в науці, нефотографічні зображення, астрономія, загальна категорія (якщо не підходить жодна інша). Ці світлини допоможуть читачам найбільшої у світі енциклопедії краще уявити особливості наукової роботи та суть складних наукових явищ.


22. Книжка для дітей про Космос

З'явилася науково-популярна книжка для дітей про Космос. Якщо вона Вас цікавить і Ви маєте бажання влаштувати зустріч із автором - пишіть сюди.


23. День відкритих дверей у лабораторії руйнівників

Лабораторія механічних випробувань із 7 по 17 листопада оголошує День відкритих дверей. Зайдіть на їхню сторінку і подивіться, як вони розривають труби, тестують карабіни і підвішують дівчину на одненькому листі формату А4 :)

24. Печерний музей

Ого.. це і для мене стало новиною. Виявляється, в Україні є підземний музей Трипільської культури. Це печера Вертеба довжиною 9 кілометрів! Отут все написано. Треба буде якось туди потрапити.


НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ МАТЕРІАЛИ

25. Перший ролик українською мовою від Лампової науки про переваги спорту. Треба дивитися усім дітям:


26. Взагалі, кількість науково-популярних роликів українською починає вражати. Чому люди лисіють?


27. Поради від біохіміка, як позбутися плісняви. Зважаючи на холодний період - це надзвичайно актуально.


28. І той же біохімік додає котиків у стрічку - як обрати їжу для кота


29. Атамась Наталя виявила чудове відео, яке наочно показує, чому антибіотики 1 та 2-го поколінь вже майже не працюють: Гарне відео, що наочно демонструє, як у популяції бактерій швидко виробляється стійкість до антибіотиків. Цей стіл - величезна чашка Петрі з поживним середовищем, у якому міститься різна концентрація антибіотику. Видно, як з боків столу, де взагалі немає антибіотику, незалежно виникають та розповсюджуються мутантні популяції стійких бактерій кишкової палички. За 11 днів вони вже заселяють частину поля, що містить концентрацію антибіотика у 1000 разів більшу за смертельну.


30. Хімія кави


31. Надзвичайно цікава стаття про етимологію - науку про походження слів:

"Не так давно я зустрів працівника полтавського телебачення, який затято переконував, що Ворскла – це назва, яку дав річці Петро І, коли була Полтавська битва. Мовляв, Петро І плавав по ній і, втопивши підзорну трубу, вигукнув: «Эх, ты, вор скла!» Це фантазія, хоча б тому що Петро не любив і не знав української мови, а російською скло буде стекло. Ця річка згадується як Върьскла ще в літописах ХІІ ст., є тільки варіанти цієї назви, яка походить від іранського орс «світлий», «білий» і тюркського та іранського кол «вода», «річка». Тобто, Ворскла – «світла, чиста річка». Коли такі байки потрапляють у наукові джерела, то дуже дратують науковців."

А ще там про сучасний стан гуманітаристики в Україні, чому так багато річок з назвою Сорока та про кримську річку Карасівку

32. Цікава стаття, в якій на пальцях пояснено усе про Нобелівську премію з хімії-2016 та молекулярні машини.


33. Цікава стаття про те, чому кількість клітин в організмі не збільшує вірогідність захворіти на рак, а зовсім навпаки, а також про "парадокс Пето": Дослідники пов'язали рак та паління у 50-х роках, лікарі повірили їм у 60-х, але суспільство не звертало на це уваги, аж поки журналісти повірили лікарям у 70-х.

34. Захоплююча стаття на чудовому наук-поп ресурсі нашої країни про математичні фокуси, а також те, як уникнути шахрайства за допомогою знань математики. Стаття буде особливо цікава людям, у яких є діти. Здивування Ваших дітей Вашою магією забезпечене.

"... слова "математика" і "фокуси" в одному реченні можуть здаватись дивиною — але математику таки можна застосовувати у всіх галузях, в тому числі й в розвагах. Математичні фокуси дуже зручні для дитячого свята, наукового фестивалю, незвичайного уроку — можна обійтись без складного обладнання та спецефектів. Але сам фокусник повинен вміти добре рахувати в умі (жодні незвичайні здібності непотрібні) і знати кілька математичних правил та закономірностей — ознаки подільності, в тому числі на 7 та 11, кілька прийомів швидких розрахунків та нескладну табличку для визначення днів тижня"

