Протягом «карантинних» тижнів з'явилось багато публікацій, автори яких розкладали та розтлумачували актуальні владні «пасьянси». «Ховали» і «воскрешали» Єрмака та Саакашвілі, підбирали нових міністрів, оцінювали ефективність таємних союзів та силу впливу окремих олігархів.
Якщо спробувати «звести до купи» всі версії того, що відбувається «за кулісами» української політики, то можна зрозуміти тільки, що зрозуміти щось вкрай важко.
І зовсім не тому, що йдеться про вкрай хитромудрі схеми…
У зв'язку з цим згадався один маловідомий у нас твір Вацлава Гавела – "Pižďuchové".
Гавел, як літератор, уникав писати «несерйозні» тексти. Єдиним виключенням є написані у 1970-ті роки п'ять казок про загадкових істот – піждюхів (щось типу «домовичків»).
За однією з версій слово "pižďuch" походить від чеської назви гризуна pišťucha («пискухи"). Більше відомого як "земляний заєць", наявність якого в межигірському зоопарку Януковича так інтригувала колись українську громадськість:- ).
- "Класичне" зображення піждюхів (худ. Іржі Сопко)
А от радянська й пострадянська російськомовна публіка підозрювала, що Гавел обіграв зовсім інше слово…
Так чи так, але дитячі казочки (рекомендуються для вікової категорії до 9 років) вийшли у майбутнього чеського президента дуже політизовані.
Піждюхи в них плели інтриги, вибудовували ієрархії, організовували змови та перевороти.
Наприклад, вступ до історії "Змова" описано так:
"Другий піждюх викликав до свого офісу третього піждюха, трохи поговорив з ним про те та се, а потім сказав, що їм потрібно усунути від влади першого піждюха, оскільки той настільки вивищується над іншими піждюхами, що це вже неможливо витерпіти. Третій піждюх погодився і пообіцяв допомагати другому в справі усунення третього піждюха. Але потім третій піждюх пішов додому на обід та про все розповів мамі. І мама сказала йому: "Синку, не будь дурнем. Якщо ви усунете першого піждюха, його місце займе другий, і тоді він пануватиме над іншими піждюхами, а це буде ще гірше". Третій піждюх вимушений був визнати, що в цьому щось є".
Далі історія зробила декілька кіл.
Третій доніс про плани другого піждюху №1, той порадився вже зі своєю мамою, і та вказала йому, що в основі цієї історії – бажання піждюха №3 зайняти місце №2. Відповідно, перший розповів про підступного змовника і провокатора другому. Той також порадився з мамою…
Коротше кажучи, після цілої серії складних багатоходовок, автор визнає, що не знає, чим вся ця історія закінчилася/потенційно могла завершитись.
:-) Єдине, що можна стверджувати напевно (і стосовно світу піждюхів, і щодо українських реалій) – на happy end (як швидкий, так і взагалі) очікувати марно :-(
- Книга Гавела перекладена багатьма мовами. Але, наскільки знаю, української в цьому переліку немає.
