site.ua
топ-автор
  • 10 місяців тому
  • Наука
  • 9 137
  • 471
  • 6

Це науковий дайджест. Про реформи, проблеми, псевдонауку, розробки і відкриття науковців в Україні, онлайн-освіту тощо

ГОЛОВНІ НОВИНИ

1. Нобелівська премія з фізіології та медицини

Лауреатом Нобелівської премії з фізіології і медицини в 2016 році став професор Токійського технологічного університету Йосінорі Осумі — за дослідження механізмів аутофагії. Цікаво, що воно таке? Значущість цього відкриття прокоментував науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України у цій статті. Якщо коротко - так, подібні дослідження - одна з ланок до пошуку ліків від раку та інших хвороб. Про цю ж Нобелівку дуже класно написав молодий науковець-біохімік отут. Розповідає і про рак, і про кришталик ока, і про перетинки між людськими пальцями, як у жаб :)

2. Нобелівська премія з фізики

Трьом британським ученим у Стокгольмі було вручено Нобелівську премію в галузі фізики – із формулюванням: «за вивчення топологічних фазових переходів і топологічних фаз матерії». Для того, щоб зрозуміти, навіщо воно треба, пропоную послухати інтерв'ю завідувача лабораторії сильнокорельованих низьковимірних систем Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України доктора фізико-математичних наук Сергія Шарапова.


Але, оскільки часу на розмову було мало, Сергій написав докладну статтю із поясненнями. І, як виявилося, і у цій премії є слід киянина, який, на жаль, не дожив до цього урочистого моменту. У статті цікавий висновок:

"Насамкінець зазначу, що наразі в Україні залишилось не так багато фахівців, які розуміють та можуть навчити студентів всім нюансам, пов'язаним з результатами, відзначеними цією премією. І, на жаль, коли запитують про вірогідність української Нобелівської премії, то на часі запитання не "коли її отримає науковець, який працює в Україні?", а чи будуть в Україні за такого ставлення її влади до освіти і науки через 10 років спеціалісти, спроможні хоча б зрозуміти та розказати іншим, за що саме присудили чергову Нобелівську премію з фізики...".

До речі, ми домовились, що пан Сергій обов'язково прочитає науково-популярну лекцію на Днях науки, що відбудуться у листопаді. Нижче я про це ще напишу.

3. Нобелівська премія з хімії

Нобелівську премію з хімії присудили за проектування і синтез молекулярних машин. Лауреатами стали француз Жан-П'єр Соваж, шотландець сер Фрейзер Стоддарт і голландець Бернард Ферінга. Троє хіміків розробили молекули з контрольованими рухами, які можуть виконувати певні завдання.


4. Науково-популярна стаття тижня

Найкраща, на мою думку, стаття за останній час, яка подає у виваженій зрозумілій формі інформацію щодо стану науки в Україні. Аналітика, історичний очерк та факти-факти-факти свідчать про одне: маючи у 1991 році значний науковий потенціал, нині науку в Україні звели до рівня, нижчого за африканський: майже знищено галузеву науку, а фінансування науковця в Україні складає 9 тис. дол. на рік, коли, наприклад, в Південній Кореї - близько 200 тисяч. Раджу прочитати цілком. Так, "багато букав", але воно того варте.

5. Реформаторська стаття тижня

Науковець з Інституту космічних досліджень докладно розповів про те, чому з України від'їжджають молоді вчені. Плюс наводить конкретні пропозиції для поліпшення ситуації.

"Навіть у кращі роки заробітна плата більшості молодих науковців не перевищувала еквіваленту 300 доларів на місяць. Після перемоги Революції Гідності, коли став зрозумілий катастрофічний стан національної економіки та були запроваджені заходи жорсткої економії державних коштів, ці зарплати зменшилися спершу до 150 доларів на місяць у 2014 році, а зрештою, у 2016 році, — до менш ніж 100 доларів на місяць. При цьому політика Міністерства фінансів скорочувати видатки на науку з метою спонукання академій до проведення внутрішніх реформ (фактично скорочення працівників та закриття установ) є абсолютно контрпродуктивною через відсутність прозорості у його розподілі. Наближені до керівництва заклади отримують повне фінансування, позаяк решта фінансуються на рівні 50% від мінімальних потреб. Відповідно, при скороченні чисельності співробітників чи мережі установ, наближені до керівництва групи постраждають в останню чергу безвідносно до їхньої ефективності."

РЕФОРМИ І ПРОБЛЕМИ НАУКОВОЇ СФЕРИ

Так, у минулих дайджестах це були окремі розділи, але не цього разу. Сьогодні або реформам роблять проблеми, або намагаються реформувати проблеми, а ті не піддаються. Сподіваюсь, наступного разу ці розділи знову окремими.

