Останніми днями аналізую наслідки Курської операції, і висновки невтішні: політичне рішення про тривале утримання плацдарму на території рф обернулося втратою 5 міст і 102 сіл на Донбасі. Достатньо лише порівняти карти фронту за серпень 2024-го і за лютий 2025-го, щоб побачити, якою високою виявилася ціна цієї стратегічної помилки. За вісім місяців Донбас став чорнішим від втрачених територій, а козир у вигляді Курської області зрештою довелося скинути — без жодних дивідендів.

Військовий успіх і політичне рішення

Курська операція ЗСУ розпочалася як блискавичний військовий рейд. Ретельне планування, точні розвідувальні дані та елемент несподіванки забезпечили швидкий прорив у глибину російської території. Українські підрозділи просунулися на глибину до 30 км, захопили десятки населених пунктів і взяли під контроль стратегічно важливі об'єкти.

За свідченнями мого колеги Костянтина Николаєнка, який має досвід ще з Балканських конфліктів, «тактично це був один із найуспішніших проривів з часів операції „Буря“ 1995 року».

Проте ключовим моментом стало політичне рішення про зміну характеру операції. Джерела, наприклад, в «певних структурах з Володимирської» підтверджують, що початково планувався класичний рейд – швидке проникнення, завдання максимальних втрат ворогу, захоплення важливих документів, після чого – організований відхід на підготовлені рубежі. Про наслідки довгого статичного утримування захопленої території Офіс Президента попереджали як спецслужби, так і військові, але зрештою перемогла політична логіка – утримувати територію як козир у гіпотетичних переговорах.

Об'єктивні наслідки: втрата територій на Донбасі

Найбільш об'єктивним показником результативності рішення про тривале утримання Курської області стала втрата значних територій на Донбасі. Статистика невблаганна:

Всього за цей період Україна втратила 5 міст і 102 села на Донбасі. Російські сили, всупереч політичним розрахункам, не зняли значних сил з Донецького напрямку, натомість методично продовжували наступ на сході.

Як зазначив один з моїх співрозмовників з «компетентних структур»: «Заміна військової логіки на політичну призвела до втрати ініціативи там, де це було критично важливо – на Донбасі. Курський козир виявився менш цінним, ніж території, які ми втратили».

Логістичні та військові проблеми

Рішення утримувати територію противника без належної підготовки створило серйозні логістичні виклики:

  1. Розтягнуті лінії постачання через обмежені коридори
  2. Необхідність постійної ротації особового складу в складних умовах
  3. Витрати дефіцитних боєприпасів на утримання території
  4. Відволікання високомобільних підрозділів від інших напрямків

За словами Костянтина Николаєнка, «політичний престиж утримання російської території обернувся втратою стратегічно важливих українських земель. Це класична помилка підміни військових пріоритетів політичними».

Рішення про відхід: запізніле визнання реальності

15 березня 2025 року Генштаб ЗСУ повідомив про відхід українських військ із Суджі. За моєю інформацією, «аналітичні служби» ще в грудні попереджали про підготовку росіянами великого контрнаступу на Сумському напрямку. Проте рішення про завершення операції було прийняте лише тоді, коли загроза стала очевидною навіть для політичного керівництва.

Висновки: ціна політичних амбіцій

Аналізуючи всю наявну інформацію, можна стверджувати, що Курська операція розпочалася як блискучий військовий маневр, але перетворилася на довготривалу кампанію через політичне рішення. Ціною цього рішення стала втрата значних територій на Донбасі, розтягування ресурсів ЗСУ та створення нових загроз на Сумському напрямку.

Ключовий урок цієї операції полягає в необхідності чіткого розмежування політичних і військових сфер відповідальності. Визначення стратегічних цілей – прерогатива політичного керівництва, але способи їх досягнення мають залишатися у компетенції військових професіоналів.

Наразі російські війська накопичують сили на кордоні із Сумською областю, і це ставить під серйозний сумнів стратегічну доцільність всієї операції. Адже замість обіцяного «обмінного фонду» ми отримали втрачені території на Донбасі та нову загрозу на північному кордоні.

Історія ще оцінить рішення про Курську операцію. Але вже зараз очевидно: коли політичні амбіції беруть гору над військовою доцільністю, розплачуються за це території та життя українських воїнів.