«Знаки та символи правлять світом, а не слово та закон»
Конфуцій
9 грудня (26 листопада за юліанським календарем) відзначається «Юріїв день» («Юрій Осінній"). Згідно з традицією, на Русі його було встановлено Ярославом Мудрим, в пам'ять про освячення київського храму Св. Георгія (небесного покровителя князя). Храм та однойменний монастир знаходилися неподалік перетину вул. Рейтарської та Володимирської (поряд з Державною прикордонною службою України і майже навпроти головного офісу Служби безпеки України).
Традиції святкування і символічне значення "осіннього Юрія" в Україні, Білорусі та у Росії — суттєво відрізняються. Для українців та білорусів святий виступає в іпостасі захисника домашньої худоби від різних напастей. Насамперед – від змій та вовків (у білоруському фольклорі взагалі зафіксовано уявлення про те, що Святий Юрій "адмыкае раты ваўкам").
З цього дня вівся відлік "справжньої зими".
Натомість у росіян, найвиразнішою асоціацією з цим днем є пам'ять про те, що це була єдино можлива дата, коли селяни могли змінити пана (перейти до іншого феодала). В Московському царстві в цей день визнавався моментом повного завершення сільськогосподарських робіт і розрахунку холопів по натуральним та грошовим повинностям з поміщиком та державою.
Скасування цього умовного "вікна можливостей" наприкінці XVI-го століття й породило загальновідому російську приказку "Вот тебе, бабушка, и Юрьев день" та слово "объегорить" (Юрій-Георгій, в простонародній вимові — Єгорій) як синонім "обманути, не виконати свої зобов'язання". Навіть ілюзорну можливість знайти "добрішого" експлуататора замінили жорстким кріпосницьким правом.
Згадані фразеологізми були суто російськими – на момент інкорпорації українських та білоруських земель до Московського царства/Російської імперії, всі ці "юрієвські" традиції вже були "преданьем старины глубокой". А те, що вони зараз сприймаються як "народні" та "древні" й у нас – наслідок специфічної системи освіти та домінуючий вплив російської літератури.
Отже, ні для кого, окрім росіян, проведення Нормадської зустрічі саме 9 грудня, не має ніяких символічних конотацій. Тоді як для Кремля — це така собі "потаємна" заявка на тріумф.
Виглядає так, що там вже впевнені в тому, що надійно "объегорили" та залякали всіх можливістю "спустити вовків". А обговорювати можна лише те, як Україна "сплатить борги" та повернеться до свого нового/старого "господина".