6. Відміна іспиту з англійської мови

На минулому тижні МОН анонсувало ідею скасувати вимогу іспиту із англійської мови для здобувачів звань доцентів та професорів. Медіа-спільнота, лідери думок, активні науковці відреагували однозначно: ця ідея - маячня.

Зокрема, відписала Інна Совсун, висловився Іван Примаченко, а Атамась Наталія взагалі провела розслідування, чому саме МОН відповідальний за ідею відміни іспиту з іноземної мови. Ніхто з науковців не просив йти на такий крок. Навіть на VoxUkraine з'явилася стаття з цієї теми. Слід наголосити, що суперечка іде не з приводу того, скільки має коштувати іспит, хто має за нього сплачувати чи який рівень англійської справді потрібен науковій спільноті. Риторика досить проста - англійська це складно і вводити її треба поступово.

Існує думка, що плагіаторам та псевдонауковцям дійсно стало важко отримати омріяні "папірці" про звання і отримувати доплати. Адже якщо дисертації можна купити, стаж висидіти, то скласти іспит, не маючи мозку, важко. Тому і зробили таке послаблення. Побачимо, як воно буде.

7. Зустріч урядовців з науковцями

Більше деталей тут. Вибачайте за небагатослівність, але мені ці показові дії Уряду вже набридли. Не хочу гаяти час на показуху. Так, навіть фотку не прикладу. Що, Гройсмана не бачили?

8. Фінансувати науку, а не академії?

Написав у цій статті усе, що я думаю про вислови головного урядовця країни стосовно наукової сфери. Він нещодавно у Верховній раді сказав, що хоче фінансувати науку, а не академії, бо академії - то ремонти кабінетів, а не наука. Тому, якщо хочете дізнатися, чому він помиляється - ласкаво прошу читати. (фото редакції)

9. Можлива втрата Україною золота Скіфів

Чудовий матеріал про те, як нинішні окремі урядовці руйнують не тільки сучасну науку, але й сприяють втраті Україною стародавніх коштовностей скіфів. Археологи ридають, коли читають цю статтю. Так, золото Скіфів може дістатися Мордору.

10. Нобелівські лауреати в Україні

Чудова стаття, яка розповість, чому Україна не має Нобелівських лауреатів, але має науковців, на яких вони посилаються у своїх роботах. Головне - за нинішнього фінансування Україна ніколи не отримає лауреатів і втратить тих гарних науковців, що поки лишилися.

11. Бар'єри для збереження науки в Україні

Цікава стаття про те, як науці в Україні постійно пропонують рятуватись самотужки, але при цьому постійно створюють бар'єри:

"...закон про технопарки з відповідними преференціями було заблоковано, а закон про інноваційну діяльність так і не набрав чинності. Сумно, що і в новому законі про технопарки (№2216а від 16.02.2016 р.), який пройшов перше читання у Верховній Раді, не включені такі важливі фінансові й податкові пільги, як: "державна підтримка проектів технологічних парків", "повне або часткове (до 50%) безвідсоткове кредитування проектів технологічних парків", "звільнення від оплати ввізного митного мита і сплати податку на додану вартість на сировину, матеріали, обладнання, установки, комплектуючі". Відсутність таких преференцій не дозволить технопаркам і в майбутньому працювати на повну силу."

12. Чому гранти - не панацея

Гарний пост від українського науковця, який працює в т.ч. за проектами програми Горизонт-2020, що чітко по пунктам пояснює, чому саме держава має забезпечувати базове фінансування науки в країні, а не гранти.

13. Справа Глазьєва

Нарешті прийнято рішення про виключення зі складу НАН України іноземного члена - радника Володимира Володимировича Хайла, президента Мордору - Сергія Глазьєва. Якщо коротко, Глазьєв усіх нас вважає мешканцями неіснуючої країни та є активним поборником ідей Недоросії. Раніше питання про виключення зі складу впиралося у Статут академії, який просто не мав процедури позбавлення членства. Весною цього року статут змінили, влітку його було затверджено в Уряді. Але лишився останній крок - Загальні збори, які мають підтвердити таке рішення. Коли вони будуть - поки невідомо. Ось, до речі, ще один критичний матеріал з цієї теми.

НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИЙ РУХ

14. Дні науки в Україні

Дні науки в Україні - наукове свято, де кожен охочий БЕЗКОШТОВНО може зазирнути у мікроскопа, побачити цікаві хімічні досліди, поспілкуватися з науковцями. Молоді вчені, що організують свято - волонтери. Вони прагнуть просто популяризувати науку і ладні це робити "за так". Але все ж таки, певні кошти (невеликі) їм потрібні. Тому, якщо Ви хочете підтримати свято науки, що відбудеться у 5 містах України 12-13 листопада - ласкаво просимо.

