Ч. 2. Поч. див.: Персональні герби Президентів України: Леонід Кравчук (Ч.1);

На відміну від заплутаної і маловідомої історії з проектом герба (для) Кравчука, про особовий геральдичний знак другого Президента, Леоніда Кучми, написано багато. Є навіть окрема стаття у Вікіпедії. В ній дуже стисло викладено історію появи цього знаку і обставини, за яких його було створено. Але розлого (і не зовсім правдиво) розтлумачується його символічний зміст.

5f2fc93b50a72.jpg

Розробники цього герба не шукали занадто складних історичних паралелей (як це було у випадку з гербом попередника), а зосередились на обіграванні етимології імені та гороскопу замовника. Лев є зодіакальним символом знака «Лев», під яким народився Кучма та його антропонімічним символом: «Леонід» у перекладі з грецького — «подібний леву».

Цікаво, що лев в передніх лапах несе щит із Малим державним гербом України. Офіційно це тлумачиться, що «армігер є надійним гарантом державності України». Але для особистого герба виборної особи (а не абсолютного монарха) – це виразний «перебір». Котрий прочитується як бажання узурпувати всю владу в країні. Так само як виражено червоні кігті лева (символізують намір і потенціал для агресивної атаки на супротивників, буквально – смертельного двобою).

Для розуміння неоднозначності таких «вивертів» у даному гербі варто врахувати, що його розробляли у 1999-му році, під час президентської виборчої кампанії.

Щитотримачами «призначили» двох чорних орлів.

Ця фігура нібито «відсилає» до герба Чернігівщини — місцевості, де народився Кучма (с. Чайкине, Новгород-Сіверський район Чернігівської області).

Проте є один «тонкий нюанс» — найстарші історичні (і нинішній, затверджений у 2000-му році) герби цього краю містять зображення двоголового орла. У такому вигляді, як «чернігівські орли» представлені у гербі другого українського Президента, їх використовували виключно в двох версіях гербу Чернігівської губернії Російської імперії (1802-1856 та 1856-1917).

5f2fc97d65cd7.png

У цьому контексті, розташування згаданих птахів на підніжжі у вигляді ґрунтового насипу (?), не стільки «відбиває нерозривний зв'язок армігера з рідною землею, турбота про неї і підтримка з її боку» (офіційне тлумачення), скільки звучить як антитеза знаменитому «Україна – не Росія» (щоправда, цю тезу, від імені Кучми, озвучили пізніше).

Так чи так, але акцент зроблено виключно на періоді, коли древня Чернігівщина була «інтегральною частиною» Росії.

І це не випадковість – якщо просто взяти до уваги, хто саме був розробником даного герба: «Русская геральдическая коллегия».

Це громадська організація, нібито створена ще у 1990-му році «при личном покровительстве Великого Князя Владимира Кирилловича Романова, который в то время возглавлял Российский императорский Дом». Її нинішній статус – досить заплутаний, але за свою історію вона «выдала на гора» сотні геральдичних знаків для «новых русских».

Завдання це було не з легких, тому цьому об'єднанню художників довелось запровадити власний «Кодекс», з описом правил створення особових гербів. Деякі з них (правил) – дуже слабко співвідносяться з загальноприйнятими геральдичними нормами.

Наприклад – «колегія» запровадила поняття «профессиональных корон» (тобто, корона на гербі залежала від роду діяльності армігера, що вкрай нетипово і «новодільно» для стандартів геральдики). Для гербу українського Президента використали той варіант корони, який «вимальовували» на гербах «нео-дворянства» Російської Федерації – адміністраторів/топ-менеджерів, не нижче міністра чи губернатора.

З цього ж «протопласту» витягнутий і девіз («RE, NON VERBIS" — "Справою, а не словами"). З одного боку, це було улюблене позиціонування пострадянських бюрократів (так вони протиставляли себе, "эффективных управленцев", "площадным крикунам"). З іншого – схожі девізи були у деяких старих російських дворянських родів (наприклад, у династії промисловців Демидових – абсолютно ідентичний за сенсом "ACTA NON VERBA").

Не відмовили собі розробники і в легкому глумі над українським тризубом (розмістивши його пародійний силует на китицю хвоста лева). Втім, не надто "запарювалися" вони і над силуетом самого лева — його виразний прототип знаходимо на емблемі поліції Естонської Республіки. Опис герба, його основний розробник, І. Смєтанніков, опублікував у статті з загадковою назвою (̶"̶Н̶а̶д̶ ̶в̶с̶е̶й̶ ̶И̶с̶п̶а̶н̶и̶е̶й̶ ̶б̶е̶з̶о̶б̶л̶а̶ч̶н̶о̶е̶ ̶н̶е̶б̶о̶"̶) "На западе нормальная погода".

Навряд чи всі ці "детальки" помітили/зрозуміли формальні "замовники" герба – донецька фірма "Інтерхобіекспо" (спеціалізувалась на виготовленні сувенірної продукції). Та й сам сановний армігер, якому "подарували" герб на 61-й день народження і нумерологічно "гарну" дату – 9 серпня 1999 року…

Продовження див: "Смугасті тварини" та "пальма Мерцалова": герб Віктора Януковича""