На тлі заяви Путіна про відновлення програми з підкорення Місяця та деяких інших, актуальніших подій;-) варто згадати про один епізод московської «символічної» експансії в ближній космічний простір.
7 жовтня 1959 року Місяць облетіла автоматична міжпланетна станція «Луна-3», яка зробила перші знімки його темного (невидимого з Землі) боку. Це забезпечило Радянському Союзу пріоритет в наданні назв для нових місячних об'єктів.
«Творческие силы социализма — беспредельны». Плакат художника В. Вікторова, присвячений польоту «Луна-3», 1959 рік
Серед іншого йшлося й про «найколоритнішу» деталь ландшафту земного супутника – «моря» (рівнини, покриті застиглою темною лавою).
Оскільки назви потрібно було затверджувати у Міжнародному астрономічному союзі, то надто «кондових» (наприклад — на честь всіляких там комуністичних вождів) не пропонували.
Але вдалося «протягнути» назву «Море Москви» (Mare Moscoviense) — попри те, що (на той період) місячні «моря» було прийнято називати за різними душевними станами (Море Спокою, Море Ясності), або термінами, що асоціювалися з водою/водоймами (Море Вологості, Море Хвиль, Море Піни etc.). Ну або, в рідкісних випадках, на честь видатних вчених — астрономів та географів (Море Гумбольта, Море Сміта).
За легендою, французький астроном Одуен Дольфюс (відомий як першовідкривач супутника Сатурна Януса) запропонував колегам даремно не сперечатись. І визнати, що «Москва» — це також специфічний душевний стан, щось з царини психології, а не географії чи політики :-).
На жаль, у кожному жарті є доля правди. І давно стало зрозуміло, про який саме стан йдеться: переходу людини на «темний бік», свідомого вибору на користь Зла та деструкції.
Чим, за реалізації найгірших сценаріїв, може закінчитись тривале перебування московитів у такому стані, парадоксальним чином ілюструє малюнок художника Бориса Лео «На той стороне» ("Хорошо на московском просторе!").
У нинішньому історичному контексті малюнок сприймається зовсім інакше, аніж це задумувалося у 1964 році, коли він був опублікований.
"Бійтесь своїх бажань – вони можуть збуватись"…
До речі, за російською версією друге (їх там всього два) море на темному боці Місяця називається "Морем Мечты". Початково його дійсно називали Mare Desiderii (буквально "море бажань/мрій"). Проте в міжнародну номенклатуру воно увійшло під назвою Mare Ingenii – море розуму/кмітливості/винахідливості.
Сподіватимемось, що солідарної кмітливості жителів планети Земля вистачить, щоб зупинити реалізацію інфернальних московських бажань та мрій. Кожен маленький український крок, який руйнує їх (як то знешкодження крейсера "Москва"), дає велику надію всьому людству.