35. Ще раз про Нобелівські премії 2016 року "на пальцях" розказали вчені та експерти у цій статті "Так заробляють мільйон". Від себе лише додам, що дуже добре, що в Україні ПОКИ ЩО є люди, які можуть пояснити пересічним громадянам наукові прориви розвиненого світу. Але все йде до того, що скоро і цього не лишиться :)

36. Науковці можуть бути дуже творчими, коли намагаються розповісти про свої дослілдження:


ОНЛАЙН-ОСВІТА

37. На платформі Prometheus стартував безкоштовний онлайн-курс "Аналіз даних та статистичне виведення на мові R". Що воно таке - дивіться в ролику:


38. Також з'явився чудовий ролик, що пояснює суть курсу "Наука повсякденного мислення", що стартує на цій же платформі 14 листопада



НАУКОВО-ПЛАГІАТНИЙ БРЕХУНЕЦЬ

39. Скандали навколо НАЗЯВО

Відбулося перше засідання членів Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти, про що на своїй сторінці повідомив новообраний голова С. Храпатий. Повне відео виборів тут. Так, ця структура є ніби судом вищої юрисдикції для освітян та науковців, має боротися з плагіатом і лженаукою і т.д.і т.п. Але... У минулому дайджесті я писав, що у громадськості є обгрунтовані претензії до окремих членів цього органу щодо плагіату у їхніх дисертаціях. Зокрема, щодо одного з кандидатів на голову НАЗЯВО, за якого члени віддали аж 11 голосів, планується судове засідання.

Проте на новообраного голову НАЗЯВО вже є погляд "зі сторони":

"Випускники Київського національного університету досі пам'ятають про корупційність Храпатого, який свого часу був заступником директора студмістечка КНУ й займався питаннями поселення."

Навіть Дзеркало тижня не обійшло його постать увагою:

"Звісно, в нас немає підписаних і скріплених печаткою договорів, але наші джерела стверджують: була домовленість, що Гурак очолить Нацагентство, а Храпатий керуватиме секретаріатом. До речі, Кабмін, за поданням МОН, і призначив Сергія Храпатого на цю посаду. Однак під час виборів усе пішло не за домовленостями: Сергій Храпатий виставив свою кандидатуру на голову НАЗЯВО і виграв.

Але пан Співаковський каже, що С. Храпатий - порядна людина, а усі закиди - чорний піар.

Що ж, поп-корну в мене багато. Цікавий серіал, не гірший за Гру престолів або Westworld.

40. Скільки коштує бюджету плагіат?

Приголомшуюча стаття про масштаби плагіату в Україні:

"За нашими оцінками, зі 120 тисяч власників наукових ступенів від 15 до 40 тисяч отримали їх неправомірно, і від 300 до 500 мільйонів гривень доплат щорічно сплачується недоброчесним освітянам і науковцям. Залежно від галузі знань плагіат містять від 5 до 80% дисертацій."

41. Репресії проти активістів

Але припинити такі витрати грошей не дають. Докладна історія про те, як звільнили пані Пархоменко, яка першою звернула увагу на плагіат у докторській дисертації дружини пана Кириленка.

42. Педагогічні таємні агенти

Національна академія педагогічних наук наобирала собі академіків та член-кореспондентів і засекретила їх місця роботи. Ну ок.

43. Доктор Стрейндж Страус

Триває збір підписів за позбавлення ступеня доктора економічних наук Януковича.

44. "Ананаси" у степу

Готується до захисту дисертація, в якій пропонують оберігати екзотичні рослини. штучно вирощені в степу. Гадки не маю, чи має воно сенс, але запасаюся поп-корном, бо люди в темі почали обурюватися.

45. Співробітницю Національного транспортного університету Вікторію Ципко підозрюють у плагіаті. Поки що такими вибірковими пошуками займається громадськість, а має займатися НАЗЯВО.

46. В Національному медичному університеті пофоткали науковців на 60000 гривень.


DATA SCIENCE ТА БІОІНФОРМАТИКА

47. Вакансії/пропозиції роботи

Дмитро Мішкін започаткував чудову штуку. Він залюбки "зістикує" людей, які задають питання: "а чи хтось не шукає людину в сферу ML & CV? Я от думаю змінити роботу" і "а ти не знаєш прикольну людину, що в CV або ML шарила? Тут місце є". Тому, якщо Ви бажаєте когось винайняти на роботу або шукаєте роботу у вказаних сферах - звертайтесь до Дмитра.

