Історія про те, що Калігула зробив свого улюбленого коня Інцитата (лат. Incitatus — «швидкий», «галопуючий») римським сенатором — є історичним анекдотом, який не підтверджений джерелами.
Швидш за все йшлося лише про своєрідний «троллінг» Сенату, метою якого було підкреслити, що волею імператора можна як піднести/звеличити будь-кого, так і змусити всіх інших визнавати цього «вискочку» рівним собі. Втілити в життя даний проект (якщо наміри завести Інцитата в Сенат дійсно були) Гай Юлій Цезар Август Германік (12 — 41 р. н.е.), у будь-якому випадку, не встиг.
А от те, що кінь Калігули виступав у забігах як представник команди (чи, як це тоді називалось «циркової партії») «зелених» — це, якраз, правда :-)
Після смерті імператора кінь уникнув політичних репресій, оскільки було встановлено, що він, на відміну від інших представників близького оточення «Чобітка» (Сaligula — «чобіток», «сандалик»), нікого не вбив і не дав імператору жодної поганої поради.
- Мозаїка ІІІ-го століття з зображенням коня та вершника з «зеленого сектору цирку». Всього було 4 таких «партії»/команди ("червоні", "білі", "сині" та "зелені"). У Давньому Римі об'єднання ще не мали чітко вираженого "позаспортивного" спрямування, натомість у Візантії вони стали чимось на кшталт "політичних клубів" ("іподромні партії").
