Вікторія Лясковська-Щур, якій в Польщі перестали виділяти та давати гроші, за будь-яку ціну намагається потрапити до депутатського корпусу та змінює свої політичні вподобання, чим нагадує героїв комедії «Весілля в Малинівці».
Зазначеній особі байдуже, від якої політичної сили обиратися аби отримати депутатський мандат. На минулих виборах В.Лясковська-Щур намагалася зайти в Житомирську обласну раду від «БЮТ», але не набрала достатньої кількості голосів та пролетіла. На майбутніх виборах В.Лясковська-Щур готова балотуватися як від «Слуги народу» так і від «Опозиційної платформи – за життя» та «Сили і честь» вичікує заманливої пропозиції, а вони не надходять. Досвідчений місцевий політикум не спішить брати до себе аферистів.
Така зухвалість та самовпевненість «пані Вікторії» приголомшує: зазвичай кандидати в депутати хоча б знають від якої політичної сили будуть обиратися та чиї інтереси представляти. В тім, це не стосується нашої героїні. Маючи неоднозначну репутацію навіть серед представників польської меншини м.Житомира, В.Лясковська-Щур розраховує стати народною обраницею. Цікаво, на яку електоральну підтримку розраховує В.Лясковська-Щур? На проросійськи налаштовану частину місцевого населення, яким імпонує ідеали «ОПЗЖ»? Чи може на підтримку членів Житомирської обласної Спілки поляків України, яких вона щороку ошукує вимагаючі фіксовані «благодійні» внески за вивчення польської мови?
«Пані» Вікторія, подивіться правді в очі, від якої б політичної сили ви б не йшли, ви не маєте підтримки місцевих виборців. Максимум хто може вас підтримати це ваше близьке оточення з яким ви ділитесь польською гуманітарною…