15. Оновлений науково-популярний сайт

Оновлено сайт Моя наука http://my.science.ua/. Цей волонтерський проект покликаний популярно розповідати про науку в Україні та світі. Тому... Ласкаво просимо!

16. Наукові пікніки у Львові

15 жовтня у Львові (парк І. Франка) стартує безкоштовна демонстрація наукових експериментів та цікавинок для усіх охочих - Наукові пікники! Буде цікаво не тільки дітям, а й дорослим. Насолоджуйтесь.

А ось, як вони пройшли в Києві:


17. Відкрилася наукова школа для дітей

Відкрилася школа поглибленої освіти ScienceGen. Біотехнолог, математик та хімік намагаються навчити дітей науковому підходу. Якщо Ви вбачаєте, що Ваша дитина прагне вивчати цікаву і серйозну науку - спробуйте звернутися сюди.

18. Українські школярі на великому адронному колайдері

Українські школярі відвідали ЦЕРН. Це там, де Великий адронний колайдер. Я сподіваюся, що такі екскурсії прищеплять у дітей любов до науки. Справжньої. Бо пошуки Лептонного Бога - то не наука. То ганьба.

19. Батько року

Небайдужий до долі свого сина батько проводить щомісяця в його школі кльові уроки фізики

20. Конкурс наукової фотографії від Вікіпедії

З 1 по 28 жовтня Вікіпедія проводить конкурс наукових фотографій. Долучайтеся, за найкращі фото вони дають дуже класні призи. Минулого року там була професійна фототехніка. Пряме посилання тут.

21. Антинауково-антипопулярний рух

Група у фейсбуці з гучною назвою Вища школа і наука України: розпад чи розквіт?чомусь у грубій формі відмовилась популяризувати безкоштовні науково-просвітницькі заходи в Україні, зокрема видалила оголошення про Наукові пікніки. Модератор групи Володимир Калюжний не зміг нормальною мовою пояснити свою позицію і просто забанив усіх, хто задавав йому питання щодо незрозумілої дискримінації. В тому числі і мене. Мені незрозумілі мотиви пана Володимира, проте тепер доводиться сумніватися у прагненні спільноти дійсно знайти відповідь на питання, поставлене у найменуванні групи.

22. Створено інтерактивну мапу сміттєзвалищ України

Найбільша інтерактивна мапа стихійних сміттєзвалищ України. Додай своє!

НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ МАТЕРІАЛИ

23. Нобелівські премії у світі - інфографіка

Цікава інфографіка про Нобелівських лауреатів - за країнами та галуззю знань. І не питайте тепер, чому США - це США.

24. Космічний апарат Розетта зіткнувся з кометою

Весь світ у спостерігав, як апарат Розетта "шваркнувся" на комету Чурюмова-Герасименко. Апарат вже відлітав 12 років, зібрав купу інформації, комета віддалялася від Сонця і апарат Розетта все одно б "вмер" від нестачі енергії, тому "шваркання" було єдиним способом зібрати ще трохи інфи. Також з'явилася чудова стаття, яка пояснила, чому комета, відкрита українцями - настільки важлива для всього людства. Дуже раджу. прочитати.

І осьо Вам прикольний ролик від Європейського космічного агенства про місію Розетти


25. Що таке ДНК - українською.


Дякую Ользі Масловій за посилання. До речі, підпишіться на неї, будете читати пости генетика. А канал Цікава наука - взагалі бомбезний. Я гарантую, що Ви не зможете відлипнути.

26. Землетрус в Україні

Чому Україна не є сейсмобезпечною зоною - в інтерв'ю науковця

27. Математика - для життя

Про катастрофу у математичній освіті нашої держави, нащо математика гуманітаріям та де в звичайному житті використовувати логарифми - чудова статтяІрини Єгорченко.

28. Шнобелівські премії 2016

Окрім Нобелівських премій було вручено Шнобелівськи премії. Про бабок на могильних каменях, пластикові штані для щурів та чому концерн Фольксваген отримав премію з хімії - читайте у матеріалі Наукової світлиці.

29. Польоти на Марс

Ілон Маск презентував систему міжпланетних подорожей. Будемо сподіватися, що в нього вийде :)


30. Відео про Космос - українською

10 чудових роликів українською про Космос. І я просто нагадаю про серію роликів від НАСА, озвучену українською

31. Як ростуть наші зуби

Цікава візуалізація росту зубів у людини

32. Цікава економіка у шикарних візуалізаціях

Надзвичайно цікаві візуалізації про масштаби світової економіки, судноплавства та авіаперельотів.

ОНЛАЙН-ОСВІТА

33. Критичне мислення - в Україні

На платформі Prometheus стартувала реєстрація на безкоштовні онлайн-курси з Критичного мислення, що було перекладено та озвучено завдяки зусиллям Alumni Fund Ukraine / Фонд Випускників України., Філософії та Культурології. Більш докладно про це можна прочитати у цій чудовій статті або у моєму матеріалі.

34. Змішана освіта - в університетах

Prometheus запрошує університети, факультети та окремих ініціативних викладачів долучитися до пілотного проекту змішаного навчання, що з вересня розпочав роботу в КПІ, Українському католицькому університеті, Львівській політехніці та Львівському національному університеті імені Франка! Для того, щоб отримати детальну інформацію щодо участі в проекті та покрокову інструкцію з запровадження змішаного навчання в вашому виші, будь ласка, напишіть на пошту ezhilyaeva@gmail.com.

НАУКОВО-ПЛАГІАТНИЙ БРЕХУНЕЦЬ

35. МОН скасував норми, за якими псевдонауковців-плагіаторів можна було позбавити ступеня

Виявляється, ще у липні цього року (у розпал скандалу з Лептонівною) було скасовано норми, що дозволяли позбавити наукового ступеня за плагіат. Взагалі, це такий трилер, що краще читайте тут.

36. Неякісне агенство з контролю якості

Смішна новина - Затверджено повний склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Новина смішна тому, що згідно із розслідуванням активної громадськості - у складі цього найголовнішого органа, що має слідкувати за відсутністю того ж плагіату тощо - повно плагіаторів. Ага. Наприклад, тут пишуть про те, що у члена НАЗЯВО виявили плагіат у дисертації. Все б виглядало безпідставними звинуваченнями, якби не порівняльна таблиця твору Гурака і якогось росіянина. Але справжній жах у тому, що навіть спеціально винайнятий експерт вже підтвердив, що плагіат є. Докладно тут. До речі, стверджується, що Гурак - креатура Кириленка, який намагається захистити свою дружину, яку спіймали на плагіаті та псевдонауці. А я шо? А я нічо :)

У минулому дайджесті я вже писав, що у плагіаті підозрюють декількох членів. Але це - перший випадок, коли справа, здається, дійде до суду - 24 січня 2017 року. Якщо суд доведе плагіат, то я сподіваюся, що цей прецедент дозволить підставити під сумнів легітимність інших членів НАЗЯВО, тих, хто їх обирав тощо.

37. Мінюст проти НАЗЯВО

Більше того, Мінюст вбачає порушення Кабміном у процедурі створення НАЗЯВО.

38. Лікарі-плагіатори

А ось прикольна стаття про плагіат у дисертації лікаря вищої категорії Кротевича, а також про те, як лікарі Кротевич і Хоперія публікують абсолютно однакові статті у різних виданнях.

DATA SCIENCE ТА БІОІНФОРМАТИКА

39. Зустріч користувачів мови R

27 жовтня відбудеться зустріч користувачів мови програмування R в місті Києві. Слідкуйте за анонсами тут.

РОЗРОБКИ ТА ВІДКРИТТЯ НАУКОВЦІВ В УКРАЇНІ

40. Велика українська енциклопедія. Словник.

У Києві презентували Велику українську енциклопедію.

41. Розкопки у Києві

Трошки про розкопки на Кирилівській вулиці - читайте тут

ЛІКБЕЗ ДЛЯ НАУКОВЦІВ

42. Корисний ресурс для науковців

Компанія V.I.Tech запустила безкоштовну бета-версію продукту SciencePulse для виділення через Natural Language Processing трендів публікацій в axiv.org. Поганяйте ресурс вздовж і впоперек і напишіть відгук Михайлу Крамаренку.

43. Науковці зберуться разом. Париж.

У суботу, 15 жовтня, відбудеться вже традиційна зустріч української молоді у Парижі. «Прийди і поділись: досвідом, настроєм та смаколиками!», – закликають організатори. Така зустріч проводиться вже не вперше, а цього разу організатори вирішили поєднати приємне з корисним і відвідати одне з важливих місць української спадщини у Франції – Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ). Подробиці тут.


Все, я зупиняюсь, бо, насправді, новини нескінченні. На сьогодні досить :)


Попередні дайджести:

Типу дайджест 7

Типа дайджест 6

Типу дайджест 5

Типа дайджест 4

Типа дайджест 3

Типа дайджест 2

Типа дайджест

Типа дайджест Х. Не для всех.

Типа дайджест Y. Кириленкогейт.


Помітили помилку? Напишіть мені.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація