В сучасній науці є чимало теорій що пояснюють які саме фактори обумовлюють зміни у суспільствах. Є серед них одна з теорій американських вчених Вільяма Штрауса і Ніла Хоува. Називається «теорія поколінь».
Головна ідея теорії полягає у тому, що зміни, в тому числі ціннісні, відбуваються хвилеподібно – через зміну поколінь. «Батьки-діти» у класичному означенні. Покоління та його представники (узагальнено як середня температура) відрізняються одне-від-одного в ставленні до роботи, кар'єри, родини і так далі. Звичайно, є перехідні моменти та тяглість окремих цінностей незалежно від зміни покоління.
В цілому, нарахували декілька хвиль поколінь в американській історії:
- GI — Generation Item — Переможці — народжені у 1900-1923 рр.;
- P — Pensioners — Мовчазне покоління — народжені у 1923-1943 рр.;
- BB — Baby Boomers — Бебі-бумери — народжені у 1943-1963 рр.;
- Х — Невідоме покоління — народжені у 1964-1984 рр.;
- Y — Міленіали, Next — народжені у 1985-1999 рр.;
- Z — Центеніали — народжені у 2000 році і молодші.
Є щоправда, окремі уточнення по межам цих поколінь в залежності від конкретної країни. Y-покоління також визначають ширше від 1980-х до 2000 рр. або від 1980-1994 рр. Але загалом, ідея саме така: 20-25 років і нова генерація.
Що цікаво, дуже часто кожне нове покоління характеризується й появою нових означень для поколінь. В 19 ст. довгий час користувалися словом «українофіл». Покоління молоді кінця 1890-х вже не сприймало такої назви, пропонуючи нову – «українці». Саме це покоління увійде у 1917 р. з бажанням творити власну державність.
Є спроби застосувати цю теорію й на пострадянському просторі. При тому, характеризуючи покоління "Y" як спільне для так званого «СНГ-шного» простору.
«Покоління 90-х» без розрізнення на українське чи російське.
Але є одне але.
З початку 1990-х покоління що росло в Україні отримало свої, відмінні символи і практики: збірна України по футболу, українська музика (Територія А), власна держава, нарешті серіал «Альф» (нещодавно бачив цей серіал російською – це інший «Альф»).
2014 р цей вододіл лише підкреслив. Значна частина представників покоління стала на захист України.
"Y" в України – це не ігрик, і не міленіали.
"Y" в Україні – це «Yкропи».
Неологізм, хоч і не український, несе новий зміст.
Гарно про зміну дискурсу сказала Оксана Забужко: " Дискурс змінився, нас "підвищили ранґом". На місце смішного, дебілкуватого тубільця-салоїда ("младшего брата") в імперській свідомості з'явився таємничий, грізний "укр" — який чомусь, замість "растворять ворота" й наливати, — б'є в морду.
Ось це й є ДІАЛОГ: вони нарешті нас ПОЧУЛИ. І дарма наші інтелектуали так довго журились, "як-же-пояснити-росіянам-що-їх-обманюють": вони вже зрозуміли, ви просто "не туди дивились")). "Укри" — це і є, по факту, визнання української незалежности: кінець колоніального міфа".