48. Конференція із Data Science у Києві 26 листопада. Вартість квитків вражає, звісно, тому буду вдячний, якщо Ви мені у особисті повідомлення будете повідомляти про подібні безкоштовні заходи. Або за символічну плату "на каву". Дяк.


РОЗРОБКИ ТА ВІДКРИТТЯ НАУКОВЦІВ В УКРАЇНІ

49. Минулого тижня почалися випробування вітчизняного кровозупинного засобу Кровоспас.

50. Палеонтологи з Інституту зоології відкрили і описали раніше невідомого для науки викопного кита, що отримав назву мітрідатоцет Ейхвальда, на честь гори Мітрідат в Керчі. Мітрідатоцети були останніми в історії відомими вусатими китами, що мешкали у морі на місці сучасного Чорного моря вісім мільйонів років тому. За всю історію науки з території України було описано тільки чотири вусатих кита, два з яких - в останні роки. П'ятиметровий мітрідатоцет - це найбільша істота, що описана українцями цього року.


51. Науковці по видиху людини навчилися визначати наявність канцерогенних штамів бактерії Helicobacter pylori і створили для цього спеціальну апаратуру. Таким чином можна попередити розвиток певних видів раку.

52. Чудовий радіоефір про розробку українських науковців - сухі пайки:

"...сухі пайки, які повністю поповнюють потребу людини у корисних речовинах.(борщ, каша з м"ясом, гарбузова каша вагою 20 гр.- 31 страва) залив гарячою водою і через 3 хв. отримуєш повноцінний обід чи вечерю. 97%поживних речовин зберігаються. А колеги з Німеччини на презентації сказали щось на кшталт:"Ми лише поставили перед країнами ЄС завдання працювати над розробкою функціональних продуктів харчування,а у вас це вже є. Україна така багата і якість продуктів харчування у вас чудове, а ви при цьому такі бідні"..."


53. "Кардіограма" рослин

О, а тут науковці винайшли прилад Флоратест, який оцінює стан рослини за особливостями перебігу фотосинтезу у ній. Аграріям має бути цікаво.


54. Фазаграф

Оскільки серцево-судинні хвороби є одними з найбільш поширених в Україні та світі, вважаю, що цікавим для Вас буде матеріал про прилад, розроблений українськими науковцями, який реально допомагає лікарям виявляти хвороби у пацієнтів до того моменту, коли пошкодження стануть незворотними.


55. Тривають археологічні розкопки Олевського замку


ЛІКНЕП ДЛЯ НАУКОВЦІВ

56. 3 листопада 2016 року о 19.00 год. волонтерський проект UPEER (Ukrainian Platform for Excellence in Education and Research) запрошує всіх зацікавлених у сучасних нейронауках, зокрема, нейрональних інтерфейсах і біонічних пристроях (протезах, імплантах тощо) на лекцію "The State of the Art In Neural Interfaces" доктора Дена Меррілла.

Мова лекції — англійська.
Адреса проведення заходу: м. Київ, вул. Паньківська, 14.

57. Ці ж хлопці і дівчата організують воркшоп Fundamentals of Electrical Stimulation of Excitable Tissue" — дводенний захід, який спрямовано на поглиблення знань українських дослідників і розробників в галузі терапевтичної та функціональної електричних стимуляцій збудливих тканин живих організмів.
Воркшоп буде проходити 4 листопада з 13:00 до 16:00 і 5 листопада з 14:00 до 17:00, кожного дня передбачено два блоки занять з однією кава-паузою.
Участь у заході є безкоштовною. Кількість місць обмeжeна, тому рeєстрація є обов'язковою.

58. 16 листопада 2016 року в Інституті зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України відбудеться Конференція молодих дослідників-зоологів – 2016.

59. 13-15 грудня 2016 року в Інституті теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України відбудеться VII Конференція молодих учених «Проблеми теоретичної фізики». Долучайтеся.

60. Нагадую, що триває тестування продукту для SciencePulse для швидкого відслідковування трендів наукових публікацій. Долучайтеся.

61. Підбірка сайтів, на яких можна знайти гранти, стажування, конкурси тощо.

62. Список українських журналів, що індексуються в Scopus


Вибачайте, якщо щось забув.

Попередні дайджести:

Типу дайджест 8

Типу дайджест 7

Типа дайджест 6

Типу дайджест 5

Типа дайджест 4

Типа дайджест 3

Типа дайджест 2

Типа дайджест

Типа дайджест Х. Не для всех.

Типа дайджест Y. Кириленкогейт.


Помітили помилку? Напишіть мені.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація